У розвитку “Українагейту” відбувся важливий етап. Палата Представників Конгресу США затвердила офіційну процедуру імпічменту президента Дональда Трампа. Демократи, а також не надто прихильні до Трампа республіканці, хоч таких і не багато, "йдуть по його душу". Імпічмент республіканця Дональда Трампа є дуже вигідним для Демократичної партії, адже в такому випадку у них з'являється більше шансів перемогти на президентських виборах в США.
Голосування за офіційний статус процедури імпічменту стало можливим після свідчень посла США в Україні Вільяма Тейлора. Саме його тези надали демократам впевненості в своїх силах. Про те, чому саме свідчення Тейлора стали поворотним моментом, добре свідчить та буря в американських медіа, яку вони підняли. Між іншим, ця буря сильно контрастує з тезами Марі Йованович та Гордона Сондленда, які пройшли порівняно тихо. Як відомо, Вільям Тейлор не поскупився на звинувачення в адресу Дональда Трампа та його оточення, а ці звинувачення продемократичні ЗМІ смакували довгий час. Зокрема, у CNN можна прочитати, що "драматичні свідчення розгромили захист Трампа" і "демократи одним легким рухом дістали заряджену зброю — свідчення "послуги за послугу" під час набільш драматичного та значимого повороту їх розслідування по процедурі імпічменту Трампа”.
Інше близьке до демократів видання Bloomberg зазначало, що Тейлор - це людина, яка має мету, доброчесність та порядність і його покази перед законодавцями, які проводять розслідування в рамках імпічменту, руйнують аргументи Білого дому про те, що в перемовинах Трампа та України не було жодного "послуга за послугу". New York Times стверджував, що “Трампівська "послуга за послугу" - стала “пістолетом, що димить” (американський фразеологізм, який означає незаперечний доказ - “Апостроф”).
Нагадаємо, поводом для початку процедури імпічменту стосовно Трампа стали підозри в тому, що президент США "тиснув" на свого українського колегу Володимира Зеленського під час телефонної розмови 25 липня. Нібито Дональд Трамп зажадав від Зеленського ініціювати в Україні розслідування проти сім'ї свого політичного противника - демократа Джо Байдена. Замість цієї "послуги" американська сторона начебто обіцяла організувати зустріч Зеленського з Трампом, а також вирішити питання подальшого надання військової допомоги нашій країні.
Читайте: Скандал в США: як Луценко посварив Україну з Трампом
А от близькі до GOP (друга назва Республіканської партії США - "Апостроф") медіа та їхні спікери, натомість, виглядали островами спокою в бурхливому морі звинувачень проти Дональда Трампа. Форпост прореспубліканських ЗМІ Fox News відреагував на “драматичні” та “скандальні” свідчення Тейлора доволі стримано, апелюючи до відсутності прямих підтверджень провини Трампа. “Ні цей свідок, ні будь-який інший не надали жодних доказів того, що існував принцип “послуги за послугу”, або будь-яких доказів того, що українці знали, що військова допомога була затримана 25 липня” - відзначається в одному з матеріалів ресурсу.
Втім враження про монолітну та одностайну підтримку Трампа всередині Республіканської партії дещо не відповідають дійсності. Зокрема, на правах анонімності, представники республіканців передали Крісу Воллесу — оглядачу Fox News чи то повідомлення, чи то попередження Трампу . Мовляв, якщо Конгрес проголосує за імпічмент Трампа, то існує 20% вірогідності того, що сенатори-республіканці з Верхньої палати підтримають імпічмент. Багатьох "республіканців" не влаштовує той факт, що після низки відставок — зокрема, радника Болтона та міністра енергетики Пері, Трамп залишився ледь не одноосібним розпорядником американської політики. Гарним прикладом несхвалення такого стану речей є реакція конгресменів та сенаторів-республіканців на рішення Трампа щодо виводу військ із Сирії, коли вони ледь не одностайно підтримували резолюції демократів. Вочевидь, озвучена 20% вірогідність підтримки імпічменту в Сенаті є таким собі попередженням президенту від його партії. Рекомендацією не відриватися від партійного курсу.
До попереджень президенту неочікувано приєднався й “темний геній політтехнологій”, а також фактичний архітектор перемоги Трампа на президентських виборах 2016 року Стівен Бенон. Він різко розкритикував адміністрацію Трампа, зокрема хаотичні, не систематичні та недолугі дії в питанні імпічменту голови адміністрації Малвіні, Руді Джуліані та інших нинішніх наближених до президента США осіб. Натомість, Бенон порадив президенту довіряти лідеру більшості в Сенаті Мітчу Макконелу і не надто покладатись на те, що Сенат провалить імпічмент. Який, на думку Бенона, протягом максимум 6 тижнів спікер Палати Представників Ненсі Пелосі таки "протягне" через Конгрес.
Головним противником Трампа на майбутніх виборах Бенон назвав не Байдена, з метою “втопити” якого начебто і тиснули на Україну, а Хіларі Клінтон чи Майкла Блумберга. Одразу після інтерв’ю Бенона в американських ЗМІ посипалася інформація про те, що і Клінтон, і Блумберг не виключають своєї участі у виборах.
Прогнози Бенона не виникли на пустому місці. Якщо уважно придивитися до нинішніх рейтингів кандидатів-демократів, то стають зрозумілими дещо туманні перспективи їхньої перемоги над Трампом. Рейтинг поміркованого Джо Байдена стрімко тоне — він вже 4-й. Натомість лідирує доволі "ліва" противниця Facebook та Google Елізабет Воррен, яка хоче в законодавчому порядку поділити багатомільярдні інтернет-імперії на менші та більш конкурентні структури.
В трійці лідерів також перебувають Берні Сандерс та Піт Буттіджіч, яких теж не назвеш “центристами” чи “поміркованими”. А відверто лівого кандидата, та ще й без звичної підтримки інтернет-гігантів, як у випадку з Елізабет Воррен Трампу та республіканцям буде набагато легше “втопити”.
Цілком може статися так, що доведення імпічменту до переможного кінця стане єдиним рятівним кругом демократів, оскільки відверто лівого кандидата, та ще й без звичної підтримки інтернет-гігантів, як у випадку з Елізабет Воррен, Трампу та республіканцям буде набагато легше “втопити”. А вихід Трампа з гри повністю зруйнує передвиборчі позиції республіканців і дасть серйозний шанс на перемогу навіть відверто лівому кандидату від демократів. На цьому тлі український кейс, з якого все і почалося, остаточно став розмінною монетою в боротьбі за владу між двома основними політичними силами в США.
