На вихідних сотні тисяч білорусів вийшли на вулиці вимагаючи провести повторні вибори президента, скандуючи: "Лукашенко, йди!". Масові затримання, побиття і навіть вбивства мітингувальників не змогли зломити білоруський народ. Переобраний президент Олександр Лукашенко довго не реагував на ситуацію, яка тепер явно вийшла з-під його контролю. Розуміючи це, білоруський очільник навіть звернувся за допомогою до глави РФ Володимира Путіна, який пообіцяв надати всебічну допомогу щодо забезпечення безпеки Республіки Білорусь при першому ж запиті з її боку.
Нинішня ситуація в Білорусі доволі схожа з подіями в Україні в кінці лютого-початку березня 2014 року, коли тодішній діючий президент Віктор Янукович відправив Путіну лист з проханням ввести на територію України російські війська. Таке рішення обернулося для нас анексією Криму та окупацією частини територій Донецької і Луганської областей. А тим часом російські та білоруські ЗМІ повідомляють про військову техніку з РФ, яка рухається до кордону з Білоруссю. Чи очікує Республіку доля України - дізнавався "Апостроф".
Відсторонення від Москви
В останні кілька років Лукашенко давав досить неоднозначні заяви стосовно Росії, то називаючи сусідню державу "братньою", акцентуючи увагу на більш тісній інтеграції Білорусі з РФ, спільній історії та іншому. То звинувачуючи російську владу у веденні економічної війни проти Республіки та наголошуючи на захисті народних інтересів, які виступають проти створення "Союзної держави" з РФ.
До чергових президентських виборів в Білорусі Лукашенко і зовсім зробив ставку на публічне відсторонення від Москви, особливо після затримання на білоруській території 33 громадян Росії, бійців російської приватної військової компанії "Вагнер". Президент звинуватив РФ у відправці озброєних груп, метою яких була дестабілізація ситуації в країні та зрив президентських виборів, і пригрозив Москві жорсткою відповіддю.
У Кремлі ж не знайшли кращого виправдання, як заявити, що затримані чоловіки летіли через Білорусь транзитом до Туреччини. А потім і зовсім звинуватили в їх появі Україну, спецслужби якої, нібито, організували спецоперацію, яка повинна була вдарити по російсько-білоруським відносинам.
На думку білоруських політологів, для Лукашенка було вигідно показати себе сильним і незалежним від будь-кого главою країни. Плюс, вже розуміючи протестні настрої своїх співгромадян, глава Білорусі зробив ставку на те, щоб показати білорусам, що тільки він може утримати РФ на відстані і не дати Путіну захопити країну.
Народ не повірив
Мабуть, риторика Лукашенка про "напад Росії" не подіяла на білорусів, які настільки втомилися від 26-річного правління "бацьки", що ввечері в день виборів вийшли на масові акції протесту, які супроводжувалися сутичками з силовиками і затриманнями.
Багато аналітиків і політичних експертів тоді сумнівалися, що мітинги триватимуть більше декількох днів. Втім, президентські вибори в Білорусі часто супроводжувалися різними протестними рухами, і нинішні акції сприймалися скептично.
Акція протесту в Мінську, Білорусь, 16 серпня
Але з кожним днем кількість протестуючих збільшувалася, і навіть агресивні дії ОМОНу не допомогли втихомирити народ. А через деякий час силовики і зовсім почали ставати на бік мітингувальників, і публічно звільнялися з правоохоронних органів.
Втрачаючи контроль над ситуацією, Лукашенко прийняв рішення просити допомоги у свого російського колеги Володимира Путіна. У суботу, 15 серпня, глави двох держав провели телефонну розмову, в ході якої було досягнуто домовленості щодо забезпечення безпеки Білорусі з боку РФ в рамках договору про "Союзну державу" та Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ). Про це Лукашенко повідомив в ході наради в Центрі стратегічного управління в Міністерстві оборони Білорусі.
"І ми з ним (Володимиром Путіним - ред.) домовилися: при першому ж нашому запиті буде надано всебічну допомогу щодо забезпечення безпеки Республіки Білорусь", - заявив він.
Народ на таку заяву відреагував вкрай негативно, малюючи на плакатах звернення: "Путін, ми впораємося без тебе". А тим часом, очевидці надсилають в РосЗМІ відео з колоною військової техніки без номерів на трасі Москва - Мінськ, яка, ймовірно, рухається в сторону кордону з Білоруссю.
Вірогідність військового втручання
Опитані "Апостроф" політичні експерти і військові оглядачі сумніваються в появі так званих "зелених чоловічків" в Білорусі. А вся справа в тому, що Кремль все менше підтримує білоруського лідера Олександра Лукашенка в протистоянні зі своїм же народом.
"Наприклад, Януковича Москва підтримувала, і категорично засуджувала учасників революції в Україні в 2013-2014 роках. А ось з Білоруссю складніше, тому що, хоч Росії і не подобаються кольорові революції, але і Лукашенко Кремлеві став огидний. Тому і жодної силової підтримки бути не може", - вважає російський військовий оглядач Павло Фельгенгауер.
Втім, техніка дійсно підтягується до кордонів Білорусі, і не виключено, що російські силовики можуть бути використані для допомоги ОМОНу в придушенні протестів, вважає юрист і директор Інституту дослідження Російської агресії Юрій Шуліпа.
"Це спецтехніка Росгвардіі. Якщо Лукашенко не вдасться переломити ситуацію, Путін розраховує таким чином допомогти білоруському ОМОНу придушити протести. Але сил Росгвардії не вистачить, тому що в Білорусі вже пішла ланцюгова реакція, дуже багато людей вийшли на протести, рахунок йде на мільйони", - каже він.
Священик освячує автомобілі Росгвардіі, Росія
В принципі, це один з варіантів дій Кремля, зазначає Шуліпа. На його думку, навряд чи Путін віддасть наказ на силове придушення, так як, в такому випадку він втратить будь-яку підтримку лояльних до Росії жителів Білорусі. Інший, і більш вигідний для РФ сценарій - домогтися проведення в Білорусі позачергових виборів президента, де Кремль зможе привести до перемоги проросійського кандидата.
"Росія, швидше за все, активізує свій агентурний потенціал на території Білорусі, інформаційну та економічну міць, і все це буде працювати на те, щоб до влади прийшов Віктор Бабарика. З його допомогою Путіну вдасться провести більш поглиблену інтеграцію з Республікою Білорусь, що на ділі означатиме її знищення, як держави і суб'єкта міжнародного права. Білорусь просто стане восьмим федеральним Південно-Західним округом РФ", - заявив юрист.
У Білорусі також сумніваються в розв'язанні військового конфлікту з РФ. Білоруський політичний оглядач Артем Шрайбман пише, що Росія не рятує падаючі режими військами. Тим більше, серед білорусів немає запиту до РФ про порятунок від страшного диктатора, і тільки близько 7% громадян виступають за вступ до складу Росії, так що на цьому Кремль теж зіграти не зможе.
Якщо ж РФ піде на силовий варіант - це призведе до значних жертв, вважає Шрайбман.
"Така інтервенція - це втрата білоруського народу ще більше надовго, ніж українського. Народу, який сьогодні доброзичливий до Росії. За опитуваннями лабораторії Вардомацького - більше 70% виступають за сьогоднішній формат відносин - без кордонів і митниць, лише 5-7% - за розрив зв'язків", - зазначив білоруський політолог.
Крім того, учасники мітингу не представляють ніякої загрози для Путіна, у них немає мети розладнати відносини з РФ, і для нього цього поки достатньо, щоб не вводити війська в Білорусь.
"Протестувальники не виступають з антиросійськими або прозахідними гаслами. Цього на порядку денному немає взагалі. Кремль не сліпий і бачить це. Росія визнала результати таких саме не пов'язаних із зовнішным порядком революцій в Киргизстані та Вірменії. Москва завжди переорієнтується на переможну сторону. Особливо розуміючи, що ця сторона не більше ворожа, ніж влада, що бере російських громадян в передвиборні заручники", - сказав Шрайбман.
