Від початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули 116 українських та іноземних журналістів, з них 18 — безпосередньо під час виконання професійних обов’язків.

Наразі щонайменше 26 українських медійників перебувають у російському полоні, а також один журналіст, який долучився до Сил оборони.

Ці дані оприлюднено на сайті Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

Депутатка Євгенія Кравчук відзначила, що Україна пам’ятає тих, хто заплатив найвищу ціну за правду:

  • Вікторію Рощину, закатовану в російській в’язниці;
  • Олену Губанову та Євгена Кармазіна, загиблих від удару дрона в Краматорську;
  • Максима Левіна, убитого на Київщині за документування війни.

"Їхня смерть, як і загибель інших наших журналістів, є наслідком ненависті російських окупантів до правди", — наголосила Кравчук.

Вона також повідомила, що Національний комітет України зі співпраці з Міжнародною програмою ЮНЕСКО з розвитку комунікації звернувся до міжнародних партнерів із закликом привернути увагу до злочинів РФ проти українських медійників.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

"Коли злочини проти журналістів залишаються безкарними, це не просто несправедливість — це руйнування самої основи демократії. Безкарність сигналізує, що можна знищувати правду без наслідків, а разом із нею — і свободу слова у всьому світі", — зазначається у заяві.

Комітет закликав міжнародних партнерів:

  1. Вимагати від Росії негайного припинення переслідувань журналістів, звільнити всіх полонених медійників та дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права щодо захисту журналістів;
  2. Розробити ефективний механізм притягнення до відповідальності винних у вбивствах, переслідуваннях та катуваннях медійників, що включатиме збір доказів, незалежні розслідування та міжнародне судочинство;
  3. Створити та підтримувати незалежні міжнародні слідчі групи для розслідування злочинів проти журналістів, зокрема на окупованих територіях;
  4. Налагодити координацію та співпрацю між міжнародними структурами та українськими правоохоронними органами у розслідуванні злочинів проти медійників;
  5. Посилити фінансову, технічну та експертну підтримку організацій, що займаються документуванням злочинів проти журналістів, наданням правової допомоги та психологічної підтримки;
  6. Розробити спільні міжнародні стандарти реагування на інформаційні атаки, дезінформаційні кампанії та технологічно зумовлене гендерне насильство проти журналістів;
  7. Чітко засудити будь-які спроби легітимізації діяльності державних пропагандистів під виглядом журналістики або виправдання насильства та агресії під прикриттям свободи слова.

У заяві також підкреслено, що статус захисту не поширюється на журналістів, чия діяльність спрямована на пропаганду війни, розпалювання ненависті та виправдання агресії.

Кравчук додала, що у Верховній Раді зареєстровано проект постанови-звернення щодо посилення тиску на РФ у зв’язку із систематичними злочинами проти журналістів. Ініціативу підтримали 38 народних депутатів.

"Апостроф" повідомляв, що 23 жовтня внаслідок удару російського БПЛА "Ланцет" у Краматорську загинули журналістка телеканалу "Freedom" Олена Губанова та оператор Євген Кармазін.