Уже 12 квітня Велика Британія може офіційно вийти з ЄС, якщо доти її парламент не затвердить урядову угоду про вихід. Палата громад уже тричі відмовилася підтримувати угоду. Так само під час оцінних голосувань парламентарі не підтримали жоден з пов'язаних з Brexit сценаріїв. І лише 4 квітня нижня палата британського парламенту з перевагою в один голос підтримала ініціативу уряду звернутися до ЄС із запитом про нове відтермінування Brexit.
5 квітня стало відомо, що Лондон просить перенести Brexit на 30 червня. Водночас із посиланням на джерела в Брюсселі ЗМІ повідомляють, що ЄС запропонує "гнучке" відтермінування на 12 місяців, яке можна буде скоротити. Якесь рішення ЄС може ухвалити на засіданні Європейської ради 10 квітня.
Про ситуацію, що склалася, "Апостроф" поспілкувався із САЙМОНОМ АШЕРВУДОМ, викладачем політології в Університеті Суррея та заступником директора програми "UK in a Changing Europe" Ради з економічних і соціальних досліджень (ESRC).
- Що ви думаєте про останній план Терези Мей, який передбачає прохання про нове відтермінування?
- Він є відображенням украй складної ситуації, у якій опинилася Мей. Досі вона намагалася домогтися затвердження її планів власною партією. Вона тепер розуміє, що деякі її депутати ніколи не підтримають угоду про вихід із ЄС через домовленості про "бекстоп" (механізм, покликаний гарантувати максимальну відкритість кордону між Республікою Ірландія та Північною Ірландією, — "Апостроф"). Як наслідок, їй потрібно з’ясувати, чи може вона розраховувати на підтримку опозиції — Лейбористської партії. Ціною за це будуть якісь зміни в політичній декларації про можливі майбутні відносини Великої Британії з ЄС.
- Під час останнього оцінного голосування різниця щодо деяких варіантів була невелика: 3 голоси за ідею залишитися в митному союзі ЄС та 12 — за підтверджувальний референдум. Ви очікуєте, що у випадку нового голосування парламент їх підтримає?
- Це досі дуже непевно. Якщо ці опції стануть частиною угоди між Мей та Корбіном, тоді так — можливо, вони стануть прийнятними. Але якщо парламенту надалі треба буде прийняти рішення без урядової угоди, якщо Мей не досягне домовленостей із Корбіном, будуть ще оцінні голосування. І ми досі не знаємо, що буде.
Всі досі вважають, що можуть досягнути бажаного для себе варіанту Brexit (чи його відсутності), і не бачать причин іти на компроміс.
- Бо вважають, що можуть досягнути цього до 12 квітня чи сподіваються на чергове відтермінування?
- Нове відтермінування потрібне, бо до 12 квітня Велика Британія повинна представити план. А для цього потрібно, щоби парламент підтримав угоду. Але також треба більше часу для законодавчої роботи, яка переведе угоду в британське законодавство. На це підуть тижні. Саме тому Тереза Мей учора (2 квітня, — "Апостроф") сказала, що проситиме ЄС про ще одне відтермінування — після 12 квітня й до 22 травня. Просто підтримки парламентом угоди недостатньо, щоби рішення про вихід із ЄС набуло чинності. Отже, відтермінування знадобиться, навіть якщо зараз Велика Британія ухвалить угоду.
- Якими можуть бути умови ЄС для додаткового відтермінування?
- ЄС дуже не хоче давати більше часу для цього процесу, якщо не буде плану. Саме план Великої Британії буде умовою відтермінування. Іншою буде те, що Сполучене Королівство не готується проводити європейські вибори 23 травня, щоби не було жодних запитань щодо легітимності нового складу Європейського парламенту. Ще однією умовою буде, мабуть, те, що якщо Британія хоче йти шляхом, який запропонувала Тереза Мей, парламент повинен схвалити угоду до понеділка, бо на середу запланована зустріч Європейської ради. І доти ЄС треба знати, що Велика Британія серйозна щодо своїх планів — тобто потрібні дії, а не лише слова.
- Чого ви взагалі зараз очікуєте від ЄС у цьому діалозі — поступливості чи жорсткості?
- Поки що є співчуття Великій Британії, визнання, що це дуже складна ситуація. Але цього співчуття, мабуть, уже менше, ніж раніше. Справді вражає, що зараз ЄС значно більше говорить, що готовий до виходу Британії без угоди; говорить, що більше немає часу для цієї драми — потрібні рішення. Гадаю, що ЄС намагається ставитися з розумінням, водночас захищаючи власні інтереси. І дуже чітко це видно в питанні європейських виборів: якщо Велика Британія не підготується до них, складно буде уявити собі подальші відтермінування.
- То який сценарій Brexit вам видається найвірогіднішим?
- Зрештою угоду про вихід затвердять, хоча не знаю, коли. Досі багато політиків та представників британської громадськості як слід не зрозуміли, що всі дискусії про майбутні відносини залежать від затвердження угоди про вихід: потрібно вийти, перш ніж можна буде почати перемовини про майбутні відносини. І єдина погоджена Британією та ЄС можливість вийти — це якраз ця угода. І під час перехідного періоду буде нова велика дискусія про те, якими можуть бути майбутні відносини між Сполученим Королівством і ЄС.
Досі погано розуміють, які варіанти доступні для Британії. Новий референдум малоймовірний, загальні вибори лише трішки ймовірніші. Ось таке наше становище.
- Чи є справжні небезпеки, через які частина депутатів мають настільки непохитну позицію щодо механізму "бекстоп"?
- Є дві складові. Перша — північноірландських депутатів турбує, що це ставить Північну Ірландію в інше становище, якщо порівняти з рештою Сполученого Королівства. Для прихильників належності Північної Ірландії до Британії будь-які зміни в ситуації є неприйнятними. Вони бояться, що це крок до того, що Північна Ірландія або доєднається до Республіки Ірландія, або певним чином здобуде незалежність.
Інша проблема полягає в тому, що структура "бекстоп" означає, що для припинення його застосування потрібні домовленості Великої Британії та ЄС. Тому, мабуть, багато депутатів уважають, що це якась пастка, що "бекстоп" — це те, як ЄС хоче бачити відносини в довготерміновій перспективі, і тому завжди відмовлятиметься зупиняти його дію.
Я розумію обидва побоювання, але ЄС чітко висловився, що "бекстоп" не є хорошим механізмом, бо створює для них багато технічних і юридичних проблем. А ірландський уряд дуже чітко дав зрозуміти, що це не частина плану забрати Північну Ірландію в Сполученого Королівства. Тому багато залежить, кому й у що ти віриш.
- Якими будуть головні наслідки, якщо Британія вийде з ЄС без угоди?
- Головним наслідком буде величезний безлад: економічна дестабілізація; довгі затримки на кордонах; перебої в постачанні товарів для бізнесу, їжі, передусім свіжої; деякі контакти, ймовірно, буде неможливо виконувати; права людей будуть у дуже непевному становищі.
Також буде політична розруха: вихід без угоди означатиме, що обидві сторони (тобто ЄС та Велику Британію, — "Апостроф") звинувачуватимуть у тому, що це трапилося.
Це не означає, що Велику Британію чекає крах, але потрібно буде відбудовувати відносини. ЄС та Британія залишаться дуже близькими, і їм треба буде шукати відносин. ЄС дав зрозуміти, що у випадку виходу без угоди для них буде пріоритетом ще раз спробувати владнати припинення членства Великої Британії: це стосується питань фінансових зобов’язань, захисту відкритого кордону в Північній Ірландії. Тобто все, що є в угоді про вихід, залишиться пріоритетом для ЄС до дискусій про майбутні відносини.
Велика Британія зрозуміє, що її відносини з ЄС дуже довго будуть вкрай складними, якщо не буде угоди.
І це матиме свою ціну для Британії у світі: інші країни можуть задуматися, чи є вона надійним партнером, з яким варто розвивати відносини.
- Яке ваше бачення перспектив Консервативної партії після Brexit або у випадку чергового відтермінування? І що буде з урядом?
- Уряд у дуже слабкому становищі. Очевидно, що в Терезу Мей не дуже вірять. Поки її становище в безпеці, але в певний момент вона може відчути, що не може надалі залишатися на посаді.
Консервативна партія не може домовитися про те, що слід робити. Всередині партії багато розбіжностей, які буде непросто подолати й Терезі Мей, і новому лідеру. Тобто політика й керівництво під знаком питання. І хто замінить Терезу Мей? У партії немає нікого, хто б здавався лідером, здатним об’єднати партію. Натомість буде велика сутичка між прихильниками жорсткішого і м’якшого підходів. І не зрозуміло, хто переможе.
- Які наслідки загалом історія з Brexit матиме для парламенту та уряду в контексті того, що люди думають про їхню роботу?
- Справжня небезпека полягає в тому, що це справляє дуже погане враження про політику та політиків. Уже зрозуміло, що громадськість вважає перемовини поганими, що уряд та ЄС попрацювали кепсько. І є ризик, що через це люди відвернуться від політики та участі в ній. Виникає очевидна небезпека, що через місяці чи роки з’явиться якийсь популіст, який скаже, що все це погано, і необхідні радикальні зміни.
Здебільшого люди втомилися від цього процесу, але також розуміють, що це важливо, і хочуть, щоби політики добре виконали роботу.
