Лондонський стоматолог розгадав одну з найдавніших загадок історії мистецтва, відкривши прихований геометричний код у культовому малюнку Вітрувіанської людини Леонардо да Вінчі.
Про це повідомляє Popular Mechanics.
Доктор Рорі Мак Суїні заявив, що знаменитий малюнок Леонардо 1490 року містить геометричні принципи, які залишалися прихованими від загального погляду понад 500 років.
Малюнок пером і чорнилом оголеної чоловічої фігури у двох накладених одна на одну позах, з руками та ногами, укладеними в коло та квадрат, був створений генієм епохи Відродження приблизно у 1490 році. Малюнок, що був заснований на працях римського архітектора Марка Вітрувія Полліона, ілюструє концепцію, що людське тіло має гармонійні пропорції, які можуть ідеально поміститися в обидві геометричні форми, але досі математична основа, що стоїть за цією ідеальною відповідністю, залишалася загадкою.
Доктор Суїні помітив рівносторонній трикутник, розташований між ногами чоловіка – деталь, на яку Леонардо посилався у своїх нотатках до малюнка, але яку вчені здебільшого не помітили. Він виявив, що цей трикутник точно відповідає трикутнику Бонвілла, фундаментальному принципу анатомії зубів, який керує оптимальною функціонуванням щелепи людини.
Названий на честь доктора Вільяма Бонвілла, який у своїй роботі 1864 року вивчив 4000 зубних протезів у живих людей та 6000 черепів, трикутник Бонвілла утворює рівносторонній трикутник, що з'єднує два виростки нижньої щелепи та середню точку нижніх центральних різців. Це геометричне співвідношення максимізує ефективність передачі сили під час жування та відображає оптимальну біологічну конструкцію.
Аналіз доктора Суїні показав, що цей прихований трикутник створює співвідношення 1,64 до 1,65 між стороною квадрата та радіусом кола – що надзвичайно близько до спеціального «числа креслення» 1,633, яке зустрічається в природі для побудови найефективніших структур.
Це співвідношення, відоме як тетраедричне співвідношення, представляє математичну залежність, яка визначає оптимальне просторове розташування як у синтетичних, так і в біологічних системах. Коли рівносторонній трикутник шість разів повторюється навколо пупка (який Вітрувій визначив як центральну точку людського тіла), він створює шестикутний візерунок, який генерує цю точну математичну залежність.
Найдивовижнішим є те, що Суїні проводив паралелі між співвідношеннями, знайденими на ілюстрації Леонардо, та "Ізотропною векторною матрицею" Бакмінстера Фуллера 1975 року. Цей зв'язок говорить про те, що "ті самі геометричні співвідношення, які з'являються в оптимальних кристалічних структурах, біологічних архітектурах та системах координат Фуллера, здається, закодовані в людських пропорціях".
Векторна рівновага Фуллера, що демонструє геометричну основу оптимальної просторової організації – ті ж принципи, які Леонардо інтуїтивно відкрив 500 років тому
Доктор Суїні переконаний, що його висновки свідчать про те, що "Леонардо інтуїтивно зрозумів фундаментальні істини про математичну природу самої реальності", демонструючи, що майстер епохи Відродження мав розуміння оптимального біологічного дизайну, яке не було б офіційно визнано сучасною наукою протягом століть.
Знахідки доктора Суїні можуть надихнути на нові підходи в анатомії зубів, дизайні протезів та краніофаціальній хірургії. Дослідження демонструє, як мистецтво епохи Відродження може містити наукові відкриття, які залишаються актуальними для сучасної медицини та інженерії.
Нагадаємо, легендарний Леонардо да Вінчі у 1502 році створив унікальну карту Імола, техніка створення якої стала прообразом супутникових карт.
