На Україну очікує заборона імпорту на ряд сировинних продуктів в інтересах ТОВ "Карпатнафтохім", першою може бути каустична сода з низьким вмістом хлориду.
Про це пишуть "Контракти".
МКМТ порушила розслідування в лютому 2020; але, не чекаючи його остаточних результатів, в МЕРТ лобіюється ідея попередніх заходів у вигляді ввізного мита чи інших обмежень (завуальованих під ручне ліцензування МЕРТ імпорту в Україну).
Обмеження імпорту МЕРТ є перспективним кроком для ТОВ "Карпатнафтохім" (підприємство зможе домогтися поступок щодо інших товарів). На підприємстві підтверджують, що отримують підтримку від МЕРТ: розслідування рухається швидко і процес на їх користь. Ринок стурбований, що рішення впливає на імпорт з усього світу, при обмеженнях українські споживачі втрачають канали поставок і альтернативи, залишаючись без змоги впливати на ціни "Карпатнафтохім".
Скаржник вимагає запровадити мита на імпорт каустичної соди, отриманої мембранним і ртутним методами, з вмістом хлориду до 2%. При цьому "Карпатнафтохім", частку в якому має Ігор Коломойський, не заперечує проти імпорту соди з високим відсотком хлориду.
На діафрагмовий каустик з травня 2016 діє мито в 26%, запроваджене з ініціативи ПАТ "ДніпроАзот" – іншого підприємства Коломойського. Мито була введене до травня 2021 року. Експерти вбачають у зверненнях ПАТ "ДніпроАзот" і ТОВ "Карпатенфтехім" Коломойського узгоджені дії.
Потужності "Карпатнафтохім" дозволяють видавати 200 тис т, а ПАТ "ДніпроАзот" – 50-60 тис т цієї продукції. Потреби ринку складають понад 200-220 тис т. Таким чином, підприємства можуть закрити потреби внутрішнього ринку.
Серед імпортерів найбільшими постачальниками цього товару були російські ВАТ "Каустик" і ВВАТ "Хімпром", чуваська "Хімпром", ВАТ "Башкирська содова компанія". За спостереженнями аналітиків, після запровадження мита імпорт не припинився, проте структура гравців з РФ змінилася, і введенням мита ПАТ "ДніпроАзот" фактично підвищило ціну на каустик для споживачів.
Навесні 2017 року – напередодні запуску "Карпатнафтохім" Україна розширила список компаній РФ, яким заборонено ввозити продукцію. У заявах влади звучала теза, що імпорт планувалося замінити продукцією ТОВ "Карпатнафтохім".
Підвищення цін на ринку, запущене ПАТ "ДніпроАзот", виявилося на руку ТОВ "Карпатнафтохім". До запровадження мита підприємству було складно конкурувати з російським імпортом.
Прецеденти обмежень на імпорт каустика в інтересах двох підприємств забезпечили їм преференції, які вони не використали. Якщо ж МКМТ підтримає монополістів, на ринок чекає чергове підвищення цін на каустик, що стане незручністю для споживачів – підприємств, що приносять до бюджету більше відрахувань, ніж "Карпатнафтохім".
У цій ситуації, на думку опитаних учасників ринку, імпорт необхідний, щоб стримати зростання цін з боку національних монополістів.