«Укрнафта», найбільша нафтова компанія України, опинилася в центрі чергового скандалу - державний аудит діяльності компанії виявив багатомільйонні витрати на оплату «консультаційних» послуг, значну частину яких становлять виплати блогерам, піарникам і так званим «експертам».
Як повідомляє політичний оглядач Михайло Шнайдер, Укрнафта за період з початку 2023 року до березня 2024 року, згідно з аудиторським звітом Державної аудиторської служби України (ДАСУ), витратила на такі послуги понад 23 млн гривень. При цьому компанія укладала контракти без проведення тендерів на суми, що перевищують 100 тисяч гривень.
Серед отримувачів багатотисячних гонорарів – блогер і експерт Олексій Кущ, який регулярно публікує компліментарні матеріали про Укрнафту та її керівника Сергія Корецького. Так, лише за три місяці 2024 року Укрнафта виплатила Кущу 213 тисяч гривень.
Також в Укрнафті на зарплатні у розмірі 180 тисяч гривень на місяць «сидить» Артемій Куюн, який є братом Сергія Куюна, керівника ТОВ «Консалтингова група «А-95». Сергій Куюн теж отримує до 2 млн на рік за інформаційно-консультаційні послуги, і також від Корецького. Але вже як від директора не Укрнафти, а Укртатнафти.
До списку залучених «експертів» також входять журналіст Дмитро Бунецький, який працює на Укрнафту на умовах позаштатного працівника і щомісяця отримує майже 90 тисяч гривень.
Шнайдер зазначає, що виплати блогерам та консультантам виглядають "відносно скромно на тлі щомісячних виплат коштів українців піарникам Корецького".
Так, у звіті ДАСУ зазначається, що менеджери з корпоративних комунікацій Оксана Болотнєва та Наталія Мельникова отримують значно вищі зарплати за ринкові. У 2023 році їхні гонорари становили відповідно 240 тисяч та 270 тисяч гривень на місяць. У 2024 році ці суми зросли до 400 тисяч і 350 тисяч гривень відповідно. Шнайдер підкреслює, що такі значні виплати свідчать про витрати, пов'язані з підтримкою лояльності до керівництва Укрнафти в інформаційному просторі.
Шнайдер зауважує, що з якихось причин аудитори не враховують численні порушення закону під час проведення оплат таких «робіт», і вважає що, така «сліпота» ДАСУ може свідчити про існування зовнішнього впливу на аудиторів.
Він припускає, що ці мільйонні витрати можуть бути спрямовані на приховане фінансування інформаційної підтримки та «чорного піару» для захисту інтересів керівництва компанії, а дії ДАСУ, які не враховують численні порушення, потребують ретельного аналізу, щоб з’ясувати, чому ця державна інституція виявилася настільки поблажливою до порушень у діяльності Укрнафти.
