Сьогодні, 16 лютого, у Верховній раді пройшли комітетські слухання, присвячені питанню цифровізації країни, а саме - розробці та подальшому впровадженню на всіх рівнях глобального Цифрового порядку денного сучасної України до 2020 року.
"Цифрова адженда 2020", як назвали документ розробники, передбачає усунення законодавчих, інституційних, фіскально-податкових, валютно-грошових бар'єрів, що перешкоджають інноваційної діяльності, а також реалізацію послідовних заходів зі стимулювання "цифровізації" всіх секторів економіки, бізнесу і державної сфери.
Ініціаторами підготовки цієї адженди, робочий проект якої був представлений під час слухань, є Мінекономрозвитку та торгівлі України спільно з комітетом Верховної ради з питань інформатизації та зв'язку, Адміністрація президента, а також організація Hi Tech Office Ukraine. Серед розробників "Цифрової адженди 2020" - група провідних світових і вітчизняних компаній у сфері IT, ряд українських IT-асоціацій і громадських організацій, представники наукового, експертного співтовариства.
Презентуючи проект, координатор робочої групи з його підготовки, віце-президент асоціації "Інноваційний розвиток України" Валерій Фіщук зазначив, що однією з головних його особливостей є форсований сценарій цифровізації, або цифрової трансформації. За словами експерта, у всьому світі подібні документи, як і процеси цифровізації, з'явилися набагато раніше, і тому Україні слід спробувати подолати це відставання, щоб іти врівень зі світом.
За словами Фіщука, цифрова трансформація передбачає декілька складових, серед яких розвиток цифрової економіки, цифрової інфраструктури та цифрового суспільства. При цьому, на всіх рівнях буде змінений фокус з поняття "інформаційно-комунікаційні технології" (ІКТ), яким в основному оперують, на поняття "цифровізация", яке означає, крім уваги до розробки будь-яких IT-технологій і продуктів, також і до попиту на них.
Глава комітету Олександр Данченко відзначив, що саме такий підхід, прийнятий в розвинених країнах, і закладений в проекті "Цифрової адженди 2020".
"Ключовою умовою цифровізації будь-якої успішної країни є формування внутрішнього попиту на інформаційні технології. Тому наше завдання - створити умови для цього внутрішнього попиту. Технічно це зробити не дуже складно, адже наша країна має значний потенціал в IT-сфері - у фахівцях, розробниках, інженерах. Тут дуже важливо, щоб ми не розгубили цей потенціал, щоб він використовувався для користі нашої країни, а не інших держав. У цьому відношенні цифровізация - це, перш за все, людський ресурс, який має Україна", - підкреслив Олександр Данченко.
Глава комітету ВР додав, що для повноцінної реалізації цього потенціалу потрібно створити відповідні умови на інституціональному і законодавчому рівнях. "Без законодавчої бази рухати цифровізацию, або цифрову економіку неможливо. Тому перед нами стоять важливі виклики - по-перше, разом з галуззю, експертами створити фундаментальну законодавчу базу", - зазначив Данченко.
За словами народного депутата, оптимальним рішенням, яке могло б допомогти якнайшвидшій цифровізації України на рівні виконавчої влади, могло б стати створення єдиної структури, яка б відповідала за цей процес, як це прийнято в розвинених країнах. "Неможливо займатися цифровою економікою, коли за неї одночасно відповідають 4-5 міністерств, 18-30 департаментів і кілька агентств. Багато хто говорить, що на це немає грошей. Але я хочу сказати, що гроші, гранти на цифрову економіку - нам готові надати. Тільки ось ті, хто готовий, кажуть: покажіть, кому ми ці гроші можемо довірити? Хто буде їх розпорядником і відповідальною особою? В цьому відношенні хороший приклад Республіки Корея: у них є особа, яка відповідає за всю цю програму. У нас такої людини, до жаль, немає. Тобто - і запитати нема з кого", - підкреслив глава профільного комітету.
