Правоохоронні органи повинні контролювати виправданість закупівель товарів у країни-агресора, особливо якщо аналогічні товари виробляються в Україні.
Про це заявив політолог Вадим Карасьов, коментуючи скандал навколо закупівлі Крюківським вагонобудівним заводом комплектуючих російського виробництва, пише Gazeta.ua.
"Торгівлю з РФ потрібно розглядати з точки зору національних економічних інтересів. Якщо мова йде про експорт невійськових товарів в РФ - це цілком допустимо, тому що мова йде про створення робочих місць в Україні. Якщо ж купувати в Росії товари, які виробляються в Україні - це інвестиції в країну-агресора. Говорячи про конкретний випадок з Крюківським вагонобудівним заводом, важливо враховувати, що за кожною сумнівною угодою стоять конкретні люди. Хтось поставив свій підпис на документах про закупівлю російських комплектуючих Крюківським вагонобудівним заводом. Якщо якісь посадові особи не розуміють, що мова йде про країну-агресора, правоохоронні органи повинні на це реагувати. Замість того, щоб розвивати українську економіку, підтримуючи покупкою товарів українських виробників, КВБЗ інвестує в розвиток економіки Російської Федерації. В даному випадку це питання не тільки економіки, а й політики", - зазначив політолог.
Раніше стало відомо, що Крюківський вагонобудівний завод став найбільшим імпортером залізничих осей з РФ. Саме це кременчуцьке підприємство директора Валерія Приходько придбало 3841 вісей у заводу "Уральська кузня", що входить до групи "Мечел" Ігоря Зюзіна. Таким чином, частка КВБЗ в загальному імпорті російських осей в Україні склала 71%.
Це не перший випадок імпорту залізничої продукції з РФ з боку КВБЗ. У 2020 році завод закуповував у російських "Трансмашу" і "Транспневматика" понад 50 тонн пневмообладнання, а на Брянському заводі - близько 200 т поглинаючих агрегатів.
