Доцент Університету державної фіскальної служби України, кандидат юридичних наук Андрій Гмирін вважає, що нечітко виписані повноваження нового органу - Бюро економічної безпеки України (БЕБ) - та плутанина з його підпорядкуванням створюють чималі ризики для розвитку бізнесу.
Про це науковець написав у своєму новому блозі на інформаційному порталі "Ліга".
Андрій Гмирін нагадує, що 28 січня 2021 року Верховна Рада остаточно ухвалила законопроект №3087-д про створення Бюро економічної безпеки України. Новий орган аналізуватиме й виявлятиме загрози для економічної безпеки держави, а також розслідуватиме економічні й фінансові злочини. В ДФС обіцяють, що він почне працювати з вересня поточного року.
Документ пройшов всі стадії затвердження, а 12 і 31 травня Кабмін прийняв постанови, які корегують питання підпорядкування БЕБ у системі виконавчої влади. Перша дозволяла координувати роботу нового органу виключно міністру фінансів, друга повертала ці повноваження безпосередньо всьому Кабміну. Андрій Гмирін аналізує ці рішення.
Перший пункт постанови №510 від 12 травня говорив про утворення БЕБ як центрального органу виконавчої влади, "діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом міністрів України". Однак увагу експерта привернув наступний абзац документу. А саме: "Внести до схеми спрямування і координації діяльності центральних органів виконавчої влади Кабінетом Міністрів України через відповідних членів Кабінету Міністрів України, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 10 вересня 2014 р. № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" такі зміни:
1) розділ II доповнити абзацом такого змісту:
"Бюро економічної безпеки України";
2) пункт 12 розділу III доповнити абзацом такого змісту:
"Бюро економічної безпеки України".
За словами Андрія Гмиріна, якщо ознайомимося із постановою, до якої відсилав урядовий документ, можна зрозуміти, що БЕБ мало б безпосередньо підпорядковуватися Міністерству фінансів. Це виглядало цілком логічно, вважає автор, адже серед основних завдань Бюро є аналіз економічних процесів та ризиків.
Водночас, на думку експерта, недосконало сформульовані повноваження БЕБ, розмитість законодавчої бази, на яку повинен спиратися новий орган, могли перетворити його на інструмент тиску на бізнес в руках чиновників. Достатньо, наприклад, було б ініціювати кримінальне провадження за ст. 2222 КК України "шахрайство з ПДВ".
Андрій Гмирін говорить, що ця стаття є відповіддю держави на корупційні можливості цього податку, але її юридична основа не витримує жодної критики. Зокрема, преамбула статті визначає "шахрайство з ПДВ" як "розкрадання або незаконне заволодіння бюджетними коштами шляхом отримання бюджетного відшкодування…". За словами кандидата юридичних наук, подібне трактування робить статтю непридатною до застосування. Адже бюджетні відшкодування не є бюджетними коштами в прямому розумінні. Тож і про їхнє розкрадання тут не можна говорити.
Експерт пояснює: до запровадження системи електронного адміністрування платник або регулярно сплачував ПДВ до бюджету, або подавав заявку на повернення коштів із бюджету за результатами своєї діяльності. Сьогодні процес податкових звітів і сплат більш автоматизований. На своєму рахунку в казначействі платник обліковує кошти, необхідні для того, щоб виписати податкову накладну. Ці гроші є коштами платників, а не держбюджету. Крім того, бюджетне відшкодування здійснюється в разі підтвердження його правомірності – і не інакше. Таке підтвердження здійснює адміністратор ПДВ - Державна податкова служба. Тож, у разі відкриття чергового провадження за статтею 2222 ККУ до посібників імовірного злочину однозначно слід відносити й ДПС.
На думку Андрія Гмиріна, саме такі колізії створювали головний ризик функціонування БЕБ під егідою Мінфіну. Фактично в структурі міністерства повинен був діяти силовий орган із досить розмитою й суперечливою законодавчою базою, що визначає його слідчі та оперативні інструменти. Водночас, він мав би широке коло юридичних повноважень і міг здійснювати безпрецедентний тиск на бізнес, вважає експерт.
Але вже 31 травня Кабмін видав нову постанову № 547 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету міністрів України", якою скасував своє попереднє рішення про передачу координації діяльністю БЕБ Міністерству фінансів. Тобто ці повноваження повернулися Кабміну.
Андрій Гмирін зазначає, що така плутанина з підпорядкуванням БЕБ не робить честі виконавчій владі й ставить під сумнів майбутню ефективність органу, який тільки створюється. За словами експерта, проблеми навколо створення й функціонування Бюро економічної безпеки не вичерпуються плутаниною з його підпорядкуванням і координацією. Наприклад, законодавство не містить чітко виписаних правил взаємодії БЕБ з іншими державними органами. Його детективам гарантований повний доступ до всіх державних інформаційно-аналітичних баз. Але про порядок цього доступу співробітники Бюро будуть окремо домовлятися з розпорядниками інформації.
"Свого часу ми з колегами неодноразово пропонували створити єдиний орган, який би опікувався не лише боротьбою з тіньовими схемами, ухиленням від сплати податків, а і втілював податкову й митну політику, аналізував ситуацію в цих сферах і пропонував оптимальні рішення. Цей орган міг би об’єднати Податкову і Митну служби, Службу фінансового моніторингу, Службу фінансового аудиту та Службу фінансових розслідувань й мати єдину інформаційно-аналітичну систему. Натомість, парламент і уряд створили БЕБ. Що ж, дочекаємося осені, коли новий орган запрацює, а ми зможемо оцінити його ефективність. Водночас подивимося, чи справдяться наші побоювання щодо зазначених ризиків", - пише у своєму блозі Андрій Гмирін.
