Для виконання річного плану із запозичень Міністерству фінансів необхідно протягом грудня 2021 позичити близько 230 млрд грн. Це половина суми, яку Україна позичила за попередні 11 місяців, включно з нещодавно отриманим траншем кредиту від МВФ. Щоб покрити цей розрив, міністру Сергію Марченку, ймовірно, доведеться лізти до кишені місцевих бюджетів та призупиняти виплати навіть за обов'язковими платежами.
Але навіть за такого розкладу "дірка" в бюджеті складе $5 млрд, пишуть "Українські новини".
Видання зазначає, що з 230 млрд грн близько 40-50 млрд можна буде зайняти за допомогою облігацій внутрішньої держпозики.
"Ще близько 37 млрд грн ($1,4 млрд) - можливе використання залишку від $2,7 млрд "ковідних" коштів від МВФ, отриманих у серпні 2021 ($1,3 млрд із цих грошей Мінфін використав у вересні для погашення та обслуговування зовнішніх боргів). Усього - максимум 90-95 млрд грн", - йдеться в тексті.
Одним із джерел для наповнення бюджету могло б стати зменшення плану із запозичень, скориставшись перевиконанням планових показників щодо доходної частини майже на 40 млрд грн.
"Але Мінфін, уряд та депутати у жовтні 2021 вирішили направити ці гроші на інші цілі: інфраструктурні проекти (16,5 млрд грн), збільшення субсидій (12 млрд грн), військовослужбовцям (4 млрд грн), культуру (2,5 млрд грн) медицину (2,5 млрд грн), погашення заборгованості із зарплати шахтарям (1 млрд грн) та інше", – йдеться у матеріалі.
Ще $1-1,5 млрд (27-40 млрд грн) за бажання можна виручити від продажу єврооблігацій. Але зараз вихід на зовнішні ринки буде значно дорожчим, після ситуації із "зеленими" євробондами, коли уряд фактично заблокував погашення боргів перед "зеленою" генерацією. У зв'язку з цим скандалом різко підвищилася дохідність українських єврооблігацій – з 6,46% річних 8 листопада до 7,22% 18 листопада, станом на кінець листопада – сягає 7,42%. Ще одна можливість перекрити недобір із запозичень - недофінансування видаткової частини держбюджету на 15-20 млрд грн (до 10% від запланованих видатків на грудень 2021), що, в принципі відбувалося в перші 10 місяців 2021 (недофінансовано 75,7 млрд грн за 10 місяців 2021 або мінус 7,6% до плану).
"Разом з недостатніх майже 140 млрд грн, Мінфін, за рахунок можливого залучення євробондів (дуже сумнівне джерело) і недофінансування видаткової частини держбюджету може покрити 42-60 млрд грн. Все одно не вистачає мінімум 80 млрд грн або близько $3 млрд", – йдеться у статті.
Автори припускають, що Марченко може спробувати ще більше залучити нерезидентів до ОВДП, піднявши ставки вище за нинішні 12,7% річних. Цей крок може потенційно дати додаткові 10-20 млрд грн. Ще один "улюблений шлях" Мінфіну - за допомогою Казначейства залізти до кишені місцевих бюджетів, як у вересні на суму 28 млрд грн. Цим Мінфін у 2021 скористався 4 рази – у березні (10,3 млрд грн), червні (12,0 млрд грн), липні (10 млрд грн) та вересні (28,2 млрд грн) та жовтні (на 7,7 млрд грн).
"Загальний борг Мінфіну перед Казначейством сьогодні становить майже 36 млрд грн. У жовтні 2021 Мінфін збільшив суму неоплачених зобов'язань (неоплачених рахунків), які станом на 1 листопада 2021, становили 3,5 млрд грн, за місяць збільшившись на 200 млн грн (на 1 жовтня 2021 - 3,2 млрд грн). Крім цього, за 10 місяців 2021 збільшився прострочений борг перед Казначейством і у Пенсійного фонду - плюс 13,8 млрд грн і на 1 листопада 2021 склав 75,9 млрд грн", - йдеться в матеріалі.
"Виходячи з попереднього досвіду, щоб закрити "дірку" обсягом у $5 млрд, Сергій Марченко буде змушений дуже інтенсивно імпровізувати. Особливість бюджетного процесу полягає в тому, що саме на грудень припадуть основні виплати за бюджетними програмами - і перед Мінфіном вишиковуватимуться черги - як фігурально, так і буквально. При цьому чи вистачить грошей на зарплати та пенсії - це велике питання", – резюмує видання.
