Верховна Рада ухвалила закон №5600, який передбачає зміни до Податкового кодексу, завдяки яким держава розраховує отримувати додатково кілька десятків мільярдів гривень до бюджету щороку. Частина має піти на фінансування Фонду майбутніх поколінь, створення якого анонсував Офіс президента.
Аналіз проєкту представив у блозі доцент Державного податкового університету, кандидат юридичних наук Андрій Гмирін на "Ліга".
Андрій Гмирін зазначає, що одне з нововведень закону стосується зміни бази для нарахування ренти на видобуток руди, що складав 11% вартості сировини. Тепер він прив'язаний до ринкових цін на руду в порту Китаю. Закон можна було б назвати "антиолігархічним", але на світовому ринку спостерігається падіння попиту та цін на метал. На думку експерта, прив'язка до ринкової ціни грає на руку добувним компаніям, а якби базою залишалася собівартість видобутку, податкові відрахування зросли б: "Прив'язка ренти до світових цін на метал ставить хрест на шансах держави щороку отримувати додатково до бюджету кілька десятків мільярдів гривень, про які говорив глава уряду… Ухвалений закон №5600 насправді "підставляє плече" великому бізнесу, оскільки захищає його від підвищення ренти у несприятливій ринковій ситуації", - констатує Андрій Гмирін.
Експерт звертається до теми запровадження "економічного паспорта українця" та створення "Фонду майбутніх поколінь", з якого держава щороку відраховуватиме на рахунки новонароджених громадян внески. Кошти громадянин після 18 років зможе витрачати на навчання у навчальних закладах України, купівлю житла в Україні, переказувати на рахунок у системі недержавного пенсійного забезпечення та на лікування. Фонд формуватиметься коштом внесків від сплати ренти за видобуток корисних копалин. Але після ухвалення №5600 надходження можуть скоротитися, фінансування забуксує, вважає аналітик, і Фонд доведеться дофінансувати коштом інших статей бюджету. Вчений упевнений, що такі новації можуть спрацювати, якщо держава замінить фіскально-репресивний підхід на партнерські відносини з бізнесом і не змінюватиме правил гри з урахуванням кон'юнктури на ринках.
"Фонди, подібні до Фонду майбутніх поколінь, існують у країнах Близького Сходу, Норвегії та інших... Проте відмінність у тому, що там джерелом накопичень для новонароджених громадян служать доходи від продажу нафти. Ми ж збираємося робити накопичення коштом ренти на видобуток корисних копалин. Але на прикладі розрахунку ренти на видобуток руди, запровадженого новим законом, можна побачити - джерело не надто надійне", - зазначив Андрій Гмирін.
За словами експерта, закон №5600 містить і низку інших новацій: "мінімальне податкове зобов'язання" (МНС) - збирання із земель площею понад 0,5 га, для власника він становитиме 5% оцінки його ділянки (1500 грн за 1 га). Сплачувати податок доведеться, навіть якщо землевласник не використовує ділянку для товаровиробництва. Також закон встановлює сплату ПДФО (18%) від доходу з продажу сільгосппродукції – якщо він перевищує 12 мінзарплат. Андрій Гмирін погоджується, що торгівлю в секторі слід виводити з "тіні", але вважає, що базовий кордон для нарахування податку має бути на порядок вищим за 6500 грн. Автор дає оцінку новаціям №5600 – оподаткуванню з продажу житла та створенню реєстру податкових боржників.
"Авторам проекту, очевидно, дуже хотілося отримати ще один важіль податкового тиску на громадян та бізнес. Тому що, як не крути, а коштів у державній скарбниці на виконання тих чи інших обіцянок не вистачає. У травні прем'єр-міністр Денис Шмигаль прогнозував, що ухвалення документа дозволить держбюджету щорічно отримувати додатково 60 млрд грн. Восени голова Мінфіну Сергій Марченко, представляючи депутатам проєкт бюджету-2022, погіршив прогноз до 25-30 млрд грн. ", – резюмує Андрій Гмирін.
