Після вибухового відновлення експорту залізної руди на початку 2024 року, яке сталося завдяки відкриттю морського коридору, ГМК сектор України вийшов майже на 50% від довоєнних показників. Але зараз показники стрімко знижуються, і це загрожує українській економіці ще більшою кризою.
Про це пише Економічна правда.
«З початку 2025 року обсяг продажів руди за кордон знову зменшується: за січень-квітень він упав на 10,2% порівняно з аналогічним періодом 2024-го до 11,15 млн тонн. У грошовому вираженні втрати ще більші: майже 21%. У 2025 році фізичні обсяги відвантаження руди на експорт можуть упасти на 15% до 27 млн тонн. На підприємствах говорять про ризик ще глибшого падіння», - вказує видання.
В ЕП нагадали, що рудний сектор – третє за величиною джерело валютної виручки України після олії та кукурудзи, тож його криза боляче б’є по економіці. І хоча світові ціни на руду зараз вищі, ніж у 2015-2018 роках, основна проблема – внутрішні витрати і світовий попит.
«Зростання цін на електроенергію та логістичні послуги роблять українську руду менш конкурентною. За словами фінансового директора Ferrexpo Миколи Клавдієва, у другій половині 2024 року виробничі витрати зросли на 11 дол. до 76,5 дол. за тонну котунів з 65-відсотковим вмістом заліза. У «Метінвесті» додають до цих витрат значний розмір акцизу в ціні дизельного пального – майже чверть його вартості, хоча кар'єрна техніка не їздить автошляхами, для обслуговування яких призначений цей податок. Цей фактор став останньою краплею для зупинки Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату влітку 2024 року», - йдеться в матеріалі.
Тим часом плани Укрзалізниці підвищити тарифи на вантажні перевезення на 37% означатиме зростання логістичної складової ще на 2,7% в секторі, де вона і так подвоїлася з 2022 року.
Втім, перспективи гірничого комплексу країни виглядають похмурішими, ніж раніше, і не лише через внутрішні проблеми галузі, пише ЕП. Світовий металургійний сектор очікує «довга холодна зима»: середня ціна на руду може знизитися до 73 дол. за тонну.Для українських виробників це серйозний виклик.
«Удари кризи в ГМК для української економіки відчуватимуться набагато сильніше в умовах турбулентності найбільшого експортного сектору країни – агропромисловості, адже з червня втрачає чинність режим «торговельного безвізу». Уже зараз між імпортом в Україну та експортом з неї – двократна різниця. Кризові події в ключових експортних галузях – аграрній та гірничорудній – можуть ще більше посилити цю диспропорцію», - резюмували у виданні.
Як відомо, за 5 років найбільші метпідприємства сплатили податків і зборів на суму 190 млрд грн, або $6,2 млрд. За підсумками 2024 року сплата податків і зборів чотирьох металургійних компаній становила 1,6% надходжень до бюджетів усіх рівнів. Але у разі зростання тарифів державних монополій, передусім вантажного тарифу Укрзалізниці, бюджет ризикує втратити джерело прибутку, адже виробники почнуть закривати підприємства.
