Голова Нацбанку України Кирило Шевченко ініціює підвищення податків та секвестр бюджету, щоб зменшити масштаби "друку гривні" та запобігти глибокій економічній кризі в довгостроковій перспективі.
Про це він написав у своїй статті під назвою ""Емісія грошей – не вихід. Потрібні інші методи підтримки економіки".
За його словами, на початку повномасштабної російсько-української війни фактично не було альтернативи рішенню про монетизацію НБУ дефіциту держбюджету для фінансування критичних потреб та зниженню навантаження від воєнних втрат для населення і бізнесу.
"Проте монетизація – це не той підхід, який дасть змогу економіці довго залишатися стійкою. Для мінімізації негативних економічних та соціальних наслідків війни слід задіяти методи оптимізації державних фінансів", – наголосив Шевченко.
Що робити владі
Потреба в емісії грошей постійно збільшується. У березні це було 20 млрд грн, у квітні й травні - 50 млрд грн, а в червні уже держава потребувала від НБУ 105 млрд грн. У зв'язку з цим Україна має два сценарії: залишати все так, як є, чи рішуче діяти. Якщо ж обрати перший сценарій, то в довгостроковій перспективі Україна опиниться в глибокій кризі.
"У певний час керованість економікою може бути втрачена, посилиться соціальна несправедливість, обороноздатність країни, як і її монетарний суверенітет, буде підірвана", - пояснив глава НБУ.
Водночас другий сценарій передбачає перерозподіл економічних ресурсів, тобто зменшення видатків з бюджету (секвестр бюджету) та збільшенням доходів у нього шляхом підвищення податків.
"Більший податковий тягар на бізнес та робітників – неоптимальний вибір. Бізнесу потрібно відновлюватися. Податки мають бути стимулом обмежити некритичне витрачання ресурсів, необхідних для продовження оборони. Зробити це можна шляхомпідвищення податків на споживання, імпорт, активи, ренту", - запроронував Шевченко.
До того ж, за словами глави НБУ, потрібно докладати дипломатичних зусиль, щоб залучати фінанси ззовні - міжнародної допомоги все ще замало.
"Звичайно, другий варіант у короткостроковій перспективі будебільш болючим для населення і бізнесу. Але принаймні він відвертий і чесний. Він дозволить знизити тиск на гривню, уникнути розгону інфляції та виснаження міжнародних резервів", - пояснив Шевченко.
Чому надмірна емісія небезпечна
"Емісія НБУ не створює нових ресурсів в економіці, а лише перерозподіляє наявні черезінфляційний податок. Його де-факто платять власники та одержувачі гривневих доходів, що зменшуються в реальному вимірі (пенсіонери, одержувачі фіксованихзарплат). І це маєбезпосередній вплив на рівень бідності", – наголосив Шевченко.
Разом з цим висока інфляція може швидко знецінити прибутки та заощадження українців. І тільки короткострокові вигоди зможуть отримати власники валюти, інших цінностей, а також експортери товарів та послуг.
Крім того, "емісійна" гривна виходить на валютний ринок і тисне на обмінний курс, попри намагання НБУ стримувати тиск за рахунок валютних інтервенцій, що у свою чергу виснажує резерви.
"Тимчасове полегшення може відчути і державний бюджет: інфляційне зростання бази оподаткування на перших етапах буде перевищувати потреби для фінансування зафіксованих витрат у гривні. Але в результаті програють усі, тому щоу економіки без надійної грошової одиниці немає шансів на зростання або відновлення", – констатував глава НБУ.
Читайте також матеріал "Апострофа": В очікуванні гіперінфляції: як зростуть ціни в Україні до кінця року.
