Президент України повинен взяти на себе роль лідера в урегулюванні конфлікту на сході України і втихомирити тих, хто не дозволяє йти до мирного вирішення проблеми. Необхідно, щоб монополія на насильство була тільки у держави. Це дасть можливість українській владі бути послідовною в рішеннях, які ухвалюються з метою вирішення конфлікту на сході України. І потрібно виконувати домовленості, включаючи зобов'язання, взяті на себе як всередині країни, так і на міжнародному рівні. Інакше з Україною припинять вести діалог.
Про це під час конференції "Ініціативи 16 липня", присвяченій обговоренню теми: "Процес мирного врегулювання: безвихідь або шанс для України" заявив український дипломат Василь Філіпчук.
"Якщо владі і далі буде притаманне таке полохливе озирання через плече - а що там скажуть радикали, а чи не з'являться завтра якісь барикади на вулицях - то буде практично неможливо досягти реальних результатів у мирному врегулюванні конфлікту на Донбасі", - підкреслив Філіпчук.
Дипломат зазначив, що влада зобов'язана забезпечити монополію держави на насильство, інакше всі спроби принести мир в Україну будуть марні.
"Більш того, Україна може перестати бути суб'єктом мирного врегулювання, якщо будь-яке рішення української влади скасовується після зіткнення з критикою лише малої групи суспільства, але аж ніяк не більшості", - вважає Філіпчук.
А якщо влада бере зобов'язання, але не здатна їх виконати, то з нею немає сенсу спілкуватися.
"Якщо влада підписує документи, дає обіцянки, але потім повертається додому, і бачить, що у когось це викликає незадоволення, і як наслідок не виконує підписані договори - то з такою владою перестають вести діалог", - обурюється дипломат.
"Я раніше особисто брав участь в перших обговореннях Стратегії Національної Безпеки, але потім припинив свою участь в цьому, оскільки будь-який документ має значення тільки тоді, коли є інституційна спроможність його виконати. Наприклад, в Конституції СРСР була записана мета - побудова комунізму, тільки не було інституційної дієздатності це виконати. Ми теж можемо все що завгодно записати в Конституції, в стратегію. Але це не має ніякого відношення до реального життя, якщо влада не здатна це реалізувати. Ще раз повторюю, повинна бути інституційна спроможність органів влади виконувати те, що вона обіцяє, як всередині країни, так і закордоном", - підсумував Василь Філіпчук.