Звільненого днями міністра фінансів Ігоря Уманського можна з упевненістю назвати рекордсменом по найбільш короткій тривалості перебування на посаді такого рівня. Ще більш коротким може стати перебування на посаді заступниці міністра фінансів Світлани Воробей, яку призначили рішенням Кабміну лише 25 березня, оскільки вже скоро новий міністр фінансів Сергій Марченко може відправити її у відставку.
Про це йдеться в матеріалі "Комсомольської правди".
Видання зазначає, що різкий кар'єрний зліт Воробей пов'язаний в першу чергу не з Ігорем Уманським, а з ім'ям українського підприємця Сергія Тігіпка. Зокрема, Світлана Воробей була радником Тігіпка, коли той обіймав посади віце-прем'єра і міністра соціальної політики в першому уряді Миколи Азарова.
У 2014 році, після Революції Гідності, Світлана Воробей була офіційним помічником депутата-регіонала, потім потрапила спочатку на апаратну роботу в Мінфін, а пізніше - в комітети Верховної Ради.
У період з 2015 по 2019 рік вона працювала заступницей завідувача секретаріату, а також заступницей керівника секретаріату Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики.
Разом з тим, в кінці 2019 року Воробей раптово звільнилася зі свого місця роботи і влаштувалася помічником-консультантом нардепа від "Слуги народу" Мар'яна Заблоцького. А вже 25 березня цього року стало відомо, що Воробей призначили на посаду заступника міністра фінансів.
"Призначення Світлани Воробей наштовхує на думку, що зацікавлені в ній промислово-олігархічні групи просто відправили її на тиху, але впливову посаду заступника міністра Ігоря Уманського, з яким вона була раніше знайома", - йдеться в матеріалі видання.
Також відповідно до джерела, факт появи Світлани Воробей на посаді заступниці міністра фінансів свідчить, з одного боку, про кулуарні домовленості й очевидну присутністьпромислово-олігархічних груп у владі через своїх довірених осіб, а з іншого боку, говорить про коротку "лаву запасних" в довіреному чиновницькому резерві, на який може розраховувати нинішня влада.
Також запит на "нові обличчя" і відраза до "старих кадрів" у населення країни змушують олігархів шукати прийнятних осіб серед своїх помічників і радників, а політики "старої школи" відправляються на відпочинок.
