Міжнародна наукова група під керівництвом професора Верени Шюнеманн з Університету Цюріха з'ясувала, що збудник сифілісу, бліда трепонема, була поширена в Європі задовго до повернення в 1493 році з Америки Христофора Колумба зі своєю командою.
Про це повідомляє "Популярна механіка".
Вчені досліджували останки чотирьох осіб з Фінляндії, Естонії та Нідерландів, ДНК-тест яких показав наявність трепонематозів. За допомогою традиційного радіовуглецевого аналізу і молекулярного датування вдалося встановити, що геном бактеріального збудника відноситься якраз до періоду XV-XVIII століть.
Крім власне сифілісу в останках виявилася ще й фрамбезія, яка переноситься через простий контакт з шкірою.
"Наші дані показують, що фрамбезія була поширена в Європі в той період. Ареал її поширення не був обмежений тропіками як сьогодні", - говорить Верена Шюнеманн.
Існуючі сьогодні підвиди блідої трепонеми розвивалися протягом як мінімум 2500 років, а останній загальний предок всіх штамів, що викликають сифіліс, датується проміжком з XII по XVI століття.
"Відповідно, епідемія сифілісу навряд чи могла бути викликана однією лише подорожжю Колумба в Європу, - резюмує професор Шюнеманн. - Різні трепонематози могли розвиватися спільно, а потім до або під час встановлення міжконтинентальних контактів обмінятися генетичним матеріалом".
Раніше "Апостроф" повідомляв, що дослідники з Університету Південної Данії вивчили останки датчан і італійців, що жили в період середньовіччя, що дало можливість більше дізнатися про життя людей тієї епохи і відмінності між знаттю і простим народом.
