RU  UA  EN

Понеділок, 4 листопада
  • НБУ:USD 41.00
  • НБУ:EUR 44.30
НБУ:USD  41.00
Суспільство

Новини

4 листопада

Всі новини

Росія сім років тому захопила Крим: що зараз відбувається на окупованому півострові

У четвер, 18 березня, виповнюється сім років з дня підписання президентом Росії Володимиром Путіним договору про приєднання Криму до Російської Федерації, після чого на півострові почалися масові репресії, громадян змусили взяти російські паспорти.

Росія сім років тому захопила Крим: як окупанти "провернули" референдум, хроніка подій

"Апостроф" вирішив нагадати, як все відбувалося.

Договір про приєднання Криму до Росії підписували президент Росії Володимир Путін, голова Верховної Ради Криму Володимир Константинов, невизнаний прем'єр-міністр Криму Сергій Аксьонов і "народний мер" Севастополя Олексій Чалий.

Фото: gordonua.com

Після цього Аксьонов заявив про націоналізацію майна українських військових частин, а всім військовим поставили ультиматум - підкорятися або звільнятися. Під час штурму фотограмметричного центру Управління центрального військово-топографічного та навігаційного Головного управління оперативного забезпечення Збройних сил України в Сімферополі загинув український військовий прапорщик Сергій Кокурін.

Фото: atr.ua

Спочатку Путін категорично заперечував присутність російських військових у Криму, які видавали себе за самооборону, але незабаром визнав, що "зелені чоловічки" в Криму - це російські військові.

"У розмовах з іноземними колегами я і не приховував, що наша задача полягала в тому, щоб забезпечити вільне волевиявлення кримчан (під час референдуму, - ред.)... Тому за спиною сил самооборони Криму, звичайно, стали наші військовослужбовці. Вони діяли дуже коректно, але рішуче і професійно", - сказав Путін під час "Прямої лінії" в квітні 2014 року.

Через рік у документальному фільмі про анексію Криму Путін визнав, що рішення про приєднання Криму було оголошено у вузькому складі в ніч перед закриттям Олімпіади в Сочі 23 лютого.

Що зараз відбувається на півострові

За підрахунками МЗС України, зараз у Криму знаходиться 32 500 російських військових. За роки анексії Росія провела 11 призовних кампаній, 28 тис. кримчан закликали в російську армію, порушено 163 кримінальні справи проти тих, хто відмовився служити в російській армії.

Росія розмістила в Криму 195 танків, 410 броньованих машин, 283 артилерійські системи, 100 бойових літаків, 50 вертольотів, 68 кораблів і катерів.

Зараз в окупованому Криму не вистачає питної води, стрімко міліють водосховища, які живлять великі міста. Опріснення води, про яке голосно говорили в Кремлі, не забезпечить півострів питною водою, та й відходи від опріснення можуть призвести до екологічної катастрофи.

До 2014 року близько 85% потреб Криму в водопостачанні забезпечував Північно-Кримський канал, вода якого йшла з материкової частини України, проте після окупації півострова російськими військами його перекрили.

Через обміління водойм окупаційна влада поставила питання про відновлення урядом України водопостачання в Крим, скаржачись на "гуманітарну катастрофу", але дефіцит води в першу чергу відчувають російські війська і військові бази, а не населення півострова.

Варто відзначити, що багато прихильників анексії Криму Росією розчарувалися діями російської влади. Зокрема, підприємець, власник ялтинського зоопарку "Казка" і сафарі-парку "Тайган" в Білогірському районі Олег Зубков, який у 2014 році активно підтримував російську анексію півострова, розкритикував окупантів, пише видання "Крим. Реалії".

"Більшого суму, ніж від розчарування переходом Криму до складу Росії, я навряд чи вже переживу в своєму житті. А все інше - вже наслідок цього і прояв загальноросійського маразму. Важко було усвідомлювати все тільки в 2014-2018 роках - що нас обдурили, розвели, як лохів на базарі", - заявив він.

Фото: ru.krymr.com

У Зубкова відібрали парковку біля зоопарку "Казка", а сам бізнесмен зіткнувся з кримінальним переслідуванням.

Отаман "Кримського козацтва" Сергій Акімов у 2014 році теж був прихильником російської анексії півострова, але незабаром він позбувся бізнесу і неодноразово опинявся в поліцейському автозаку за публічні акції з критикою кримської влади.

"Навіть на сьогоднішній день для мене Крим не в Росії. Закони та події, про які говорять по телевізору, ніяк не стосуються Криму. Крим ніякого відношення до Росії не має. Так, ми чуємо, що вкладаються гроші, будуються мости, але для жителів Криму нічого не робиться. Ми поміняли шило на мило", - впевнений він, і таких людей на півострові нині чимало.

Фото: ru.krymr.com

Як Україна збирається повертати Крим

У березні 2021 року Рада нацбезпеки і оборони України схвалила проект стратегії деокупації і реінтеграції тимчасово окупованого Росією Криму.

"Це перший фундаментальний документ з часів окупації Кримського півострова Російською Федерацією, який дає чіткий путівник, яким чином ми будемо рухатися в питаннях деокупації Криму", - зазначив секретар РНБО Олексій Данилов.

За його словами, в робочій групі з підготовки документа брали участь представники Меджлісу кримськотатарського народу.

Один з експертів, які брали участь у розробці документа, екс-міністр курортів і туризму Криму, глава Асоціації індустрії гостинності України, керівник кримської правозахисної групи "20 лютого" Олександр Лієв розповів, що в прийнятій Радою національної безпеки і оборони України стратегії деокупації і реінтеграції Криму є як очевидні цілі і принципи, так і ті, що раніше не декларували, повідомляє "Телеграф".

Основні цілі стратегії, за словами Лієва, очікувані:

  • припинення використання тимчасово окупованої території для діяльності, яка загрожує нацбезпеці України;
  • впровадження перехідного правосуддя;
  • вибори в Криму.

Крім того, в документі прописані правові умовах, в яких буде півострів під час активної фази повернення і перший час після повернення в Україну.

"Ще один важливий принцип, який вперше звучить - пріоритетність політико-дипломатичного способу вирішення збройного конфлікту по Криму між Україною і Росією. Щоб не було домислів, коли і як ми будемо наступати, з якими видами озброєння... Тепер чітко позначено, що пріоритет - політико-дипломатичні заходи", - підкреслив експерт.