Збільшувати терміни покарання за корупцію немає сенсу, адже спеціалізовані антикорупційні органи дозволяють топ-корупціонерам відкупитися від покарання, а генпрокурор Андрій Костін дає на це "добро" невтручанням.
Про це написав політолог Валентин Гладких, зазначає УНІАН.
На його думку, неспроможність антикорупційної вертикалі притягати до відповідальності топ-корупціонерів продемонструвала справа Миколи Злочевського, ексміністра часів Януковича.
1 серпня обвинувачений у справі про підкуп керівництва НАБУ та САП у розмірі $6 млн Злочевський уклав угоду зі слідством: сплатив штраф 68 тис. грн і задонатив армії 660 млн грн. Вищий антикорупційний суд вирок у справі засекретив.
"На практиці, це фактично сигнал усім, хто крав і краде: "Крадіть. Домовимося", - написав Гладких.
Він заявив, що угоді зі слідством передувало кілька "нюансів": прокурори змінили кваліфікацію злочину, замінивши конфіскацію майна невеликим штрафом. Злочевський переховувався від слідства за межами України, і ця обставина не була врахована. Крім того, невідомо, як він міг підписати угоду, якщо перебував за кордоном. Пожертва коштів на потреби армії за законом не може вважатися пом'якшувальною обставиною, але в даній справі це було враховано.
"Виглядає так, що Злочевський просто взяв і купив у слідства цю угоду, яка вже сама по собі просто волає до нас про корупцію. Але пана Костіна мабуть все влаштовує, бо Офіс генерального прокурора не втрутився", — йдеться в дописі.
Відтак, вважає політолог, антикорупційні органи "пробуксовують", а Офіс генпрокурора "дедалі частіше замість функції обвинувачення починають виступати у ролі адвокатів злочинців". В цьому контексті ідея прирівняти корупцію до держави виглядає беззмістовною.
"Можна скільки завгодно збільшувати строки покарання, але який в тому сенс, якщо воно тупо не застосовується?", — написав Гладких.
