За понад два роки повномасштабної війни потреба України в якісних протезах кінцівок для військових значно зросла. А враховуючи те, що часто йдеться про ампутацію не однієї кінцівки, а кількох, безпосередньо самих протезів потрібно суттєво більше.
Втім, отримати протез від держави не так і просто, оскільки є певні труднощі, повідомила під час інтерв'ю в ефірі телемарафону офіцер Третьої окремої штурмової бригади, керівниця патронатної служби "Янголи" Олена Толкачова.
За її словами, після лікування до них в бригаду з ампутаціями кінцівок повернулися 20% бійців. Це сотні людей, які можуть працювати в штабах. Є ті, які й штурмують з ампутаціями.
Також в артилерії чимало воїнів, які на протезах з 2014 року. Є навіть і снайпер. Однак, доводиться на протези збирати кошти самостійно.
"Держава дає можливість поставити протез, але не такого рівня, який би вимагався в армії. Іноді буває, що ту суму, яку виділяє держава, неможливо зібрати взагалі на протез. Існує дві постанови - це первинне протезування і протезування біонічними протезами. Для військових це 518 постанова - за нею мають бути запротезовані воїни. Але суми, яку виділяє держава, недостатньо, щоб придбати якісний електронний протез біонічний. Бо в ці гроші "не влазить" водонепроникний вузол колінний чи кисть водонепроникна. А якщо це біотехнічний протез, то він не захищений, з ним не можна виходити у вологу погоду", - зазначила Толкачова.
Офіцер додала, що максимально верхня кінцівка, якщо це ампутація висока до плеча або з вичавленням суглоба, нині обходиться в 4 млн грн. Це, пояснила Толкачова, топова кисть, яка має захист "Айпі 67", яка "буде адекватна і в якій комфортно перебувати військовим".
"Держава ж на верхню кінцівку дає орієнтовно 2 млн грн. Нещодавно підвищили граничні ціни і зараз ці гроші нереально отримати. Бо треба багато зібрати паперів, довести комісії в Мінсоцполітики, що ти вартий цього протезу, якщо говорити про верхню кінцівку, а нижню кінцівку взагалі майже неможливо отримати. По-перше, стоїть норма, що тільки за рік після первинного протезування боєць може звернутися за біонічним протезом. І тут, як правило, боєць не чекає того року, а збирає собі на протез і оплачує самостійно, або просто втрачає надію через те, що на механічному протезі важче навитися ходити й вони мучаться і просто його знімають", - констатує керівниця патронатної служби.
Чому так відбувається, Толкачова каже, що неодноразово запитували в Мінсоцполітики. На що була відповідь: а раптом на всіх не вистачить коштів, раптом не навчиться ходи. Мовляв, дуже багато критеріїв є проти.
"Тож все одно ми дозбируємо бійцю кошти, приміром, на верхню кінцівку, щоб поставити кращий протез. Вистачає на стопи тих коштів, які виділяє держава, а все, що вище - ні", - наголосила офіцер.
Раніше в Офісі президента відбулася міжвідомча нарада щодо розв’язання питань у протезуванні українських воїнів. Заступниця керівника ОП Ірина Верещук зауважувала, що повернення мобільності є надважливою умовою для адаптації українських захисників і захисниць до мирного життя.
