Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" у рамках проекту "Імена" оцифрував архів Надзвичайної державної комісії по виявленню злочинів та збитків, які були нанесені нацистським режимом жителям Києва та Київської області в період окупації 1941-1943 років.

Документи будуть вперше оприлюднені онлайн на новій платформі Меморіального центру "Бабин Яр", яку представлять восени.

"Надзвичайна державна комісія почала працювати після виходу Києва з окупації, в 1943 році, - зазначила керівник проекту "Імена" Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" Анна Фурман - Комісія займалася збором документальних даних про злочини окупаційного режиму".

Такі комісії були створені на території всіх республік колишнього СРСР. В цілому Державна комісія розглянула 54 тисячі актів про злочини окупаційного режиму і 4 мільйони актів про завдання матеріальних збитків.

Частина архіву зберігається в Державному архіві Київської області. Меморіальний центр "Бабин Яр" оцифрував близько 6 тисяч цих архівних документів. Зокрема, були оцифровані акти 11 справ. Кожен акт містить інформацію про склад комісії, особисті дані потерпілого, інформацію про свідків і матеріальний збиток. В окремих документах зафіксовані факти загибелі рідних від рук нацистів. Серед іншого там є дані про злочини в Бабиному Яру і Дарницькому концтаборі.

Як зазначила Фурман, це дуже важливі документи для роботи вчених-істориків.

"Дані представляють інтерес для дослідження складу післявоєнного населення: тих, хто пережив окупацію, повернувся з евакуації, приїхав з інших регіонів. А також для дослідження довоєнного і військового побуту киян", - розповів кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" Олександр Бєліков.

Описи втраченого майна в цих актах іноді дуже докладні і містять інформацію про спосіб життя, заняття, захоплення, ступені забезпеченості різних груп населення, додав учений.

З Державним архівом Києва дослідники проекту "Імена" оцифровують архівні книги РАГСів 1925-1936 років. На даний момент відскановано понад 50 тисяч документів. Ці документи десятиліттями чекають люди, щоб дізнатися щось про своїх предків, скласти родовід, провести генеалогічне дослідження.