Доктор філософських наук за спеціальністю "Богослов'я", професор університету Лойола-Мерімаунт в Лос-Анджелесі, директор Екуменічного інституту Гаффінгтон, професор Стокгольмської школи теології архімандрит Кирило (Кирило Говорун) пояснив підґрунтя обрання саме цього кардинала на Римський престол.
Аналіз Кирило опублікував своїй сторінці в Facebook.
Архімандрит зауважив, що давно знав про бажання США мати свого папу.
"Трохи більше прояснюється підґрунтя обрання саме Чиказького кардинала на Римський престол. Мені давно було відомо про те, що консервативні американські католики, у тому числі в адміністрації Трампа, хотіли свого папу - у рамках глобальної антиліберальної контрреволюції, яку вони задумали. Вони розуміють, що без своєї людини у Ватикані цю контрреволюцію буде складніше здійснити. Тому і Венс приїздив до Франциска, а потім і Трамп на його похорони. Водночас представники тієї самої групи активно працювали з кардиналами, обіцяючи сприяння, насамперед фінансове, у різних проєктах та не тільки", - сказав Кирило.
Втім, зауваживши, що нині до кожної американської ініціативи ставляться дещо з підозрою.
"У цієї групи були свої кандидати серед папабіле-генералів культурних війн, такі як кардинал Бьорк. І їх просували у дусі американського інтервенціоналізма останніх ста днів. Але тло для цього інтервенціоналізма вже зіпсоване, і до кожної американської ініціативи зараз ставляться з підозрою, особливо у Ватикані, де за Франциска запанував ледь прихований антиамериканизм. Коли нового папу вперше представили urbi et orbi - я дивився офіційну ватиканську трансляцію -- перша інтуїтивна реакція коментаторів була виправдовувальна.
Політичний бекграунд нового папи - у старій (до-трампівській) мідвестівській республіканській гвардії. Відповідні погляди виплекували у ньому і місця його академічної формації: університет Вілланова у Пенсильванії та Анджелікум у Римі. Я непогано знаю обидва середовища - вони помірковано консервативні, але на ґрунті здорового глузду. Якось так можна визначити і світогляд нового папи", - пояснив Кирило.
Також додав, що зараз США ніби отримати свою людину у вигляді Папи. Однак це не зовсім і так.
"Його обрання стало компромісом із епігонами нового трампівського республіканства. Вони наче отримали свою людину, але вона не зовсім їхня. Обираючи цю фігуру, конклав не дав епігонам усього того, що вони хотіли, але при цьому кардинали зберегли теперішні та майбутні інвестиції у свої проєкти.
По розлому лібералізм-консерватизм кожен тішиться, що отримав своє. Ліберали -- що Лев вже в своїй першій промові наче дав зрозуміти, що продовжить лінію Франциска. Консерватори -- що нарешті можна сподіватися на якийсь розворот убік консерватизу. Їм Лев теж подав сигнали, вибравши зокрема собі саме це імʼя. Бо це пряме посилання на Льва ХІІІ, який був поміркований антимодерніст. Вважається, що певні обіцянки трампівсько-консервативному лоббі кардинал Превост міг дати, у тому числі відвідуючи напередодні конклаву помешкання кардинала Бьорка у Римі. Загалом тональність перших публікацій в консервативних американських медіа, таких як First Things, схвальна -- там глибоко видихають: мовляв, апостасія, яка стала реальною загрозою за Франциска, поки що відтерміновується", - сказав Говорун.
Разом з тим вказав на те, що кожна партія бачить в обранні Превоста щось своє:
"І це здебільшого wishful thinking. Характерними є інтерпретації енциклики Rerum Novarum, яку Лев ХІІІ був видав 1891 року. Для консерваторів - це маніфест проти соціалізму і за право власності як природнє. Для лібералів - це про профспілки і права робітників, та й взагалі основа соціальної доктрини в дусі Другого Ватиканського собору. Хоча такого духу в кінці ХІХ століття в Римській церкві взагалі не було. Тоді панував дух Першого Ватиканського собору і антимодернізму, який знайшов собі місце і в енциклиці.
Отже, кожен тішиться новим папою і має свої сподівання на нього. Але, на мою думку, нічиї сподівання повністю не виправдаються.
Сподіваюся, не виправдаються і страхи багатьох українців, які бояться, що Лев ХІV буде дивитися на Україну або очима Трампа, або Франциска. Думаю, його погляд не південно-атлантичний, як у попереднього понтифіка, і не новий ізоляціоністський, а традиційний північно-атлантичний, характерний не для постлібералізма, а для неоконсерватизма. Сподіваюся, це не просто мій wishful thinking. Єдине важливо зараз, щоби він хоча б час від часу дивився в нашу сторону.
І насамкінець зовсім відвертий wishful thinking - Лев може стати нашим адвокатом у республіканському середовищі і навіть серед трампістів. Але для цього треба багато працювати".
Нагадаємо, український журналіст Віталій Портников прокоментував призначення нового Папи Римського Роберта Френсіса Превоста, який прийняв ім'я Лев XIV.
