До Казахстану прибула перша група військових рішень в рамках Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), яку неофіційно називають "російським НАТО".
"Апостроф" розбирався, які основні напрямки діяльності ОДКБ.
Організація Договору про колективну безпеку (ОДКБ) - регіональна міжнародна організація. Головна мета – зміцнення миру, міжнародної та регіональної безпеки та стабільності. Захистити на колективній основі незалежність, територіальну цілісність та суверенітет держав-членів.
Організацію було засновано 15 травня 1992 року в Ташкенті (Узбекистан). Вищим органом є Рада колективної безпеки (СКБ), яка призначає Генерального секретаря організації.
Вірменія, Казахстан, Киргизія, Росія, Таджикистан та Узбекистан підписали про колективну безпеку (ДКБ). Азербайджан підписав договір 24 вересня 1993 року, Грузія - 9 вересня 1993 року, Білорусь - 31 грудня 1993 року. Договір набув чинності 20 квітня 1994 року. Договір був розрахований на 5 років та допускав продовження.
2 квітня 1999 року президенти Вірменії, Білорусі, Казахстану, Киргизії, Росії та Таджикистану підписали протокол про продовження терміну дії договору на наступний п'ятирічний період, однак Азербайджан, Грузія та Узбекистан відмовилися від продовження договору; цього ж року Узбекистан приєднався до ГУАМ.
Склад угруповання ОДКБ у Казахстані:
- Таджикистан - 200
- Киргизстан - 200
- Вірменія - 70
- Білорусь ~ 500
- Росія ~ 3000
Протести у Казахстані
На початку січня на заході Казахстану місцеві жителі почали протестувати через підвищення цін на скраплений газ. Масові виступи супроводжуються сутичками демонстрантів із правоохоронцями.
4 грудня казахстанські силовики застосували сльозогінний газ проти мітингувальників у центрі Алмати. На площі Республіки та на підходах до неї зібралося кілька тисяч активістів.
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв очолив Раду безпеки республіки, якою раніше керував екс-президент Нурсултан Назарбаєв. Наприкінці він додав, що їхати з країни не має наміру.
"Мій конституційний обов'язок - бути разом із народом. Разом ми подолаємо цю чорну смугу в історії Казахстану, вийдемо з неї сильними", - заявив Токаєв.
У мережі оприлюднили моторошні фото колишньої столиці Казахстану Алмати. Тільки за кілька днів місто змінилося до невпізнання.
Раніше "Апостроф" писав, що президент республіки Касим-Жомарт Токаєв звернувся до держав-членів Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) за допомогою.
