Спекотна погода може призвести до дефіциту електроенергії та повернення графіків відключень в Україні вже цього літа. Додаткове навантаження на енергосистему створюють кондиціонери, охолоджувальні установки підприємств та наслідки російських атак по енергетичній інфраструктурі.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів експерт з геоекономіки та міжнародної торгівлі Олег Саркіц.
За його словами, спека суттєво збільшує споживання електроенергії. Додаткове навантаження в періоди високих температур може сягати близько 2 ГВт, що еквівалентно роботі двох атомних енергоблоків.
"На жаль, спека за собою тягне додаткове споживання електричної енергії, і вимірюється це споживання приблизно в обсязі 2 МВт. Перепрошую, 2 ГВт. Це дорівнює, як мінімум, двом блокам атомних електростанцій", — зазначив експерт.
Він нагадав, що українська енергосистема досі працює в умовах втрати потужностей через російську агресію та окупацію Запорізької АЕС, яка до війни забезпечувала близько 6 ГВт генерації.
За словами Саркіца, додаткове споживання електроенергії влітку створюють не лише побутові кондиціонери, а й підприємства харчової промисловості, холодильні та охолоджувальні установки яких працюють значно інтенсивніше під час спеки.
Він зазначив, що наразі складно прогнозувати точну тривалість можливих відключень, оскільки вона залежатиме від кількох факторів: роботи власної генерації, обсягів імпорту електроенергії та інтенсивності російських ударів по енергетичній інфраструктурі.
"Я не хочу зараз наводити якісь приклади. У 2024 році відключення були довготривалими — і по 12 годин, і по 8 годин. Можливо, ми можемо стикнутися із такими ж обставинами. Можливо, буде краще. Але все ж таки треба розраховувати, що в середньому на годин вісім можуть вимикати електроенергію, тому що у нас буде дефіцит через спеку", — пояснив Саркіц.
За його словами, основу української генерації сьогодні становлять атомні електростанції, які забезпечують близько 50–55% виробництва електроенергії. Ще 30–40% припадає на гідроелектростанції, теплоелектростанції та альтернативні джерела енергії, а від 5 до 8% покривається за рахунок імпорту.
Експерт нагадав, що після синхронізації з європейською енергосистемою ENTSO-E Україна отримала можливість імпортувати електроенергію від сусідніх держав.
За словами Саркіса, основними постачальниками електроенергії для України залишаються Молдова, Румунія, Угорщина, Польща та Словаччина. Можливості імпорту залежать як від потреб української енергосистеми, так і від обсягів генерації в країнах-партнерах.
"Наразі підвищення не очікується, але, знову ж таки, ми розуміємо, що живемо у складній кон'юнктурі, в першу чергу через російське вторгнення і через атаки по енергетичній системі", — сказав він.
Саркіц зауважив, що нинішня вартість електроенергії для населення залишається нижчою, ніж у більшості країн Європейського Союзу. Водночас через складну ситуацію в енергетиці в майбутньому можливе коригування тарифів як для побутових споживачів, так і для бізнесу.
За його словами, енергетики продовжують відновлювати пошкоджені об'єкти та нарощувати альтернативні джерела генерації. Він додав, що в Україні активно розвивають вітрову та сонячну енергетику, а також стимулюють інвестиції в альтернативні джерела енергії. На його думку, саме диверсифікація генерації та посилення захисту енергооб'єктів мають допомогти країні стабільніше пройти наступний осінньо-зимовий період.
"Апостроф" повідомляв, що Київ може не встигнути повністю децентралізувати систему теплопостачання та забезпечити аварійним резервом усі райони столиці до початку опалювального сезону. Попри виділене фінансування, контракти з підрядниками на постачання додаткових котелень досі не підписані.
Столиця продовжує підготовку до наступного опалювального сезону, однак через нестачу державного фінансування місто змушене залучати кредити для реалізації плану енергостійкості. Отримані кошти мають бути спрямовані на модернізацію інфраструктури та підготовку до можливих російських атак узимку.
Київ не зможе кардинально змінити систему теплопостачання до початку наступного опалювального сезону, а підготовка столиці до можливої нової хвилі російських атак супроводжується суперечками навколо так званого "плану стійкості".
Останні російські атаки на Київ мають переважно психологічний характер і спрямовані на дестабілізацію населення столиці. Водночас головна загроза для енергетичної інфраструктури Києва та підготовки до опалювального сезону залишається актуальною, а взаємодія між центральною та місцевою владою потребує суттєвого покращення.
