Україна має прострочені зобов’язання перед ЄС, зокрема 11 законопроєктів, ухвалення яких дозволить отримати близько 4 млрд євро допомоги. Ці кошти можуть стати рятівним колом для державного бюджету на тлі блокування основного траншу у 90 млрд євро, проте їх отримання залежить від здатності народних обранців подолати внутрішню кризу та політичний популізм.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів народний депутат України, член Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Войцехівський.
"Насамперед ми сьогодні всі розуміємо, що маємо вето Орбана. І дійсно маємо лист єврокомісарки Марти Кос, яка направила на ім'я спікера парламенту. І сьогодні, на жаль, декларуючи свій шлях і безповоротність цього шляху до Європейського Союзу, ми маємо прострочені зобов’язання. От якраз 11 законопроєктів, які ми маємо проголосувати, вони не лише дадуть нам можливість отримати допомогу в розмірі, ну там трошки менше ніж 4 млрд євро, але це своєрідний тест на те, чи ми дійсно готові бути членами Європейського Союзу", — зазначив Войцехівський.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
За його словами, серед законопроєктів пріоритетними є реформи в судовій системі — цифровізація судових рішень, декларації суддів, зміни до закону про державну службу, а також законодавчі ініціативи щодо енергетичної сфери. Войцехівський висловив переконання, що ці 11 законопроєктів будуть ухвалені більшістю голосів, навіть якщо не одностайно, адже шлях до ЄС підтримується більшістю парламентарів незалежно від партійної приналежності.
"По деяких рішеннях політичні сили стараються. Якщо ми йдемо в Євросоюз, ми будемо втрачати десь якісь соціальні гарантії, десь будемо втрачати якісь пільги. Але політики іноді свою популярність, свої рейтинги ставлять на перше місце перед тим, як приймати рішення, яке буде слугувати всій Україні або рішення, яке є стратегічним. Тому сьогодні за різними причинами маємо прострочених 11 законопроєктів", — зазначив нардеп.
За його словами, у перші місяці війни парламент працював ефективно й одностайно, але з часом політики іноді ставлять власні рейтинги та популярність вище стратегічних рішень для держави.
Войцехівський зазначив, що вже використано 78% резервного фонду державного бюджету на початку другого кварталу, тому надходження коштів від партнерів є критично важливим.
"На сьогоднішній день використано із державного бюджету 78% з резервного фонду, а сьогодні маємо лише початок другого кварталу. Тому треба розуміти, що якщо не надійдуть гроші від наших партнерів, то нам буде важко, або, я би так сказав, дуже важко. Рішення будуть ухвалюватися без оглядки на якісь партійні інтереси", — наголосив член комітету.
Войцехівський додав, що статистика голосувань свідчить про кризу у березні, коли пленарні засідання завершувалися без розгляду всіх питань порядку денного. За його словами, це частково пов’язано з втомою парламентарів та традиційним ритмом роботи парламенту, коли рішення ухвалюються хвилеподібно — періоди активності змінюються спадом.
"Наступні пленарні засідання будуть в наступному тижні і вже в попередньо порядку денному на вівторок і середу якраз прописані основні законопроєкти, про які ми тільки що згадували. Іде робота в комітетах по цих законопроєктах. І я сподіваюсь, що відвідування буде достатнє для прийняття рішень. Насправді в сесійному залі перебуває завжди більше 300 народних обранців. І я сподіваюся, що якраз цього буде достатньо для того, щоб було 226 голосів при голосуванні за ці законопроєкти", — підсумував народний депутат.
"Апостроф" повідомляв, що Україна намагається ухвалити пакет податкових змін, щоб розморозити транш МВФ та отримати зовнішню фінансову допомогу. Без цих ресурсів держава ризикує опинитися у ситуації, коли не матиме коштів для виконання базових соціальних зобов’язань — виплат пенсій та зарплат бюджетникам.
Україна опинилася перед критичною необхідністю ухвалення непопулярних податкових змін до кінця березня 2026 року, що є ключовою умовою для продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ). Відсутність політичної волі у Верховній Раді щодо підвищення податків ставить під загрозу не лише черговий транш у розмірі понад 8 млрд доларів, а й усю систему зовнішньої фінансової підтримки, від якої критично залежить виплата пенсій та зарплат у бюджетній сфері.
Міжнародний валютний фонд висловив занепокоєння через зволікання українського парламенту з ухваленням податкових змін, необхідних для отримання фінансування у розмірі 8,1 млрд доларів. Депутати мають до кінця березня затвердити підвищення податків для бізнесу та населення, проте розгляд цих питань наразі затримується.
