Дмитро Кулеба народився 19 квітня 1981 року в місті Суми.
2003 року він закінчив ІМВ КНУ імені Тараса Шевченка. Потім навчався тут-таки в аспірантурі. У 2005 році майбутній глава МЗС захистив дисертацію на тему: "Реалізація міжнародної правосуб'єктності України шляхом участі у діяльності міжнародних організацій" та отримав вчений ступінь "кандидат юридичних наук".
Кулеба входить до складу громадської організації "Українська асоціація міжнародного права".
Дмитро Куліба у соцмережах
Доходи
Відповідно до декларації, голова дипломатичного відомства України володіє двома квартирами в Києві (52,9 та 125,7 кв. м.). Цінного рухомого майна, зокрема автомобілів, у Дмитра та його дружини Євгенії немає.
Куліби мають дохід лише від заробітної плати. Дмитро має невеликий внесок у банках.
Кар'єра
Дмитро Куліба – кар'єрний дипломат. Після закінчення Інституту міжнародних відносин він почав працювати у Міністерстві закордонних справ, у юридичному відділі.
У 2005 році Кулебу відправили в перше довгострокове робоче відрядження. Упродовж чотирьох років дипломат представляв Україну у постійних представництвах при міжнародних організаціях у Відні. Був третім та другим секретарем.
З 2010 року Кулеба працював у Секретаріаті зовнішньополітичного відомства. Два роки обіймав посади від першого секретаря до голови відділу.
У 2013 році на якийсь час залишив МЗС, перейшовши на роботу до Кабміну. Тут він був радником віце-прем'єр-міністра Костянтина Грищенка. Кулеба займався гуманітарними питаннями. Цього ж року очолив Фонд культурної дипломатії UART.
Після Євромайдану Дмитро Кулеба повернувся до МЗС. Спочатку був послом з особливих доручень. Займався питаннями стратегічної комунікації. У квітні 2016 року глава МЗС призначив Кулебу представляти Україну у Раді Європи.
Згідно з опитуванням Інституту світової політики, у 2017 році Кулеба було визнано найкращим серед українських послів за кордоном. 1 березня 2019 року вийшла книга дипломата під назвою: "Війна за реальність: як перемагати у світі фейків, правд та спільнот".
У серпні 2019 року він став віце-прем’єр-міністром. В уряді Олексія Гончарука був відповідальним за євроінтеграційну політику України.
У березні 2020 року Кулеба очолив зовнішньополітичне відомство в уряді Дениса Шмигаля. Він став наймолодшим главою МЗС в історії України, на момент призначення йому було 39 років.
Влітку 2020 року Кулеба ініціював створення Люблінського трикутника — платформи для політичного, економічного, культурного та соціального співробітництва між Литвою, Польщею та Україною. Він також є головою оргкомітету із підготовки установчого саміту Кримської платформи.
5 вересня 2024 року Верховна Рада відправила Дмитра Кулебу у відставку на підставі поданої ним заяви.
Сім'я
Батько - Іван Дмитрович Кулеба (1953 р.н.) у 2003-2004 роках був заступником міністра закордонних справ, очолював українські диппредставництва в Єгипті, Чехії, Казахстані. З грудня 2019 року Іван Кулеба посол України у Вірменії.
Дружина - Євгенія Кулеба (1981 р.н.) - засновниця та керівниця громадської організації "Місто-сад". У липні 2016 року Євгенія зареєструвалася як фізична особа-підприємець (основний вид діяльності — інша професійна, наукова та технічна діяльність).
2020 року її було обрано депутатом Київської міської ради від партії "Слуга народу" (№1 у списку). Секретар постійної комісії Київради з питань екологічної політики.
У подружжя двоє дітей: син Єгор та дочка Любов.
Цитати:
"Ми повинні чітко і прямо вголос говорити, що цивілізацію на значну територію Росії принесла Україна , принесли українці які приїжджали туди, будували господарство, ліси перетворювали на селища та міста, будували економіку. І ми повинні пам'ятати, і Росія має пам'ятати про те, що це зробили українці, а не росіяни".
"Битва за чистоту мізків буде наступною глобальною битвою після нинішньої битви за чистоту навколишнього середовища. Вона вже розгортається, але поки що не вийшла на глобальний рівень".
"Свобода слова перетворилася на свободу словоблуддя, тому що всі почали що завгодно просувати. Думаю, якщо американці наважаться щось зарегулювати, іншим країнам буде легше. Це дуже цинічно звучить, але є певні реальності політики, які ми маємо вважати".
"Мова - це тканина, що з'єднує суспільство".
