Дмитро Лубінець народився 4 липня 1981 року на Донеччині, у місті Волноваха.
У школі був відмінником. Має дві вищі освіти. Перше отримав у Донецькому національному університеті, де вивчав міжнародні відносини. Друге – юридичну освіту Лубінець здобув у Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого.
Дмитро Лубінець у соцмережах
Офіційна сторінка Лубінця у Facebook
Телеграм-канал Лубинца
Доходи
Згідно з декларацією про доходи Дмитро Лубінець є власником будинку, гаража та кількох земельних ділянок у м. Волноваха Донецької області (нині тимчасово окупована). Дружина Лубінця Яніна також володіє кількома земельними ділянками та квартирою у Волновасі.
У безкоштовному користуванні сім'я Лубінців з 2015 року також має квартиру в Києві, площею 154,5 кв.м.
Згідно з декларацією, уповноважений ВР з прав людини після повномасштабного вторгнення придбав Tesla Model X за 750 000 грн. А його дружина Яніна – Tesla Model 3, але вартість не вказала.
Також на дружину омбудсмена оформлено Toyota RAW4 без вказівки ціни. При цьому річна зарплата подружжя Лубінців становить приблизно 925 000 грн.
Кар'єра
1996 – 1998 роки – розпочав трудову діяльність менеджером по роботі з корпоративними клієнтами в малому комерційно-виробничому кооперативному підприємстві "АТТ".
2004 – 2005 роки – після закінчення університету працював адміністратором у СПД-ФОП "Ходорченко".
З 2005 року до свого обрання народним депутатом був підприємцем, володів торговим центром у Волновасі.
У 2010-2014 роках був депутатом Волноваської міської ради VI скликання, членом партії "Фронт Змін", від якої балотувався до міської ради. Також був першим заступником голови правління громадської організації "Народно-патріотична спілка Донбасу".
2012 – 2014 роки – працював юристом у КФГ "Практика".
Парламентська діяльність
2014 року Лубінець уперше обрався до парламенту від "Блоку Петра Порошенка" по округу №60 (Донецька область).
У Раді 8 скликання був секретарем Комітету з питань регламенту та організації роботи Верховної Ради України. Входив до фракції "Блок Петра Порошенка", також був членом Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї ЄС – Східні сусіди.
2019 року після поразки Петра Порошенка на президентських виборах вийшов із його політичної сили.
У липні 2019 року на позачергових парламентських виборах Лубінець переміг на тому самому одномандатному виборчому окрузі № 60 у Донецькій області, але вже як самовисуванець. Увійшов до депутатської групи "За майбутнє", яку пов'язують із Ігорем Коломойським.
У Раді 9-го скликання обрано головою Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономній Республікі Крим, міста Севастополя, національних меншин та міжнаціональних відносин. Знову став членом Постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи.
У жовтні 2019 року депутата включили до складу Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань формування та реалізації державної політики щодо відновлення територіальної цілісності та забезпечення суверенітету України.
На основі депутатської групи Верховної Ради "За майбутнє" у травні 2020 року було створено однойменну політичну партію. Дмитро Лубінець увійшов до складу нової партії та був обраний головою її Донецької обласної організації.
Навесні 2021 року його визнали одним із найвідповідальніших депутатів-мажоритарників. Лубінець на той час виконав понад 65% обіцянок, що їх дав своїм виборцям.
1 липня 2022 року Верховна Рада призначила Лубінця своїм Уповноваженим з прав людини.
Сім'я
Дружина – Яніна Вікторівна – підприємець. Подружжя виховує двох дітей - сина Данила та дочку Валерію.
Батько - Лубінець Валерій Дмитрович, голова Хлібодарівської ОТГ. Брат - Лубінець Іван Валерійович, був головою військово-цивільної адміністрації міста Волноваха.
Цитати
Про працівників ТЦК та СП:
"Вони не можуть ходити вулицями та фізично затримувати громадян України із застосуванням фізичної сили. Не можуть. Це нонсенс".
