Ще якихось 5-6 місяців - і, можливо, Китай допоможе США закінчити війну в Україні. Чудовий сюжет для серіалу: «Світова геополітика: сезон 9». Чи вже 10, я втомився рахувати, скільки воєн закінчив Трамп.
Ну що, «великий корабель» уже на горизонті? Капітан Сі вийшов на палубу, Трамп кидає йому канат, а Путін знизу просить не забути про нього.
Тут аж кортить дати дослівну цитату Сі Цзіньпіня, морського капітана від геополітики перед зустріччю з Трампом: «В умовах вітрів, хвиль і викликів ми маємо дотримуватись правильного курсу, орієнтуватися у складному середовищі й забезпечити стабільне просування вперед великого корабля китайсько-американських відносин».
Отже, наступна зупинка - квітень. А це значить: час перестати стояти на березі з біноклем і підсісти у човен до Пекіна. Бо, здається, всередині вже давно сидить Росія, причому не в економ-класі. Треба терміново посилити нашу дипломатичну команду і намагатися потрапляти хоча б на аудієнції до 2-3 секретарів ЦК. Нам конче необхідно говорити з китайцями про підготовку до зустрічі з Трампом у квітні наступного року.
Судячи з усього, Білий дім хоче перекласти на Сі вирішення «путінського питання». Та проблема в тому, що Сі з Путіним підписали стратегічний шлюб на 30 років - без права дострокового розірвання. Але є нюанси:
- Сі не хоче залишитися єдиним «поганим хлопцем» у фільмі, коли Росію виведуть з обігу. Бо тоді всі зусилля США, ЄС і G7 будуть спрямовані лише на стримування Китаю.
- Китаю вигідно мати Росію як діючу «бензоколонку», а не як розвалений заправочний пункт. Йому вигідна ослаблена Росія з дешевими енергоресурсами, але не обвал режиму, бо тоді - нові ризики і нестабільність на кордоні.
- Якщо Сі «зіллє» Путіна, інші партнери подумають: «А чи можна довіряти Китаю взагалі?». І це стане сигналом і для інших: «Китай - нестабільний і не гарантує довгострокових домовленостей».
І от тут ми, Україна, повинні зайти на місток переговорів. Нам потрібно сформулювати для Китаю нову пропозицію, яка компенсує ці ризики і одночасно дозволяє йому зберегти обличчя.
Що ми можемо запропонувати Китаю, щоб це виглядало красиво й вигідно?
Гарантії непоширення війни: Україна може виступити гарантованим буфером стабільності на євразійському просторі - за підтримки Китаю.
Участь у повоєнній відбудові: Китай отримає доступ до ключових інфраструктурних проектів в Україні.
Продовольча безпека: Україна може залишатись ключовим партнером Китаю в аграрному секторі.
Транспортний хаб: Китай отримує вигідну логістичну точку для експорту до Європи через Україну.
Публічна дипломатія: Китай змінює статус «спонсора деспота» на статус «миротворця».
Ходи на глобальній шахівниці знову мають безліч варіантів. Нам не можна бути тільки статистами. Бо якщо хтось і виводить великий корабель з бурі, то бажано, щоб ми хоча б стояли поруч на капітанському містку, а не махали з берега.
Джерело: facebook.com/viktor.shlinchak
