Віктор Ющенко народився 23 лютого 1954 року в селі Хоружівка Недригайлівського району Сумської області
1975 року закінчив Тернопільський фінансово-економічний інститут.
Має ступінь кандидата з економічних наук. 1984 року захистив кандидатську дисертацію на тему "Розвиток попиту та пропозиції грошей в Україні". Академік Академії економічних наук України
Віктор Ющенко у Facebook
Кар'єра
1975 року після закінчення Тернопільського фінансово-економічного інституту Віктор два місяці попрацював помічником головного бухгалтера колгоспу "40-річчя Жовтня" у селі Яворів Івано-Франківської області, після чого був призваний до армії.
1975-1976 р.р. - проходив термінову службу у лавах Радянської армії у прикордонних військах на радянсько-турецькому кордоні.
З грудня 1976 року працював економістом у районному відділенні Держбанку СРСР у смт. Ульянівка Сумської області.
1977 року молодий економіст вступив до КПРС. Того ж року він одружився.
1984 року Віктор закінчив аспірантуру Українського НДІ економіки та організації сільського господарства.
З 1985 року Ющенко працює заступником начальника управління Української республіканської контори Держбанку.
У грудні 1987 року розпочав роботу у київському відділенні Агропромбанку СРСР.
1988-1990 рр. – начальник управління, заступник голови правління Українського республіканського банку Агропромбанку СРСР.
1990-1993 рр. – заступник, перший заступник голови правління Республіканського АК АПБ “Україна”.
1993 року Віктора Ющенка призначено головою Національного Банку України. При ньому було проведено грошову реформу 1996 року та введено в обіг національну українську валюту – гривню.
1999 року банкіра призначено прем'єр-міністром України.
У квітні 2001 року пішов у відставку та до парламентських виборів очолював Українсько-російський інститут менеджменту та бізнесу ім. Б.
Єльцина.
Віктор Ющенко Фото: facebook
Політична кар'єра
У січні 2002 року Віктор Ющенко вирішив йти в політику. Ним було створено опозиційний блок "Наша Україна", який він і очолив.
На парламентських виборах 31 березня 2002 року блок "Наша Україна" пройшов у Верховну Раду, набравши найбільшу кількість голосів, випередивши Комуністичну партію України.
2004 року Віктор Ющенко балотується на посаду президента України. Його головним конкурентом став проросійський кандидат Віктор Янукович.
Під час президентської кампанії у вересні 2004 року Ющенка було госпіталізовано до австрійської клініки "Рудольфінерхаус" із симптомами важкого отруєння. Пізніше з'явилася інформація про те, що для його отруєння використовувався діоксин, через що обличчя Ющенка вкрилося горбками, сильно змінивши його зовнішність.
Висувалася кілька версій того, що сталося. Серед них – отруєння Ющенка політичними супротивниками з метою усунення його із президентських перегонів. Друга версія – отруєння соратниками для підвищення рейтингу. Третя – отруєння здійснили російські спецслужби. Четверта – харчове отруєння.
У другий тур президентських виборів 2004 року вийшли Віктор Ющенко та Віктор Янукович, які набрали 39,90% та 39,26% відповідно. У другому турі, який відбувся 21 листопада, згідно з результатами ЦВК, перемогу здобув Віктор Янукович. Ющенко подав позов до Верховного Суду України щодо визнання масових фальсифікацій.
22 листопада 2004 року на Майдані Незалежності почав збиратися багатотисячний мітинг прихильників Ющенка з помаранчевими стрічками та прапорами, який пізніше отримав назву "Помаранчева революція". Одним із вождів та організаторів Помаранчевої революції стала лідер партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко.
Віктор Ющенко на Майдані, 2004 рік
3 грудня 2004 року Верховний суд України анулював результати другого туру та ухвалив провести повторне голосування, так званий третій тур. За результатами третього туру перемогу здобув Віктор Ющенко.
23 січня 2005 року відбулася інавгурація Ющенка, який став третім президентом України.
4 лютого 2005 року, соратницю Ющенка по "помаранчевому Майдану" Юлію Тимошенко призначено прем'єр-міністром. Але невдовзі між соратниками почалися конфлікти.
8 вересня 2005 року Ющенко відправив Тимошенко у відставку, призначивши на її місце Юрія Єханурова, але для чого йому довелося підписати меморандум із Віктором Януковичем.
2005-2006 рр. ознаменувалися "газовим конфліктом" між Росією та Україною, викликаним наміром "Газпрому" підвищити вартість газу для України до рівня цін на європейському ринку. Росія також звинуватила Україну у несанкціонованому відборі російського газу із транзитних газопроводів.
2006 року відбулися чергові парламентські вибори. Жодна з політсил не набрала більшість і тоді було створено "помаранчеву коаліцію", до якої увійшли "Блок Юлії Тимошенко", Народний Союз "Наша Україна" та Соціалістична Партія України. Однак, в останній момент лідер СПУ Олександр Мороз перейшов на бік Партії регіонів та КПУ, що призвело до створення так званої "антикризової коаліції", яка висунула Віктора Януковича на пост прем'єр-міністра. Юлія Тимошенко вимагає від Ющенка розпустити Верховну раду. Той робити цього не став і закликав до створення широкої коаліції, яка в народі отримала назву "ширка". 4 серпня 2006 року Верховна рада України затвердила кандидатуру Віктора Януковича на пост прем’єр-міністра.
2 квітня 2007 року президент Ющенко все ж таки розпустив Верховну Раду. Після позачергових парламентських виборів БЮТ стала другою за чисельністю фракцією у парламенті після Партії регіонів. 18 грудня 2007 року Тимошенко знову стала прем'єром і конфлікти між нею та Ющенком продовжилися.
У грудні 2008 року в інтерв'ю президент назвав Тимошенко "авантюристкою у політиці", у відповідь прем'єр-міністр закликала Віктора Ющенка подати у відставку, якщо у того залишилася хоч крапля совісті.
У 2008 році глава КПУ Петро Симоненко закликав розпочати процедуру імпічменту президента. Віктор Янукович також виступив за імпічмент Ющенка.
Але зробити це не вдалося. Віктор Ющенко працював до кінця своєї президентської каденції.
Президент Віктор Ющенко
2010 року Ющенко вирішив балотуватися на другий президентський термін. Однак за підсумками виборів він посів лише 5-е місце, набравши лише 5,45% голосів. Президентом тоді став Віктор Янукович.
Віктор Ющенко виступав прихильником європейської та євроатлантичної інтеграції України. Він ратував за вступ країни до СОТ та за створення єдиної помісної української православної церкви. Як глава держави він займався відродженням історії України, зокрема за нього заговорили про Голодомор та створено Національний музей Голодомору.
Також за Ющенка створено Національно-культурний заповідник "Бабин Яр" .
Сім'я
Дружина – Катерина Михайлівна Ющенко (до весілля з Віктором Ющенком Катерина Чумаченко була громадянкою США)
Перша дружина – Світлана Михайлівна Колесник
Діти: від першого шлюбу – дочка Віталіна (1980), син Андрій (1985), від другого шлюбу – дочки Софія (1999), Христина (2000) та син Тарас (2004)
Онуки – Ярина, Віктор, Андріана, Варвара.
Віктор Ющенко із дочкою. Фото: facebook
Старший брат - Петро Ющенко, був народним депутатом IV-VI скликань від "Нашої України"
Племінник – Ярослав Ющенко був заступником колишнього голови Харківської обласної державної адміністрації Арсена Авакова.
Хобі
Віктора Ющенка відрізняє любов до бджільництва, за що в народі отримав прізвисько «пасічник».
Ющенко колекціонує живопис, предмети гончарства, предмети української старовини, народного побуту та українського національного вбрання, займається дослідженням Трипільської культури.
Віктор Ющенко живе у селі Нові Безрадичі під Києвом. На території садиби він створив ціле міні-село: окрім триповерхового будинку, там розмістилися сад, ферма, пасіка, міні-музей української культури, столярна майстерня, ставок.
Цитати:
Дві знамениті фрази Ющенка пішли в народ: Любі друзі (так потім стали називати найближче оточення президента), і Ці руки нічого не крали, сказана на дебатах з Віктором Януковичем.
