Раду Поклітару народився 22 березня 1972 року в Кишиневі.
Раду почав вчитися танцювати в 4 роки. А через півроку він почав вивчати класичний танець при Кишинівському Палаці піонерів. Няги (1985).
Поклітару в соцмережах
Facebook сторінка Поклітару
Профіль в Instagram
Кар'єра
1991-го року Раду Поклітару став танцюристом Білоруського театру опери та балету.
Через рік він знявся у фільмі «Танцюючі привиди».
1994-го року молодий артист вступив до Білоруської академії музики на факультет хореографії.
1996-го року відбулася його балетмейстерська прем'єра мініатюри «Точка перетину» на музику Арканджело Кореллі.
Раду Поклітару у м. Лозанна (Швейцарія) Фото: facebook
У 1999 році Раду захистив диплом зі спеціальностей: хореограф, мистецтвознавець та викладач теорії хореографії.
Як зізнавався пізніше Поклітару, хореографічну освіту він здобув, бо не хотів іти до армії.
Популярність хореографу принесли мініатюри, створені ним для танцівників, учасників міжнародних конкурсів артистів балету.
У сезоні 2000-2001 Поклітару працював головним балетмейстером Молдовської національної опери.
Напередодні прем'єри. Фото: facebook
З 2001 по 2006 рік він працює як вільний художник. У цей період на сценах України, Білорусі, Латвії, Росії ним були створені балети, які закріпили за Раду Поклітару славу одного з головних провідників сучасного танцю та прогресивної балетної режисури на пострадянському просторі.
Пізніше Раду Поклітару у співпраці з англійським режисером Декланом Доннелланом створив грандіозну постановку «Ромео та Джульєтта».
У 2006 році Поклітару заснував у столиці України свій авторський театр «Київ модерн-балет».
Через 2 роки колектив удостоївся головної театральної премії України – «Київської пекторалі».
Незабаром «Київ модерн-балет» почав активно гастролювати по всьому світу із постановками Поклітару.
У період з 2012 по 2013 рік Раду Поклітару – художній керівник Київського муніципального академічного театру опери та балету для дітей та юнацтва.
Поклітару та пес Расти. Фото: facebook
2014-го року український постановник став хореографом церемонії відкриття зимової Олімпіади в Сочі.
На сьогоднішній день хореограф є автором більш ніж сорока одноактних та повнометражних вистав та танцювальних сцен в операх, поставлених на різних сценах, серед яких Національні театри Молдови, Латвії, Білорусі, Чехії, Сербії та України, Великий театр Росії, Російський камерний балет «Москва», Московський академічний музичний театр імені Станіславського та Немировича Данченка.
Також Поклітару бере участь у численних шоу-проектах на телебаченні.
Нагороди
У 2016 році Раду Поклітару удостоєний національної премії України ім. Т. Г. Шевченка в галузі музичного мистецтва.
Цього ж року йому надано звання «Народний артист Молдови».
У 2017 році Поклітару отримав звання Заслуженого митця України.
24 березня 2018 року хореограф став лауреатом XXII загальнонаціональної премії «Людина року-2017» у номінації «Діяч мистецтва року».
Сім'я
Своє особисте життя хореограф не афішує. Відомо, що Раду був одружений на жінці на ім'я Ірина. Через деякий час пара розлучилася.
Цитати
Про себе
"Я - звичайний ортодоксальний артист балету в минулому, просто зараз займаюся трошки дивним танцем" .
«Я працював у Великому театрі опери та балети Республіки Білорусь, і мене періодично намагалися забрати в армію. Восени та навесні, і так це тривало нескінченно. Зрештою моя дружина сказала: «Відкривають факультет при консерваторії, йди здобувати вищу освіту, заодно закінчиш, тобі буде 28 років, і ніхто тебе вже не візьме до армії. Ось так я і став хореографом. Просто линяв від армії".
«Я просто створюю свій світ, тому що більше нічого не вмію робити».
У спортзалі. Фото: facebook
Про балетні постановки
"Демократія шкідлива у балетній залі. У "Київ модерн-балеті" ми живемо за принципом "Ми порадилися, і я вирішив" .
Про постановки на військову тематику
«Ніколи не було бажання бути дуже актуальним. Я просто не вмію, мабуть. Якщо мої колеги можуть створювати балет на актуальну тему, я просто знімаю капелюх. Молодці!".
Про заборону російської культури
«Будь-яка російська культура під забороною. Дуже складно придумати правила, які б працювали постійно. До війни Прокоф'єв вважався українським композитором, бо народився та провів дитинство на території України.
Донецький аеропорт було названо на честь Прокоф'єва. Наразі чомусь його віднесли до російських композиторів. Гоголь, який писав російською мовою, чомусь український. Тобто на цю тему можна сперечатися нескінченно. Заборонено Арама Хачатуряна. Зрозуміло, що працював у Росії, але він вірменин».
«Я просто сиджу на березі річки і чекаю, коли, можливо, зміниться течія, і пристрасті вляжуться. Можливо, колись відбудеться реабілітація Чайковського і хтось скаже, що він не мав відношення до нападу 24 лютого. Але я не педалюю, розумію ситуацію: зараз це точно не вчасно. І можу це спокійно пережити, хоча, мені здається, спектаклі добрі. Але я людина, яка поки що може генерувати нові хореографічні спектаклі».
