RU  UA  EN

Пʼятниця, 7 лютого
  • НБУ:USD 41.15
  • НБУ:EUR 42.60
НБУ:USD  41.15
Досьє

Литвин Дмитро Володимирович

Радник Президента України з питань комунікацій

Радник Президента України з питань комунікацій Дмитро Литвин Фото: Facebook

Дмитро Литвин народився 14 травня 1984 року в Києві. Його родина мешкала у самому центрі столиці на Липках. Це район, де в 1980-х жила партійна еліта ітворча інтелігенція. В цьому районі знаходиться Офіс президента.

Дмитро навчався в престижному Ліцеї міжнародних відносин № 51. У старшій школі класи розділили на гуманітарний і математичний напрямки. Литвин обрав гуманітарний.

У 2001 році Дмитро Литвин вступив до Державного торговельно-економічного університету, де вивчав право. Хоча юриспруденція йому була не цікава, університет він закінчивв 2006 році і здобув освіту юриста. Але за фахом не працював жодного дня.

В університеті Дмитро закінчив і військову кафедру.

Дмитро Литвин в соцмережах

Сторінка Литвина в Facebook

Дмитро Литвин в мережі Х.

Кар’єра

Перед випуском з університету знайома Литвина, яка мала звʼязки у медіа, запропонувала йому спробувати себе в журналістиці. Він потроху писав для різних медіа, наприклад для «Телекритики»

У 2008 році Інститут Горшеніна запустив газету «Лівий берег», а через рік — однойменний сайт, куди запросили працювати Литвина.

Почав Дмитро із критики Фестивалю нового німецького кіно, а вже за кілька місяців, у квітні 2010, написав свою першу в ЛБ політичну колонку ― про Харківські угоди, які напередодні підписали президенти України і Росії Віктор Янукович і Дмитро Медведєв. Тоді опозиційні ЗМІ ці угоди розкритикували і називали навіть зрадою інтересів України. Але Литвиннічого крамольного в них не побачив. Його аргументи звелись до кількох пунктів: при всьому бажанні вигнати російський флот з Криму Україна не могла; його перебування там не перешкоджало інтеграції країни ні в НАТО, ні в ЄС; Україна мала йти на поступки Росії, щоб зберегти свою газотранспортну систему.

Дмитро Литвинхвалив владу Януковича й іронізував над «вишиванками в деяких українцях». Він називав Гітлера, Путіна і Сталіна ефективними лідерами для їхніх сучасників, а Ющенка — ні. Стверджував, що скасування Януковичем політреформи і збільшення його повноважень — не проблема, а вигадки опозиції.

У грудні 2011 року росіянин Семен Уралов та українець Володимир Петров, запустили сайт Ревізор.ua. Слід зазначити, що Уралов — це російський політтехнолог, який з 1998 року працював у передвиборчих кампаніях на окупованих Росією територіях: у Придністровʼї та Південній Осетії.Головним редактором «Ревізора» запросили проросійського журналіста Олександра Чаленка, друга впливового «регіонала» Бориса Колеснікова.

Дмитро Литвин. Фото: facebook

Чаленко родом з Донецька. Він підтримував Партію регіонів та висловлював проросійські погляди.Після початку Революції гідності втік до Росії, де працював на російське пропагандистське медіа.

В «Ревізор» запросили Литвина. Він пропрацював на цьому сайті кілька місяців.

Навесні 2012 року Литвин перейшовна провладний телеканал «Інтер», у програму російського журналіста Євгенія Кисельова. Литвина до Кисельова привела його подруга Ярослава Артюшенко, тоді випускова редакторка програми «Велика політика», яку вів Кисельов.

Улітку 2013 року Литвина помітив російський політтехнолог Сергія Льовочкіна і неформальний куратор інформаційної служби «Інтера»Ігор Шувалов. Формально Шувалов був заступником директора з розвитку «Національних інформаційних систем». Кисельов тоді переходив на новинну програму «Підсумки тижня», яка виходила кожної неділі. Шувалов залучив до проєкту і Литвина. Дмитро готував аналітичні довідки для ведучих. Пізніше він став редактором.

Після жорстокого розгону студентів«Беркутом» 30 листопада 2013 року, Литвин підтримав Євромайдан.

З травня 2014 року на «Інтері» почала виходити нова програма Кисельова «Чорне дзеркало». До її випуску долучився і Дмитро Литвин.

В кінці 2018 року Литвин почав підтримувати Володимира Зеленського . У команду «Слуг народу» Литвина на початку 2020 року привела депутатка фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук.

Дмитро Литвин спочатку давав поради, як медійник. Через деякий час його долучили до написання тез для «слуг». У 2019 він запустив телеграм-канал «Телекошмар».

У квітні 2020 року антикризовим радником керівника Офісу президента став Михайло Подоляк. Литвина стали активніше залучати до роботи команди. У січні 2021 року він пішов з «Інтера».

Після початку повномасштабного вторгнення він поступово перебирав на себе все більше завдань і повноважень. Допомагав писати промови Володимиру Зеленському, займався комунікаціями Офісу та інших державних відомств. Литвин забрав частину повноважень у радника керівника ОП Михайла Подоляка і прессекретаря Зеленського Сергія Никифорова.

8 вересня 2024 року президент України Володимир Зеленський призначив Дмитра Литвина своїм комунікаційним радником.

Скандали

Майже одразу після свого призначення на посаду, Дмитро Литвин опинився в центрі скандалу. У жовтні 2024 року видання «Українська правда» написало, що Дмитро Литвин начебто блокує спікерів для спілкування з журналістами “Української правди” та участі в інтерв'ю та заходах.

“Як відомо УП, саме Литвин є тією людиною, яка опускає по владній вертикалі заборону для чиновників та силовиків спілкуватись із “Українською правдою”, ділитися з нею інформацією чи й просто ходити на інтерв'ю та івенти.

Саме Литвин віднедавна викреслює УП зі списків запрошених редакцій на зустрічі з президентом. Саме він телефонує з криками до людей, які ігнорують ці заборони”, – зазначило видання.

УП зауважило, що це є незаконною діяльністю, та вбачає в цьому ознаки злочинів одразу за кількома статтями Кримінального кодексу України.

Сам Дмитро Литвин цю інформацію спростував.

Також у соцмережі X між Дмитром Литвином та нардепкою Мар’яною Безуглою виникла суперечка. Зокрема Безугла порадила Литвину, як раднику президента "роззути шефу очі на бардак в армії". Литвин на це відповів, що в управління армією не втручається бо не розуміється на цьому. Тоді Безугла запитала чи не є Литвин геєм.

Пізніше в Безуглої виникла нова суперечка з Литвином. Безугла у дописі Литвина в мережі Х щодо важливості піхоти, який він попросив поширити, вчергове розкритикувала військове керівництво української армії. У відповідь радник президента зазначив, що нардепці у його дописі відмічатися не потрібно.

Мобілізуйтеся тоді, толку з Вас на вухах у шефа. Побачите реальну картинку, недорого", - написала Безугла у відповідь.

"Покажіть приклад", - парирував Литвин.

Сім’я

Дмитро Литвин про своє особисте життя не розповсюджується. Судячи з публікацій у соцмережах він не одружений.

Цитати

Про Зеленського:

«Зеленський показує, що клоун це не ганебно чи принизливо, це може бути різним. Плюс, він себе позиціонує як продюсера і керівника однієї з найуспішніших (якщо не найуспішнішої) компаній у своїй галузі. І це точно не гірше для президентства, ніж «комерс із 1990-х».

Про перемовини з Путіним:

«Тема переговорів щодо війни теж уже продумана. Зеленський допускає контакти з Кремлем у двосторонньому форматі. Не допускає контакти з бойовиками - ті все одно самі нічого не вирішують».

Про Трампа:

«Трамп цілком може проводити де-факто таку політику щодо України, як ніби наша країна - це задвірки Кремля, хоча де-юре обгороджений купою «червоних прапорців». Той випадок, коли віддаєш, просто не допомагаючи».

Про Росію:

«КНДР показує, що тиранія може дуже довго шукати дно і так і не знайти його. Під владою вже третього Кіма живуть 24 млн осіб. Це як половина України або дві Чехії. А ось Росія - це Ще-Більш-Північна Корея».

Про Сталіна і Гітлера:

«Ось, наприклад, Сталін і Гітлер. Кожен може думати про них що завгодно у світлі подій, які послідували за їхніми епохами. Але у своїй епосі і у своїй країні - їм не було рівних».

Про Путіна

«Чи вистачить у Путіна ненависті, щоб втопити в крові можливі політичні зміни і зберегти свою владу за будь-якого розвитку подій? Ймовірно. Чи здатний Путін відчути невдоволення своєю ж системою і почати реформи зверху? Навряд чи, він занадто забрехався, щоб тепер послабити хватку. А що якщо Путін добровільно піде з влади, і зміни випадуть на долю наступника? Ні, цей може тільки померти на посаді».

Читайте також

Іванчук Василь Михайлович

Василь Іванчук видатний український шахіст

Уривський Іван Сергійович

Український режисер Іван Уривський

Новини партнерів