Збільшення ставки Єдиного соціального внеску не допоможе покращити ситуацію з надходженням до Пенсійного фонду України. Цей крок натомість призведе до ще більшої тінізації зарплат в Україні. Про це в інтерв'ю "Апострофу" розповів президент інвестиційної групи "Універ", економіст ТАРАС КОЗАК.
Першу частину інтерв'ю з Тарасом Козаком читайте тут: Ринок землі: хто не хоче дати українцям можливість заробити
- Тарасе, уряд планує змінити правила нарахування та сплати ЄСВ. Йдеться про плани уряду збільшити податкове навантаження на високі зарплати і змінити правила нарахування та сплати єдиного соціального внеску. Чи готовий бізнес до такої ініціативи?
- Я противник таких пропозицій та рішень уряду. Пам'ятаємо, що одним з найбільших досягнень реформаторів в уряді, які були разом з Арсенієм Яценюком у 2015 році (міністр фінансів пані Наталія Яресько) була детінізація зарплати. Тобто зменшення єдиного соціального внеску, який сплачується зі сторони роботодавця. На той момент ця ставка приблизно дорівнювала 41%, а її зменшили її до 22%. Це була величезна перемога, яка дозволила бізнесу сплачувати велику частину коштів в "білу", а не у конвертах. Так, не було великої детінізації, яку хотілось би мати, у зв’язку з тим, що бізнес категорично не вірить державі і державним інституціям. Тепер пройшло фактично три роки і ми бачимо, що все повертається назад - намагаються збільшити базу оподаткування цього єдиного соціального внеску.
Чому не можна цього робити назад? Тому що кроки з підвищення платежів ЄСВ в Пенсійний фонд примусять бізнес, який платив "білі" великі зарплатні, задуматися про те, що варто знову приховати ці доходи. Навіть найсміливіші бізнесмени, які почали платити повністю величезні доходи в "білу", і повністю платити податок на доходи фізичних осіб (18% + 1,5% військовий збір) економили хоча б на ЄСВ, який сплачувався тільки з певної суми грошей (приблизно до 60 тисяч, а зарплата більше 60 тисяч не оподатковувалася ЄСВ). На сьогодні так виглядає, що будуть повністю оподатковуватися всі зарплати - і 500 тисяч, і 700 тисяч і, навіть, мільйон гривень. Такі речі зменшують мотивацію виходити з тіні.
Друга причина в тому, що пенсії у нас дуже обмежені. Адже що таке єдиний соціальний внесок? Не можна плутати його з податком. Чим принципова відмінність між податками і такого роду внесками? Коли ви сплачуєте податок, ви в замін особисто нічого не отримуєте. Наприклад, податок на доходи фізичних осіб, чи податок на додану вартість, чи податок на прибуток. Сплативши цей податок, підприємство чи фізична особа особисто нічого не отримують. Ми отримуємо як суспільство: дороги, освіту, оборону тощо. І коли ми сплачуємо ЄСВ, ця сума зараховується нам на спеціальні рахунки - в якості певної умовної сума, яка потім дозволяє нам, наприклад, розраховувати на більшу пенсію.
Але пенсія на сьогодні обмежена. Навіть якщо ви сплачуєте ЄСВ 5 чи 100 тисяч, пенсія у вас буде однакова. І тому збільшення розміру ЄСВ перетвориться просто на ще один податок, тобто збільшується оподаткування. Зрештою тут Україна перерозподіляє через бюджет, а також позабюджетні фонди дуже велику частку ВВП, одну з найбільших часток в економіках, які подібні на українську. Ми фактично перетворюємося на соціалістичну державу.
На сьогодні держава забирає собі близько 45% усього, що виробляється - це тільки через бюджети і позабюджетні фонди. Якщо додати сюди ще монополістів, які є в газовому секторі чи якихось муніципальних утвореннях, то таким чином більше ніж 50% всього, що українець заробляє, він повинен віддавати в державу.
Держава в Україні надзвичайно неефективна: корупція, неосвіченість, місцями просто тупість, правоохоронна система, управління державою, управління на місцевому рівні - все це дуже й дуже неефективне. І давати все більше коштів цій неефективній системі, замість того, щоб залишати в бізнесі чи у громадян, щоб вони використовували їх це більш ефективно - це не на часі. Але чому таке питання постало сьогодні? Це теж запитання до уряду, і особисто до пана Андрія Реви (Міністр соціальної політики, - "Апостроф"), який говорив, що після проведення пенсійної реформи в 2017 році дотації бюджету в Пенсійний фонд будуть зменшуватися. Що ж ми бачимо насправді? 2017 рік - дефіцит 139 млрд, 2018 рік - вже 140,3 млрд, а на 2019 рік - 167,5 мільярдів гривень. Це згідно з проектом бюджету на 2019 рік.
Тарас Козак в студії Апостроф TV
- Цього вистачить?
- Не вистачить. Особливо коли рік виборів, і буде бажання ще підвищити соціальні витрати. Тобто пенсійну реформу ми ще з самого початку називали "квазі-реформою", тому що вона нічого не вирішує. Єдине, що вона якимось формулами дозволяє комусь зменшити, комусь збільшити нарахування, тобто трішки підвищилася справедливість. Але щодо коштів – легше нікому не стало, бюджет знову продовжує сплачувати доходи з податків пенсіонерам. Вони вирішили збільшити ЄСВ таким чином.
Вся ця політика неправильна. Є конкретні кроки, які пропонувалися нами - і в рамках реанімаційного пакету реформ, і в рамках інших організацій. На жаль уряд не хоче робити ці реформи, замилює те, що він обіцяв. Зокрема, накопичувальну пенсійну систему перекладає постійно з року на рік, податок на доданий капітал, про який говорить бізнес сьогодні, теж з дивних причин відкладається, хоча це обіцяв і прем'єр, і президент, і міністри. Натомість знаходяться причини, чому ми не можемо здійснювати реформи. Водночас ми збільшуємо тиск на бізнес через підвищення податків, підвищення умов сплати ЄСВ тощо.
- Переважна більшість зарплат в Україні сьогодні виплачується у конвертах. Що стосується високих зарплат, то в яких секторах вони є і як це позначається на бізнесі?
- Такі зарплати є, зокрема, у дочірніх компаніях і великих іноземних компаніях в Україні, які працюють виключно в "білу". Вони сплачують всі податки, ЄСВ, всі платежі, які повинні сплачуватися по закону. Вони нічого не приховують, тобто зовсім немає нелегальних платежів. Цілком припускаю, що при таких підходах керівники-українці таких компаній можуть почати оптимізацію своїх податкових платежів через те, що якась частина цих працівників, наприклад, буде виведена зі штату української компанії і переведена в штат якоїсь іншої компанії за кордоном для того, щоб там сплачувати нижчі податки - і Україна зрештою отримає менше. Тобто на кожну хитрість знайдеться хитрість у відповідь, і таким чином можемо отримати менші доходи.
В цілому я згідний з тим, що велика частина зарплат перебуває у тіні. І цей крок ще більше заганяє зарплати в тінь. Антикрок зі сторони уряду - так звані комісії з перевірки праці, оформлення працівників тощо, - в нас це завжди зводиться до одного: ці люди будуть ходити і отримувати хабарі. Зрештою, хабарі будуть включатись у собівартість, і, таким чином, держава отримуватиме ще менше податків і ЄСВ. Цей підхід вже себе не виправдав. Протягом десятків років в Україні намагалися жорсткіше контролювати і це привело до того, що у нас правоохоронці багаті, бізнес в тіні, а бюджет без коштів. Знову йти цим шляхом? Ну давайте спробуємо ще раз - ще раз отримаємо, поки цей уряд тримається, тому ще раз спробуємо такі дурні речі робити.
- Таким кроком уряд планує додатково залучити до Пенсійного фонду 10 мільярдів гривень. Чи врятують ці кошти Пенсійний фонд?
- Цілком може так статися, що після підвищення тиску ми в ЄСВ отримаємо менше доходів, а ще менше ми отримаємо доходів ПДФО (податок на доходи фізичних осіб), які теж з цієї зарплати сплачуються повністю. Якщо по ЄСВ на сьогодні є регресивна шкала, то по ПДФО регресивної шкали немає. Зі всієї суми зарплатні сплачується податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18%, і ще 1,5% військовий збір. Якщо бізнес мінімізовуватиме зарплатню, щоб не платити великі ЄСВ, то буде менше платитися і податок на доходи фізичних осіб. Тобто ця хитрість може вийти нам боком. Я не думаю, що це дозволить збільшити доходи пенсійного фонду.
- Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман назвав головними пріоритетами влади на 2019 рік фінансову стабільність, зростання економіки і продовження реформ. В наступному році НБУ обіцяє зростання ВВП на 2,5%. У квітні аналітики МВФ говорили про зростання української економіки на рівні 3,3%, але зараз переглянули прогноз і говорять уже про 2,7%. Яке зростання найбільш вірогідне?
- Я би тут не дуже прислухався до цих цифр - це все в рамках погрішностей. МВФ зменшив зростання ВВП наступного року, деякі інші міжнародні організації навпаки збільшили, зокрема Світовий банк підвищив свій прогноз зростання економіки в Україні. Загалом це дуже невдячна справа, тому що економіка України зростає досить повільно. У нас надзвичайно низька база - на сьогодні середній ВВП на душу населення в Україні приблизно 2,5 тисячі доларів. Тобто середній українець, від немовляти до пенсіонера, в середньому виробляє 2,5 тисячі доларів товарів, послуг і робіт на весь рік. Якщо порівняти це з європейськими країнами, зокрема, західними (Велика Британія, Франція, Німеччина чи Сполучені Штати), то там цей показник сягає цифри 50 тисяч доларів на рік. В 20 разів більше. Тобто середній німець чи француз виробляє в 15-20-25 разів більше товарів, послуг ніж українець. Тобто значно вища ефективність праці. Виробляючи більше товарів і послуг, звісно більша економіка, більші платежі в бюджет, більші доходи громадян, більші податки, все інше більше.
В нас дуже малий ВВП, і тому ми могли би догнати хоча б Східну Європу, і мати 25-30 тисяч доларів ВВП на душу населення. Ми можемо зрости легко в 10 разів. Для цього треба зростати на 10-15% річних - це можливо. Китай довів, що країна може зростати на 10% ВВП щорічно протягом протягом десятків років. Хоча до цього вважалось, що це неможливо.
Тарас Козак в студії Апостроф TV
Що для цього потрібно? Лібералізація економіки, зменшення впливу правоохоронних органів на бізнес, захист прав інвесторів, захист прав власності, зменшення корупції. Це все відомо. МВФ нам про це розповідає, частина політиків про це говорять. Але, на жаль, в цьому напрямку або нічого не робиться, або робиться дуже мало, а часто робляться кроки назад. Тиску на бізнес серед цих рецептів немає, а уряд займається тим, що намагається сильніше тиснути на бізнес. Це крок назад.
Таким чином ці кроки уряду не дозволяють бізнесу працювати ефективно, не дозволяють лібералізувати економіку. І в МВФ кажуть: ні, хлопці, ви на таких відсотках не підніметеся, з таким тиском на ЄСВ і інші речі буде достатньо менше. І при цій політиці, цій Верховній Раді і цьому уряді я не вірю, що справді ми зможемо вийти на 10% річних, чи хоча б на 5%, як пропонував Гройсман раніше.
- Міністр соцполітики Рева сказав про те, що необхідно декларувати надходження в Україну від наших заробітчан. Як ви ставитесь до такої ініціативи?
- Це було сказано в розрізі субсидій. Українці, які живуть за кордоном, але хочуть отримувати субсидії на своє житло по платі комунальних послуг, повинні сплачувати ЄСВ, навіть якщо вони працюють за кордоном. Тому, звісно, це правильний підхід - якщо громадянин хоче мати субсидію, то він повинен щось сплачувати тут в бюджет, а не просто отримувати доходи за кордоном, платити податки там, а бюджет не має ніякої підтримки від цієї людини. З іншого боку, сам бюджет частково опалює його хатинку чи квартиру. Це неправильно. Тобто цей підхід я вважаю досить справедливим. Хочеш підтримки держави – сам підтримуй державу.
- Згідно з правилами отримання субсидії, заробітчани все одно не зможуть її отримувати. Вони ж не отримують мінімальну українську зарплату за кордоном...
- Так, має бути мінімальна зарплата, або ж людина має стояти на біржі праці, щоб довести, що вона не є закордоном.
- А сенс тоді такої ініціативи?
- Можливо, будуть мінятися ці підходи, робити її більш справедливою. Якщо ти щось платиш в країну, то тоді й отримуватимеш субсидію. З іншого боку сплата ЄСВ необхідна для того, щоб отримувати в майбутньому пенсію. Саме ця "квазі-реформа" зробила кілька позитивних кроків ще у 2017 році, коли перейшли від так званого пенсійного стажу до страхового.
В чому полягає страховий стаж? Ви можете вийти на пенсію в 60 років, якщо ви матимете 35 років страхового стажу. Тобто кожен місяць за 35 років буде сплачуватися ЄСВ на ваш індивідуальний пенсійний рахунок. Якщо ЄСВ не сплачується якийсь місяць, то він не зараховується до стажу. І громадяни, які працюють за кордоном, якщо вони хочуть мати пенсію, то повинні сплачувати ЄСВ, навіть якщо вони знаходяться за кордоном.
Але, українці розуміють, що пенсій не буде, що солідарна система вже не забезпечує мінімальних потреб для гідного життя пенсіонера. З часом у зв’язку з демографією ці пенсії стануть ще меншими. Дефіцит Пенсійного фонду зростає, і тому ці заклики по тому, що давайте сплачувати ЄСВ і ви матимете колись може пенсію, навряд чи матимуть якісь мінімальні відгуки від наших заробітчан, які вже проголосували про довіру до цього уряду просто шляхом виїзду за кордон.
