Європейський суд з прав людини зобов’язав Україну ухвалити закон щодо продажу земель сільськогосподарського призначення, суд вважає, що чинний в Україні мораторій порушує статтю 1 протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Однак ЄСПЛ не визначає конкретного механізму,яким чином має бути ухвалене це рішення. Кому вигідно продовження мораторію на продаж сільськогосподарської землі, хто на цьому заробляє і гальмує розвиток України, в інтерв’ю "Апострофу" розповів президент інвестиційної групи "Універ", економіст ТАРАС КОЗАК.
- Нещодавно Петро Порошенко сказав про те, що без ринку землі не буде якісного стрибка в економічному розвитку країни. Які ваші прогнози, щодо того, коли в Україні знімуть мораторій на продаж землі?
- Коли в 90-х роках починалось розпаювання землі, нагадаю, що вся земля була в Радянському Союзі державною, за винятком невеличких клаптиків при хатинках наших селян, то було вирішено, що земля повинна бути не державною, а власністю селян, тобто людей, які на ній живуть і її обробляють. На той момент підтримка приватної власності на землю зашкалювала, вона була майже 100%, що треба землю віддати людям у приватну власність. Але у зв’язку з тим, що не було земельного кадастру, не було земельного законодавства, ввели мораторій на право розпорядження цими ділянками, паями чи землею. І потім цей мораторій став використовуватися вже зовсім з іншою метою, щоб взагалі не дати можливість ніколи продавати чи купляти землю українцям.
Хто в цьому зацікавлений? У першу чергу земельні олігархи, чи лендлорди, які накопичили величезні банки землі через оренду цих паїв. Вони сплачують досить невеликі платежі за право оренди цієї землі протягом десятків років. Згідно з процедурою емфітевзису громадянин віддає землю в оренду на 50-100 років і не має ніяких прав на цю землі. Користуються цим великі земельні компанії, сплачуючи невеликі платежі громадянам. Якби земля була повністю в приватній власності, громадянин міг продати чи купити цю землю, якби його не влаштовували платежі за цю землю, він міг би її продати чи віддати фермеру. Варіантів розпоряджень землею було би значно більше. Це не влаштовує, звісно, тих, хто заробляє зараз великі статки. Ми знаємо, що агросектор в Україні пре з величезною швидкістю, заробляє все більше і більше, тому що це вигідно. Затрати невеликі, а доходи досить суттєві, причому у валюті, тому що більше половини йде на експорт, і тому вони нічого не хочуть змінювати.
Через підконтрольні ЗМІ, через олігархічну підтримку ми маємо на сьогодні вже значно менше ніж половину населення, які підтримують вільний ринок землі. Відбувається маніпуляція суспільною думкою. Громадянин розуміє, що він зацікавлений, хто не має землі, він хоче мати право купити цю землю. Навіть якщо він не купить, чому він відмовиться від цього права? Той, хто має землю, хоче мати право продати її. Навіть якщо він її не продасть, сьогодні так виглядає, що громадянин України добровільно відмовляється від своїх прав. Чому? Тому що їх залякують, що, мовляв, цю землю вивезуть якісь там олігархи чи якісь іноземці, зберуть всю землю і вагонами вивезуть кудись в Німеччину, в Японію, в Емірати чи ще кудись.
Продавати землю іноземцям - це нормально. Іноземці цю землю не вивезуть. Іноземці, якщо вони будуть мати цю землю у власності, навпаки, будуть впроваджувати там найсучасніші технології, тому що це їхня власність. А ми, українці, будемо мати податки з цієї землі, податки з того, що там вирощено. На сьогодні ми цього не маємо: ні нормального підходу до цієї землі, захисту цієї землі, тому що все в оренді. Сьогодні ти орендуєш, завтра - відмовився, взяв в оренду інший клаптик землі. І тебе не турбує, якою буде ця земля - родючою чи неродючою після того, як ти закінчиш орендувати цю землю.
Тарас Козак в студії Апостроф TV
- До речі, Ізраїль показав, що необов’язково мати багато земель та чорноземів, щоб бути продуктивними в агросекторі.
- Так, щоб вирощувати багато рослин, необов’язково мати чорноземи, треба мати хорошу ефективну економічну політику. Більше того, на сьогодні дуже серйозно розвиваються біотехнології, які дозволяють вирощувати рослини не на ґрунті, а на вертикальних садах, чи вертикальних полях, де просто гідропонікою подаються всі речовини, необхідні для росту рослин, і сам чорнозем, наша гордість, так би мовити, він вже не потрібен. Ефективність цих вертикальних садів в рази вища на одиницю площі, ніж землі. І я думаю, що цілком можливо через кілька десятків років чорнозем втратить свою популярність, і тоді нарешті ці агробарони, які зараз цим користуються, дозволять зняти мораторій.
- Часто можна почути, навіть прихильники відкриття ринку землі кажуть, що Україна до цього ще не готова. Наприклад, що в земельному кадастрі є багато помилок, що потрібно зробити інвентаризацію земель, попрацювати над законодавчою базою. Часто ще кажуть про ситуацію, коли у певної ділянки може бути декілька власників.
- Це маніпуляції. Так, такі непорозуміння є, але ринок землі сільськогосподарського призначення і ринок квартир можна дуже часто порівнювати. Колись теж казали так про приватизацію квартир. Мовляв, зараз понаїдуть якісь європейці, скуплять всі квартири, і українцям не буде де жити. Я пам’ятаю, що були навіть такі заяви від комуністів в той час, але нічого, люди розібралися. Так, бувають випадки, що квартира в новобудові належить двом чи трьом особам, коли шахраї якимось чином продають одне і те ж кільком людям. Але це вирішується якось, є правоохоронна система, яка повинна ці питання вирішувати. Так, дві ділянки можуть "наїхати" одна на одну, але є суд для таких випадків, щоб розібратися і розділити цю землю на справедливих умовах.
Якраз ті, хто на цьому заробляє, зацікавлені просувати такі "страшилки": що десь одна ділянка належить двом людям, і вони не можуть розібратись, буде стрілянина тощо. Все це робиться тільки для того, щоб залякати, щоб люди відмовлялися від властивого для них права, особливо властивого для українців, тому що українці традиційно були власниками, селяни були власниками своєї землі століттями. Але чомусь українці останні десятиліття змінили свою точку зору. Ця ситуація в першу чергу не дає розвиватися фермерам. А весь світ вже живе по-іншому.
Тарас Козак в студії Апостроф TV
- Уже навіть Європейський суд з прав людини визнав мораторій на землю таким, що порушує право на власність, гарантоване Першим протоколом до Європейської конвенції з прав людини. Коли українці зрозуміють чи відчують потребу вільно розпоряджатися своєю землею та будуть боротися за свої права?
- Сподіваюсь, що влада в особі президента розуміє, частина влади хоча б, що приватна власність на землю - це можливість України розвиватись значно швидше. І, звісно, влада повинна доносити, що українці втрачають, не маючи повного права власності на землю. Це і можливість швидшого економічного зростання, це і можливість пенсіонерам продати землю, і хоча б на старості своїх років нормально пожити, тому що чимало стареньких людей у селах є власниками кількох гектарів землі, а при цьому доживають у злиднях. Це теж можливість, яку ми втрачаємо. Усі ці приклади повинні доносити через ЗМІ, через якісь звернення, через підтримку вільного обігу землі. На жаль, цього держава не робить, все закінчується якимись гаслами, а коли час виборів, і політики бачать, що приватна власність на землю не має підтримки більшості населення, вони навпаки починають спекулювати на цьому, що ми, може, колись і зробимо, але не зараз, ми точно це не будемо робити в найближчі роки. Таким чином, це відкладається ще на роки. Держава не виконує свою функцію.
- Хто на державному рівні може запустити цю процедуру?
- Міністерство агрополітики повністю підтримує ринок сільськогосподарських земель, але на сьогодні рішення за Верховною Радою. У Верховній Раді якраз найбільший вплив тих людей, які на цій землі заробляють і не зацікавлені в зміні статусу таких земель. Тому через великі фракції, навіть якщо вони декларують вільний обіг землі, але завжди знаходиться причина, чому саме зараз кожен із них не проголосує за це. Ці причини можуть бути десь і об’єктивні, але коли вони звучать десятками років, то це вже трошки смішно, що, мовляв, так я за ринок землі, але спочатку треба щось таке зробити. Чекайте, а чому не зробили? Ці депутати вже чотири роки, чому вони це не зробили, цей ринок землі, чому законопроект про обіг землі не ухвалений? Його навіть немає в обговоренні. А от потім вони посилаються, що немає такого закону чи ще якихось нормативних актів. Все можна вирішити досить швидко, немає реально політичної волі. А її немає, тому що опоненти вільного ринку землі мають вплив на цих депутатів.
