Рахункова палата України провела аудит діяльності Державної фіскальної служби, зокрема, її складової - Державної податкової служби (ДПС), в ході якого встановила чимало порушень. Робота податкової виявилася неефективною. Ба більше, перевірка свідчить про те, що фінансова система держави знаходиться на межі колапсу. "Апостроф" ознайомився з результатами аудиту.
Рахункова палата України провела аудит діяльності Державної податкової служби (ДПС) і виявила кричущі факти порушень.
Аудит проводився протягом 2019 року та у січні-квітні 2020 року. Перевірка також стосувалася Державної митної служби та Державної фіскальної служби (податкова та митна служби входили до структури Державної фіскальної служби, яка зараз перебуває у стані реорганізації. Відповідно до зобов’язань України перед Міжнародним валютним фондом, ДПС та митна служба мають стати окремими відомствами). Ним зокрема встановлено, що податкова не забезпечила створення комплексної системи захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах "Податковий блок", "Єдина автоматизована інформаційна система", "Управління документами", "Система моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків (СМКОР)", АСМО.
В результаті, згідно з інформацією Рахункової палати, неприйняття ДПС ефективних управлінських рішень щодо гарантування інформаційної безпеки та безпеки об’єктів критичної інфраструктури призвело до "несанкціонованого доступу, використання, оприлюднення, руйнування, внесення змін, ознайомлення, перевірки запису чи знищення інформації та негативних наслідків для населення, суспільства, соціально-економічного стану та національної безпеки України".
"Схеми" з ПДВ та надходження до бюджету
Рахункова палата також встановила, що заходи ДПС у звітний період щодо забезпечення надходжень до державного бюджету, були неефективними.
Так, обсяги надходжень до дохідної частини держбюджету по лінії контролюючих органів та органів доходів і зборів, не були виконані за загальним фондом державного бюджету на 28,9 мільярда гривень.
Більше того, ДПС під час проведення аудиту відмовила Рахунковій палаті в інформації щодо ліквідації схем ухилення від сплати податку на додану вартість (ПДВ).
Йдеться про інформацію від народної депутатки з фракції "Слуга народу" Дар’ї Володіної, яка надійшла до Рахункової палати, про "схемний" ПДВ.
Згідно з цими даними, обсяг виявленого "схемного" ПДВ за січень-серпень 2019 року становив 12,5 мільярда гривень або 7,6% від запланованих надходжень цього податку (165,2 мільярда гривень) та 28,7% від суми "схемного" податкового кредиту (43,5 мільярда гривень).
Проте, ДПС не відреагувала на неодноразові запити Рахункової палати щодо надання інформації про відпрацювання ймовірних схем ухилення від оподаткування ПДВ та їх учасників.
Крім того, податкова не перевірила близько 2 тисяч ймовірних вигодонабувачів за звітні періоди декларування з 1 січня 2019 року по 1 травня 2020 року на загальну суму ризикового ПДВ у 5,4 мільярда гривень (причини непроведення перевірок – відсутність платників за податковою адресою, недопуск до перевірки, припинення діяльності).
Ні ДПС, ні її територіальні органи, що були об’єктами аудиту, не надали Рахунковій палаті переліків суб’єктів господарювання, які були перевірені, щодо правомірності заявленого ними до відшкодування ПДВ.
Рахункова палата, у свою чергу, констатувала факти невключення посадовими особами ДПС платників податків до переліків ризикових суб’єктів господарювання, які скористалися "схемним" податковим кредитом, оформленням нереальних операцій у ланцюгу руху сум "схемного" ПДВ, і ризики неправомірного відшкодування ПДВ за участі посадових осіб ДПС.
"Невжиття дієвих заходів із протидії "схемному" відшкодуванню податку на додану вартість (ПДВ), своєчасного відпрацювання доведених ризикових суб’єктів господарювання (призвело до того, що) не забезпечено усунення умов для застосування такими платниками податків "схем" для заниження своїх податкових зобов’язань з ПДВ та неправомірного отримання відшкодування цього податку з державного бюджету", - йдеться в рішенні Рахункової палати за результатами аудиту.
Податкові перевірки без результату
Аудит засвідчив низький рівень узгодження та сплати до бюджету донарахованих податковими органами грошових зобов’язань за результатами проведених перевірок платників податків.
"За підсумками камеральних, документальних (виїзних і невиїзних) та фактичних перевірок, проведених органами ДПС протягом 2019 року та січня-квітня 2020 року, донарахування грошових зобов’язань становили майже 71,7 мільярда гривень, проте через оскарження платниками податків рішень контролюючих органів узгоджено 26,1 мільярда гривень грошових зобов’язань (36,4% донарахованих), а сплачено лише близько 6 мільярдів гривень (8,4% донарахованих грошових зобов’язань або 23% узгоджених)", - йдеться у рішенні Рахункової палати щодо результатів аудиту.
За результатами перевірок протягом періоду, що досліджувався, органами ДПС було донараховано всього 52,8 мільярда гривень грошових зобов’язань, з них 30,8 мільярда гривень або 58,3% - за плановими перевірками. Платниками податків у цей період узгоджено 19 мільярдів гривень, або 36% від донарахованих сум, з них 8,9 мільярда гривень або 46,8% - за плановими перевірками.
При цьому рівень узгодження за плановими перевірками становив 28,2%, що в 1,6 рази нижче, ніж за позаплановими (45,3%). Всього до бюджету було сплачено 4,4 мільярда гривень, що становило 8,4% донарахованих сум (2,8 мільярда гривень або 9,1% від донарахованих сум за плановими перевірками, 1,6 мільярда гривень або 7,4% - за позаплановими).
Повідомляється, що за звітній період із загальної кількості проведених документальних (планових і позапланових) перевірок юридичних і фізичних осіб (всього 50,7 тисячі) безрезультатними виявилися 16,3 тисяч або 32,2%, у тому числі – 251 планова перевірка юридичних осіб (3% від запланованих).
Внаслідок несплати платниками податків донарахованих за результатами документальних і фактичних перевірок та узгоджених ними сум грошових зобов’язань, до бюджету не надійшло 18,9 мільярда гривень.
Тобто, можна констатувати, що заходи, які проводились податковими органами щодо погашення та упередження зростання податкового боргу, виявились неефективними.
Безнадійний податковий борг
До речі, аудит Рахункової палати виявив величезне зростання податкового боргу.
"Протягом періоду, що досліджувався, податковий борг за податковими зобов’язаннями як самостійно визначеними платниками податків, так і донарахованими за результатами контрольної роботи, збільшився на 25,6% и на 1 травня 2020 досяг 107,6 мільярда гривень", - йдеться у матеріалах щодо результатів аудиту.
Зокрема, обсяги новоствореного податкового боргу у 2019 році збільшилися на 79% порівняно з аналогічним показником 2018 року і були у 3,2 рази більше, ніж надходження до державного бюджету в рахунок погашення податкового боргу за 2019 рік. А у січні-квітні 2020 року обсяги новоствореного податкового боргу вдвічі перевищували надходження до держбюджету в рахунок погашення податкового боргу за цей період.
За звітній період вдалося погасити лише 15,9 мільярда гривень або 14,8% податкового боргу (станом на 1 травня 2020 року), тоді як було списано 7,2 мільярда гривень безнадійного податкового боргу, що становило майже половину (45,3%) від загальної суми податкового боргу, погашеного грошовими коштами.
Наявний податковий борг лише на третину забезпечено вартістю описаного в податкову заставу майна платників податків-боржників, що унеможливлює його погашення за рахунок примусових заходів. При цьому питома вага реалізованого майна в загальній сумі описаного в заставу становила лише 0,3%.
Отже, більша частина накопиченого податкового боргу, не забезпеченого податковою заставою, який, нагадаємо, перевищує 100 мільярдів гривень, не буде погашена шляхом надходження коштів до бюджету від реалізації майна, що перебуває у податковій заставі. Замість цього вона списуватиметься як безнадійний борг.
