Президент Чехії Мілош Земан запросив на урочистий прийом представників кримської маргінальної проросійської організації "Къырым бирлиги". Під час заходу пан Земан, серед іншого заявив, що анексований Крим є російською територією. Ворожу позицію президента Чехії, який вже неодноразово робив подібні заяви, "Апострофу" прокоментував голова Меджлісу кримськотатарського народу РЕФАТ ЧУБАРОВ.
- На організованому чеським президентом Мілошем Земаном урочистому заході була присутня "керівниця благочинних проектів" лояльної Кремлю кримської організації "Къырым бирлиги" Таміла Німетулаєва. Як ви можете оцінити поїздку представниці "Къырым бирлиги" до Чехії, а також проросійські заяви пана Земана?
- Президент Чехії Мілош Земан відомий своєю проросійською позицією. Уряду Чехії – нагадаю, що ця країна є парламентською республікою – доводилося у деяких подібних ситуаціях поправляти свого президента щодо його позиції та відзначати офіційну позицію Чехії щодо Криму. Він говорив, зокрема, що те, що сталося 2014 року є анексією, але це вже здійснений факт. І тому тут не треба наполягають на відновленні цілісності України і, можливо, Київ задовільнився б великою компенсацією за Крим. Тоді це викликало велике обурення у кримських татар, ми робили відповідну заяву. Я тоді був у Чехії, відвідував їхній МЗС. Вони зробили публічну заяву, що висловлювання Земана не є позицією Чеської республіки, що Чеська республіка є послідовною у невизнанні анексії Криму і ця позиція закріплюється у голосуваннях в Європарламенті, на генеральній асамблеї ООН, в ОБСЄ та інших міжнародних майданчиках. Тому ми дуже чітко відділяємо, де позиція президента Земана, якого ми називаємо кремлівським агентом, та Чеської республіки, яку офіційно представляє парламент та створений ним уряд.
На цю зустріч гостей запрошував особисто Земан, МЗС Чехії говорить, що вони не мали стосунку до складання списку гостей. Але там був присутній чеський прем'єр-міністр – цим також спробують скористатися російські пропагандисти. Цей факт хоча й не катастрофічний, але неприємний і з нього мають всі винести свої уроки, в тому числі й МЗС України. Ми маємо бути чіткими в нагадуванні своїм партнерам щодо неприпустимості подібних ситуацій.
- Офіційні кола Чехії розуміють причини анексії Криму та нинішні проблеми кримських татар?
- Чеська республіка завжди послідовно підтримувала кримських татар, намагалася зробити свій внесок у розвиток Криму. У 2012 році чеський уряд профінансував проект, спрямований на створення туристичних маршрутів на території Бахчисарайського району. Ці маршрути об'єднали всі відомі пам'ятки історії, археології, культури та архітектури. Акцент робився на кримськотатарських пам'ятках, існування яких замовчувалося за десятиліття вигнання кримських татар, а за часи незалежності України вони не встигли стати популярними.
Після російської окупації МЗС Чехії підтримувало невеликим грантами діяльність правозахисних організації, пов'язаних із захистом прав людини в окупованому Криму. 2018 року уряд Чехії профінансував створення центру надання адміністративних послуг в селі Новоолексіївка Генічинського району на Херсонщині – це найближчий населений пункт до адмінкордону із Кримом. Як мені повідомили, його послугами скористалися більше 1000 мешканців Криму.
За підтримки МЗС Чехії, діти з Криму, а серед них є і діти політв'язнів, мають можливість відпочивати у літніх таборах України, зокрема у Карпатах. Там вони знайомляться із історією України, з людьми. У цій програмі взяли участь 75 дітей із Криму.
У 2019 році чехи підтримали інформаційний проект, який дає більший доступ мешканцям Криму до необхідної інформації щодо України та дій уряду щодо деокупації Криму.
Тому є два ніби паралельні світи – Земан, якого ми називаємо напівп'яниця-напівпрезидент, і справжній чеський народ на чолі зі своїм урядом і парламентом.
- Розкажіть про "Къырым бирлиги", представники яких відвідували зустріч із Земаном.
- Це таке собі громадське об'єднання, яке створене батьком Сейтумером та сином Рустемом Німетуллаєвими. Обидва жили в Генічеському районі Херсонської області. Батько був головою ОДА під час правління Віктора Януковича. Він один із найбільших бізнесменів цього району, володів великим масивом сільськогосподарчих земель, продовжує зберігати багато своїх позицій завдяки різним підставним фірмам та людям, а також намагається відстоювати свої позиції через суди. Після відомих подій у лютому 2014 року та перемоги Революції Гідності він втік до Криму, бо скоїв багато економічних злочинів і об'єктивно боявся покарання. На той час у Крим уже заходили російські війська. Він відразу переметнувся до них, запропонував їм співпрацю, підтримав так званий "референдум".
"Къырым бирлиги" претендує на представництво кримських татар. Вони намагалися різними акціями залучити на свою сторону кримських татар, щоб якомога дорожче продавати себе росіянам. Але в них немає великої підтримки. Вони отримують гроші від російських спецслужб, намагаються відкривати представництва по всіх районах Криму. Я думаю, у них є підтримка лише тих, кому вони платять зарплату у своїх офісах. Можливо, це близько 100-120 людей.
- Вони чинять якийсь тиск на кримських татар?
- Ні, вони такого не можуть робити. Але вони публічно підтримують окупаційну владу. А це набагато страшніше, бо Росія видає позицію "Къырым бирлиги" за офіційну позицію кримських татар. І політичні дивіденди, які отримує Кремль завдяки цій організації, цінуються набагато більше. Німетуллаєви є повністю залежними від російських спецслужб. Вони перебувають у підвішеному стані, оскільки невиконання найбільш цинічних побажань може призвести, що їх виштовхнуть в Україну, де їх чекає в'язниця.
- Яка ситуація із кримськими татарами у Криму взагалі?
- Я можу просто назвати наступні цифри – за 9 місяців 2019 року в Криму зафіксовано 282 випадки арештів та подовження термінів ув'язнення. 196 з них – щодо представників кримсько-татарського народу. 69 із 282 випадків – нові арешти, 213 – продовження терміну утримання за ґратами. Тож атмосфера репресій проти кримських татар зберігається, оскільки головною метою переслідування кримських-татар з боку Росії є їх витіснення з території Криму.
- місцеве населення, за виключенням кримських татар, раде, що воно повернулося в "руській мір"?
- Уже немає відчуття ейфорії, немає радісних очікувань. Майже всі, хто тоді вірив, що вторгнення Росії і захоплення нею Криму є благо, уже зовсім не мають на це сподівань. Навіть у прихильників Росії на сьогодні є великі сумніви, а у деяких – навіть відчай від того, що ситуація погіршується, особливо в економічній сфері, в питаннях працевлаштування, з робочими місцями для молоді. Крим все більше перетворюється на територію, риси соціального стану якої нагадують СРСР останніх років. Такі ж настрої, такі ж самовідчуття. Хоча помітні зміни – будівництво доріг, великих об'єктів, житла. Але все це пов'язано з перетворенням Кримського півострову на військовий форпост. Житло часто будується для співробітників каральних органів, особливо у Джанкої, під Євпаторією, у Сімферополі та Севастополі. Вони намагаються максимально поселити у Криму громадян Росії. З одного боку вони витісняють кримських татар, але цього їм замало, щоб змінити кардинально ситуацію. Тому вони не тільки переселяють напряму військових та співробітників каральних органів з родинами, але й сприяють переселенню цивільного населення – є спеціальні програми кредитування, видання допомоги з облаштування при переїзді.
Читайте: Йде повернення до потенційного військового конфлікту з Росією - експерт SIPRI
- Скільки росіян вже переїхало і що з ними робити після повернення Криму до України?
- Є різні цифри. Експерти говорять, що півмільйона і більше. Офіційна російська статистика показує 140-150 тис. громадян. Як би там не було, всі ці люди оселилися на півострові у незаконний спосіб всупереч українському законодавству, під час тимчасової окупації Криму, коли Україна не контролює свої території. Ці люди з моменту деокупації мають покинути Крим.
- Які Ви вбачаєте можливості для деокупації?
- Задля того, щоб відновити державний суверенітет України над Кримським півостровом, деокупувати Крим ми повинні мати дуже чітку стратегію. Ми маємо покроково робити все, що обговорено та схвалено. Маємо максимально змобілізувати міжнародних партнерів. Я приєднуюся до тих, хто говорить, що немає наразі військового шляху щодо звільнення Криму. Але для того, щоб примусити Росію звільнити півострів та взагалі забратися з усіх українських земель, треба дійти до кардинальних дій, щодо тиску на Росію, аби примусити її повернутися в рамки міжнародного права. Для цього українська держава має максимально змобілізуватися всередині суспільства та змобілізувати своїх міжнародних партнерів. З цим у нас зараз є великі проблеми.
