Російська пропаганда постійно акцентує увагу на наявність у РФ потужного сучасного озброєння. Реальна ситуація відрізняється від тих перемог, які пропагандисти малюють російському населенню та намагаються залякати ними Захід. Зокрема, в Росії визнали нездатність своєчасно проводити ремонт і модернізацію більшості великих бойових надводних кораблів, наприклад, крейсерів "Адмірал Кузнєцов", "Петро Великий", "Адмірал Нахімов" і "Москва". Розуміючи, що державна програма озброєнь до 2020 року не буде виконана у заплановані терміни, президент Володимир Путін продовжив її до 2027 року. Вона більшою мірою спиратиметься на модернізацію вже існуючих озброєнь та військової техніки (ОВТ). Нові розробки ОВТ вже давно стали предметом інтернет-мемів та мають всі шанси ними й залишитися. "Апостроф" розбирався чому потенціал РФ у створенні нових видів озброєнь дуже часто є лише гучним "надуванням щок".
Згідно з відкритими даними, бюджет на переоснащення Збройних сил РФ в останні роки не збільшується. При цьому обсяги поставок нових типів озброєнь знаходяться на найнижчому рівні. Про те, що державну програму озброєнь 2011-2020 років неможливо виконати, стало зрозуміло в кінці 2017 року. Тоді Путін затвердив нову програму на 2018-2027 роки. Вона обіцяє перехід до виробництва озброєнь нового покоління, в тому числі забезпечення лідерства в сферах протиповітряної оборони, високоточної зброї, ракетного озброєння. Програма 2018-2027 обійдеться російському бюджету в 19 трильйонів рублів, а на попередню вже пішло 20,7 трильйонів рублів. Дев'ять років її виконання вказують на те, що у РФ немає реального потенціалу для розробки нових озброєнь.
Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко пояснює, що держпрограма 2011-2020 років розроблялася на тлі стрімкого зростання цін на нафту і газ, а також планів РФ щодо будівництва Північного та Південного потоків. Отримувані надприбутки дозволяли перенаправляти їх на розробку нових та розвиток перспективних проектів періоду СРСР. Після введення фінансових санкцій за анексію Криму та вторгнення на Донбас, а також заборони на поставки технологій, програму довелося переглядати.
"Тут причина не тільки в грошах. Ми відзначаємо деградацію технічного та технологічного наукового потенціалу. Основа нових розробок - це перспективні напрацювання, які дісталися у спадок від СРСР. І така ситуація склалася не лише щодо військових технологій. Наприклад, вони ніяк не можуть закінчити роботи по атомному криголаму "Арктика" (проект 22220). Цього року його повинні ввести в експлуатацію, але на ходові випробування він йшов на дизелях. Нафтодоларів стає все менше, а тому програма до 2027 року - це останній шанс у російських чиновників попиляти бюджети", - говорить "Апострофу" Коваленко.
На думку директора інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергія Згурця, потенціал РФ для створення нових зразків озброєнь не такий вже й високий, як заявляє вище військово-політичне керівництво.
"Багато проектів нового покоління виявилися складнішими, ніж вони розраховували. Дослідні зразки показали, що вони коштують вдвічі дорожче, їх вдвічі довше будувати, а їхня ефективність вдвічі нижча", - зазначає він "Апострофу".
"Армата" не поїде
На початку лютого 2020 року стало відомо, що перспективний танк Т-14 (танк на важкій гусеничній платформі "Армата") залишився без двигуна. Челябінський тракторний завод, який відповідав за розробку силової установки, заявив, що постановка на серійне виробництво розробленого двигуна через недоробки та технічно недосяжні параметри є недоцільною. Вартість розробки двигуна становила понад 467 млн рублів. Раніше повідомлялося, що у танка виникли проблеми з трансмісією та прицільної системою. Розробником платформи "Армата" є російське підприємство "Уралвагонзавод". Крім танка Т-14, на цій платформі будуються бойова машина піхоти Т-15 і броньована ремонтно-евакуаційна машина Т-16.
У 2018 році завод опинився на межі банкрутства, попри те, що двома роками раніше отримав замовлення від Міноборони РФ на розробку платформи. Були виділені мільярди рублів на будівництво нових цехів для танків нового покоління. До 2020 року в розпорядження армії РФ очікувалося надходження 2300 танків Т-14. В результаті для військових випробувань було передано близько 100 одиниць. Танк Т-14 на платформі "Армата" вперше мав бути показаний на параді на честь Дня перемоги 9 травня 2015 року. Тоді двигун на дослідній моделі заглох під час репетиції параду. Після невдалих спроб його запустити, танк відбуксирували.
Про те, що очікувати появи розпіареної "Армати" у військах в недалекому майбутньому не варто, свідчить контракт російського оборонного відомства на поставку танків Т-90М та модернізації Т-90А. У планах отримати близько 400 одиниць до 2027 року. Але і тут не обходиться без проблем. У період 2018 - 2019 років очікувалася модернізація 60 танків Т-90А до рівня Т-90М. Але станом на початок 2020 року жодна машина модернізована не була. Зазначимо, що обидва танка є глибокою модернізацією радянського Т-72.
За словами Олександра Коваленка, крім технічних проблем, що виникли при розробці Т-14, в майбутньому російську армію чекають нові проблеми з цим танком.
"Т-14 дуже сирий, на його доведення потрібні колосальні кошти. Але і це ще не все. За своїми розмірами цей танк істотно перевершує будь-який з танків РФ. Це означає, що у них немає необхідної інфраструктури для обслуговування цих танків у військових частинах. Кожна з них повинна буде переобладнати бокси під його розміри, а також підібрати техніку для обслуговування", - розповідає він "Апострофу".
Не те покоління
В кінці грудня 2019 року в Хабаровському краї зазнав аварію винищувач Су-57. Це був перший серійний зразок, який після льотних випробувань двигуна повинен був надійти до складу ЗС РФ. Су-57 має замінити винищувачі МіГ-29 та Су-27. Роботи над його створенням почалися на початку 2000-х, літак повинен був стати першим російським винищувачем "п'ятого покоління". У 2007 році до проекту фінансово приєдналася Індія, вклавши $295 млн розробку літака. Очікувалося, що Су-57 стане першим індійським винищувачем "п'ятого покоління".
Читайте також: Іноді вони падають: що сталося з російським піар-літаком Су-57
У квітні 2018 року Індія вийшла з проекту, залишивши РФ без фінансування. На той час стало зрозуміло, що Су-57 не дотягує до "п'ятого покоління". Він істотно поступається еталонним винищувачам F-22 Raptor і F-35 Lightning II. У Су-57 ще немає двигуна другого етапу, а ефективна площа розсіювання (ЕПР) під час моделювання бою, показала значну перевагу конкурентів - "фантоми" виходили на ціль й атакували літак, ще до того, як системи Су-57 могли їх засікти. Варто нагадати, що Збройні сили Індії також є одним з операторів російського танка Т-90.
Виникли проблеми у Су-57 і з розміщенням зброї у внутрішніх відсіках. Габарити ракет не дозволяють розмістити їх усередині фюзеляжу через крила, які складаються.
Катастрофа в Хабаровському краї стала першим серйозним інцидентом із Су-57. У 2011 році на виставці МАКС-2011 літак не зміг покинути злітно-посадкову смугу, оскільки під час розгону стався випуск гальмівного парашута. Через три роки, на тій же виставці, на цьому винищувачі, після посадки загорівся повітрозабірник.
Після падіння Су-57 у відставку пішов генеральний директор компанії "Сухого" Ігор Озар. Причиною називається зрив термінів постачання винищувача. До кінця 2027 року російська армія повинна отримати 76 Су-57. На сьогоднішній день вироблено тільки 13 дослідних зразків. Всі вони призначені для випробувань. Керівництво російської Об'єднаної авіабудівної корпорації планує об'єднати компанію "Сухого" і "МіГ" в одну. Як це позначиться на розробці винищувача покаже час. Поставка 76 літаків протягом семи років вже виглядає на рівні фантастики.
Не злетів у визначений термін і єдиний проект російського безпілотника великої дальності та великої тривалості польоту (НАLE) "Альтіус-О". Контракт на його розробку вартістю 3,6 млрд рублів був укладений між Міноборони РФ та ОКБ ім. Симонова в листопаді 2014 року. У 2018 році директор ОКБ був заарештований за звинуваченням у зловживанні повноваженнями. До цього часу було побудовано три зразки, льотні випробування яких так і не почалися.
Диверсія на флоті
У Росії вже прямо заявляють, що введення в дію нових бойових кораблів, так само як і ремонт тих, що знаходяться на озброєнні провалений повністю. Це при тому, що розвиток флоту поряд з військово-повітряними силами був визначений одним з основних пріоритетів держпрограми озброєнь. В рамках реалізації державної програми озброєння на 2018-2027 роки флот повинен отримати більше 180 кораблів та судів.
Єдиний російський авіаносець "Адмірал Кузнєцов" вже давно є предметом глузувань. Одним своїм існуванням він завдав російської армії більше шкоди, ніж дії потенційних диверсантів. Під час походу в Сирію, в 2016-2017 роках авіаносець втратив два винищувачі МіГ-29К і Су-33.
У 2018 році затонув унікальний плавучий док ПД-50, в якому ремонтувався "Адмірал Кузнєцов". При цьому кран дока впав на палубу корабля та пошкодив її. У грудні 2019 року на авіаносці під час зварювальних робіт виникла пожежа. Полум'я розповсюдилося на площі в 600 кв. м. За офіційними оцінками, збиток від пожежі перевищить 300 млн рублів. Такі цифри називає російська Об'єднана суднобудівна корпорація. За неофіційними підрахунками, збиток оцінюється в 80 млрд рублів.
Єдиним місцем, де росіяни можуть тренувати своїх льотчиків посадці та зльоту з палуби, залишається захоплений в Криму, навчально-тренувальний комплекс НИТКА. У вересні 2019 року РФ вже перекидала в Крим для навчань авіаційний полк Північного флоту.
Практика показує, що не завжди постановка російських кораблів на ремонт означає, що вони потім повернуться до строю. На початку року був списаний з подальшою утилізацією великий протичовновий корабель "Керч". Корабель почали ремонтувати у 2014 році, але на ньому сталася пожежа, яка привела його в стан повної непридатності.
Важкий атомний ракетний крейсер "Адмірал Нахімов" з 1999 року перебуває на ремонті та модернізації. Повернення корабля на службу заплановано у 2022 році, причому ці терміни постійно "пересувалися". Від того, як скоро буде завершений ремонт "Нахімова" залежить доля ще одного важкого атомного ракетного крейсера "Петро Великий". Планам провести глибоку модернізацію цього корабля не судилося збутися. У Росії прийняли рішення дочекатися завершення робіт з "Нахімовим", а потім вже взятися за "Петра Великого". "Недоремонтованим" повернеться до складу флоту й флагман ЧФ РФ, ракетний крейсер "Москва".
У липні 2019 року в районі Кольської затоки Баренцева моря сталася катастрофа атомної глибоководної станції АС-31 "Лошарік". Внаслідок події загинули 14 підводників.
Впродовж останнього десятиріччя на російському флоті встановилася традиція, йти в далекі походи в супроводі буксирів. Це вказує на те, що кораблі знаходяться в жалюгідному стані. Головний консультант відділу військової та військово-економічної політики Національного інституту стратегічних досліджень Микола Белесков каже, що в РФ визнали недоцільним будівництво кораблів класу "фрегат" проектів 11356 та 22350. Вирішується питання продажу їхніх корпусів в Індію. Існують проблеми з енергетичними установками для споруджуваних корветів та малих ракетних катерів.
Ядерний кулак
Головні досягнення російської оборонки останніх років пов'язані з розвитком ракетного озброєння. У минулому році російське командування відзвітувало, що стратегічні ядерні сили будуть укомплектовані сучасним озброєнням на 85%.
Так, в грудні 2019 року став на бойове чергування гіперзвуковий ракетний комплекс "Авангард". Його бойові випробування відбулися роком раніше. Особливістю комплексу є можливість нести ядерну зброю. В кінці 2019 року почалися випробування ракетного комплексу РС-28 "Сармат". Він має замінити радянські ракети Р-36М2 "Воєвода". Комплекс буде оснащений міжконтинентальною балістичною ракетою з рідинним двигуном. Заявлено, що бойова частина, яка розділяється, зможе вражати цілі з гіперзвуковою швидкістю та здатна проривати практично всі існуючі на сьогоднішній день системи ПРО. В ракеті РС-28 закладений розроблений ще в СРСР принцип "орбітального бомбардування", коли ракета виходить на низьку навколоземну орбіту і за допомогою бойових блоків вражає ціль на поверхні планети за непередбачуваною траєкторією. Такий принцип дуже ускладнює перехоплення бойових блоків, змушуючи супротивника організовувати коштовну "кругову" систему ПРО.
За неофіційними даними в 2018 році була прийнята на озброєння твердопаливна ракета Р-30 "Булава", яка призначена для розміщення на підводних човнах проекту 955 "Борей". У планах РФ зробити "Борей" основною стратегічною одиницею Тихоокеанського флоту.
За заявами російських військових чинів, гіперзвукова ракета 3M22 "Циркон" корабельного базування вже поставлена на озброєння. Її розгортання заплановано в рамках нової державної програми озброєння на 2018-2027 роки. Взятий на озброєння, але все ще проходить експлуатаційні військові випробування, гіперзвуковий комплекс повітряного базування Х-47М2 "Кинджал".
Закінчується розробка зенітного ракетного комплексу С-500 "Прометей". Серійне виробництво комплексу заплановано на другу половину 2020 року.
В кінці 2019 року заступив на озброєння комплекс лазерної зброї "Пересвет". Його головною особливістю є можливість діяти в системі протиракетної оборони.
Втім, на думку Коваленка, в ряді випадків РФ маніпулює тактико-технічними характеристиками комплексів. Наприклад, комплекс Х-47М2 "Кинджал" - це по суті ракета ОТРК "Іскандер" повітряного базування. Її запуски проводилися з літака МіГ-31. "Авангард" поставили на бойове чергування, але ракети "Сармат" - РС-28 для нього, фактично ще немає. Хоча саме РС-28 дозволяють завдавати ударів по США через Південний полюс Землі, в обхід заздалегідь розгорнутих американських систем ПРО.
Воювати по-старому
З урахуванням послідовних провалів в створенні перспективних систем озброєння, можна зробити висновки, що Міноборони РФ зараз зробить акцент на засобах розвідки та системи управління військами, вважає Микола Белесков. "Все загальновійськові підрозділи переходять на систему управління "Акація", раніше у військах ВДВ була впроваджена автоматизована система управління військами "Андромеда". Закінчилось повне переозброєння по ОТРК "Іскандер-М". В бронетехніці зроблена ставка на модернізацію танків Т-72, Т-90 , БМП-2 до рівня "Бережок" (встановлення бойового модуля з протитанковим комплексом "Корнет" та автоматичним 30-мм гранатометом АГ-17 "Пламя"), БТР-80 до рівня 82 (глибока модернізація БТР-80 із посиленим кулеметно-гарматним озброєнням). Все робиться для того, аби була можливість для швидкого прийняття рішень та управління силами в ході наступу", - пояснює він "Апострофу".
Отже, ситуація з переозброєнням російської армії не така вже й райдужна, як може здатися на перший погляд. Попри це, Кремль готовий до ведення бойових дій на континенті. Переписана в 2018 році військова доктрина РФ залишає за нею право на використання ядерної зброї у відповідь на застосування проти неї (або) її союзників ядерної та інших видів зброї масового ураження, а також в разі агресії проти РФ із застосуванням звичайної зброї, коли під загрозу поставлено існування держави. Застосування балістичних ракет по території України виглядає нераціонально, але може розглядатися в планах наступальної операції для прикриття сухопутних сил.