Проросійські бойовики продовжують провокації та обстріли позицій ЗСУ на Донбасі. Це є свідченням того, що Росія продовжуватиме військовий тиск на Україну, попри системну кризу, спричинену пандемією коронавірусу COVID-19. В той же час, президент України Володимир Зеленський поки що не має конкретних планів, як протистояти цим масштабним загрозам, пояснив "Апострофу" колишній керівник Служби зовнішньої розвідки, генерал армії України Микола Маломуж.
Незалежно від системної кризи, яка виникла через пандемію коронавірусу, стратегія Російської Федерації стосовно України лишатиметься незмінною. Вони використовують модель, яка забезпечує збереження контролю за Україною. Один із процесів – це Донбас. Росіяни змушують Київ до конкретних кроків у політичній частині. Ми говоримо про першочергове вирішення питань безпекового сектору, виведення бойовиків та взяття під контроль кордону. Росія – навпаки. Гострий засіб тиску у Кремля – це продовження обстрілів, які з одного боку призводять до жертв серед українських військових, а з іншого – мають політичний аспект. Київ змушують до поступок і тиснуть на наших партнерів – у першу чергу на Британію та Францію.
Від Зеленського вимагають конкретних політичних поступок: внесення в Конституцію положення про особливий статус Донбасу, підготовка до виборів – і все це після карантину. Коронавірус вносить свої корективи, але фактор постійного тримання в напрузі завдяки обстрілам з жертвами, залишається і буде присутнім аж до чергового раунду переговорів в Нормандському форматі, які весь час відкладаються. Обміни полонених є позитивним зрушенням, але незначним. Ми бачимо, що в обмін на злочинців, яких ми затримуємо та віддаємо, ми частково отримуємо кримінальні елементи, яких затримали представники так званих "ДНР/ЛНР".
Читайте також: "Українські диверсанти" у Криму: тактика кремлівського шантажу
Те, що заявив Володимир Зеленський на шоу Савіка Шустера – це лише його бажання, для реалізації яких немає реального підґрунтя. Він говорить, що "хтось" - чи то Росія, чи то бойовики - повинні вийти з Донбасу. Він не каже, хто саме – можливо, це його особиста дипломатична тактика, яка не визначена. Але такі заяви нічого не значать. Це не реально. Чому вони будуть виходити? Все це теорія, не підкріплена практикою. Росія на це не піде і буде тиснути на виконання свого сценарію.
Зеленський також не проявляє ініціативи при розмові з великими гравцями у протистоянні глобальним викликам. Він міг би спробувати об'єднати міжнародні зусилля довкола питань врегулювання конфліктів у гарячих точках – у Сирії, на інших напрямках, в тому числі й в Україні. Але Зеленський цих ініціатив не має. А домовленості, про які говорив Андрій Єрмак (голова Офісу президента), створення консультативної ради, навряд чи будуть реалізовані, оскільки з одного боку все зупинилося через коронавірус, а з іншого боку обурилася громадськість. Тож Зеленський не має якось конкретного плану та ініціатив, а тому провокації на лінії розмежування будуть продовжуватися.
Проблема Зеленського полягає в тому, що він за весь цей час не створив потужної моделі, яка б забезпечувала протидію Російській Федерації та загрозам надзвичайного характеру всередині країни. Маючи систему державного управління, розвідку, силові структури – він не зміг отримати інформацію про те, що у світі розвивається потужна криза та розробити сценарії щодо її упередження.