В Україні на осінь 2021 року заплановані державні випробування ракетної системи з використанням ракети "Вільха-М" із збільшеною, до 120-130 км, дальністю дії. Про те, як відбувається формування вітчизняного ракетного щита, як виконується Державне оборонне замовлення (ДОЗ), з ким співпрацює Україна у військово-технічній сфері, "Апострофу" розповів віце-прем'єр - міністр з питань стратегічних галузей промисловості ОЛЕГ УРУСЬКИЙ.
Читайте також: "Барсук" і "Лис" на варті Батьківщини: що може запропонувати українська оборонка
- Олеже Семеновичу, нещодавно була ухвалена Стратегія розвитку ОПК, яку розробляло і за реалізацію якої є відповідальним Ваше Міністерство. Які її основні пріоритети та чи почала вона вже виконуватися?
- Так, Уряд навесні 2021 року затвердив Стратегію розвитку оборонно-промислового комплексу (ОПК) України, у червні вона була розглянута та схвалена на засіданні РНБО, а 20 серпня - затверджена Указом Президента. В документі сформовано пріоритети і цілі розвитку оборонної промисловості з урахуванням актуальних загроз. Головними пріоритетами визначено: технічне переоснащення науково-виробничої бази та проведення модернізації підприємств, впровадження новітніх технологій, створення сучасних виробничих потужностей. При цьому акцент зроблений на розробку та виробництво АСУ, ракетно-космічної техніки, засобів РЕБ, екіпірування "солдата майбутнього" та роботизованих платформ різного базування. Окрім того, наголошено на створенні боєприпасної галузі - починаючи від патронів і закінчуючи боєприпасами великого калібру.
Після прийняття Закону України №3822 "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" ми впритул підійшли до заходів, пов’язаних з реформою державного сектору підприємств ОПК України. Втім, робота вже тривала і до цього. Ще в кінці минулого року близько двох десятків підприємств зі складу ДК "Укроборонпром", які втратили зв'язок з оборонкою, були передані ФДМ. У співпраці з "Укроборонпромом" опрацьована концепція реформування ОПК, яка передбачає створення двох галузевих холдингів "Оборонні системи України" та "Аерокосмічні системи України". Зовсім недавно вийшло розпорядження Уряду щодо корпоратизації Павлоградського хімзаводу, який увійде до одного з вище зазначених галузевих холдингів. Крім того, ДКАУ також розпочало корпоратизацію власних підприємств. Тобто процес іде.
Зараз ми фіналізуємо ухвалення Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2021-2025 роки та Державної цільової науково-технічної програми розвитку авіаційної промисловості на 2021-2030 роки. На черзі Концепція Державної цільової оборонної програми з реалізації в інтересах сектору безпеки і оборони України проєктів з виконання наукових досліджень і розробок нових технологій, яка стане підґрунтям для Агенції оборонних технологій. До речі, рішення про створення цієї структури вже розіслано Мінстратегпромом на погодження у центральні органи влади, а після проходження всіх необхідних процедур воно буде представлене на розгляд Уряду.
- Хотілося б запитати стосовно патронного заводу. Питання, яке вже давно турбує суспільство. Подейкують, що його можуть збудувати в Житомирській області…
- Взагалі, розглядається декілька локацій і ще зарано про щось конкретно говорити. Водночас, варто наголосити, що Мінстратегпром працює над створенням боєприпасної галузі в Україні загалом. А це виробництво різних калібрів, різних складових боєприпасів і це не один майданчик. В Україні є багато точок, де вже виробляються ті чи інші елементи боєприпасів. Ефективна взаємодія різних виробників, а також заповнення тих прогалин виробництва, яких в Україні поки немає, і є завданням Міністерства. Робота в цьому напрямі триває, і я переконаний, що незабаром вона дійде до логічного завершення.
Читайте також: Наші друзі та партнери неохоче продають Україні боєприпаси, у них інші інтереси - Олег Уруський
- Чи планує Мінстратегпром залучати до виробництва пороху шосткінське підприємство "Зірка", яке є найстарішим пороховим заводом в Україні?
- Цей завод дійсно має багатолітню історію і серйозний потенціал. Однак останнім часом знаходиться у критичному стані. Втім, розглядається можливість створення на території, яку займає підприємство, цілого ряду нових виробництв. Зокрема і виробництво різних типів пороху.
- Інше важливе питання – "український ракетний щит", про необхідність появи якого в Україні багато говорить профільне експертне середовище. Яка тут ситуація?
- Як Ви розумієте, це комплексне питання, адже "щит" являє собою ряд різних ракетних засобів, які забезпечують захист від ударів противника та нанесення ударів по його ворожим цілям на значній відстані. Сьогодні в Україні розвиваються кілька напрямів. Так, нещодавно був прийнятий на озброєння БФРК "Нептун" і в ДОЗ на 2021 рік передбачена його закупівля для потреб ЗСУ. Також відбувається придбання керованих ракет вітчизняного виробництва "Вільха" для українських РСЗВ "Смерч". Щодо "Вільхи-М", то її державні випробування заплановані на осінь 2021 року і з наступного року, сподіваюсь, вона теж буде постачатись на озброєння.
- На Вашу думку, які можуть бути потенційно необхідні обсяги інвестицій для розвитку українського ОПК?
- Дивлячись, про що саме йде мова. Якщо йдеться про інвестиції у виробництво патронів та боєприпасів, то це - десятки мільйонів доларів, якщо про ракетне озброєння, то - сотні мільйонів доларів. Якщо ж говорити про будівництво кораблів, літаків тощо, то тут зовсім інший порядок цифр. Втім, хотів би зазначити, що потенціал можливостей у нас в державі дуже хороший. Сподіваюсь реформа ОПК дозволить залучати нам необхідні інвестиції для розвитку вітчизняної оборонки.
- Як Ви оцінюєте співпрацю Мінстратегпрому з Міноборони?
- Міноборони, звісно, наш найближчий партнер. Це основний замовник продукції оборонної промисловості. По багатьох питаннях ми знаходимо спільну мову. Проте, є різні погляди щодо закупівлі озброєння та військової техніки. Міноборони хоче купувати ОВТ як в магазині - у будь-який момент. Звичайно, я розумію, що потреби потрібно задовольняти швидко, адже йде війна і немає часу чекати. Водночас, як показують сучасні реалії, не кожна держава готова допомогти в озброєнні в критичний момент, а тому підтримка власної оборонної промисловості, в тому числі шляхом придбання у вітчизняних виробників того озброєння, яке не поступається світовим аналогам, є важливим питанням.
Так, нажаль, поки що український ОПК не може закрити всі напрями у створені ОВТ, які необхідні для наших військових, але є деякі позиції, де він здатний дещо запропонувати може не сьогодні, а, умовно, - завтра. Необхідно трохи зачекати, щоб закінчилася розробка та випробування озброєння. Я намагаюсь відстоювати цю позицію та переконувати керівництво Міноборони, що перевагу там, де це можливо треба віддавати національному виробнику.
- Що Мінстратегпрому потрібно робити, щоб заохотити МО закуповувати саме вітчизняні зразки озброєння?
- Я би не говорив, що українська армія не зацікавлена у вітчизняній зброї. Навпаки, інтерес до неї є в першу чергу, адже оборонне відомство з самого початку шукає можливість задовольнити потреби з того, що виготовляється в Україні. Втім є напрями розвитку ОВТ, які не освоєні українським ОПК; де потрібно дещо підняти якість; де собівартість, через відсутність власного виробництва окремих складових, може бути трохи більшою, аніж закупівля готових та випробуваних іноземних зразків; і ряд інших моментів. Робота Мінстратегпрому і полягає в тому, щоб, зокрема, підтримати вітчизняного виробника за рахунок створення сприятливих умов для виробництва, імпорту/експорту продукції, розгортання необхідних виробничих потужностей, створення умов для інноваційної діяльності, забезпечення появи в країні конкурентного бізнес середовища, тощо. Реалізуючи все це, переконаний, що оборонне відомство купуватиме вітчизняне.
- Формування і виконання державного оборонного замовлення, особливо в поточному році, часто і голосно критикують профільні експерти. Як ви прокоментуєте це?
- Дуже багато зайвих інсинуацій навколо цього питання. Згідно наданих представниками держзамовників даними, ДОЗ у поточному році виконується. Загальний обсяг фінансування оборонного замовлення на 2021 рік становить понад 27 млрд грн. Станом на початок серпня цього року державними замовниками у межах виконання оборонного замовлення укладені нові та пролонговані перехідні державні контракти на загальну суму 17 млрд грн. Втім, варто зазначити, що 2021 рік - це перехідний рік. Це пов’язано із зміною процесу закупівель ОВТ, що визначено новим законом України "Про оборонні закупівлі". Мали місце певні бюрократичні процедури, які дещо затягнулися в часі. Хоча на сьогодні прийняті всі необхідні постанови для імплементації даного закону, а також вже функціонує електронний реєстр учасників відбору та виконавців державних контрактів ДОЗ, як це передбачено новим законодавством. Тобто шлях до планування закупівель та укладання контрактів за новим законодавством відкритий.
- Партнерство з іншими країнами - те, без чого зараз не випускається жоден більш-менш складний товар, в тому числі і зброя. З ким ми співпрацюємо зараз? Які основні напрямки співпраці?
- Україна продовжує співпрацю зі своїми партнерами в різних куточках світу. Переважно, це традиційні для нас ринки Азії, Близького сходу та Африки. Також останніми роками активно співпрацюємо з державами східної Європи. Виходимо на новий рівень взаємодії із США та Великобританією. Щодо напрямів співпраці, то вони різні по країнах. В той же час, Україна продовжує експорт окремих комплектуючих та обладнання, а також надання послуг із ремонту та обслуговування раніше поставленої техніки. Триває експорт окремих зразків озброєння та військової техніки. Україна досі є цікавою на світовому ринку озброєнь. Це стосується бронетехніки, авіації, ракетного озброєння, протитанкових комплексів та радіолокаційних засобів.
- Нещодавно в Туреччині відбулася виставка IDEF 2021, на якій була присутня українська делегація, яку ви очолювали. Які Ваші враження і які результати для України?
- Як Ви знаєте, співпраця з Туреччиною останні кілька років розвивається достатньо динамічно, і я би сказав - досягла стратегічного рівня. Виставка IDEF 2021 це якраз той майданчик, де всі учасники процесу можуть обговорити стан українсько-турецького військово-технічного співробітництва.
Загалом маю позитивні враження про візит до Туреччини. Українська делегація мала ряд важливих зустрічей з турецькою стороною, зокрема з Головою Державного агентства з питань оборонної промисловості, заступником Міністра промисловості та технологій, Президентом Турецької ради науково-технічних досліджень TÜBİTAK, головою Державного космічного агентства Туреччини. Також мали предметну дискусію з керівництвом провідних турецьких компаній, зокрема ASELSAN, Baykar, Roketsan, ТАІ, ТЕІ, STM та HAVELSAN. Обговорювали діючи спільні проєкти, питання створення спільних підприємств, офсетної політики, усунення нормативно-правових перепон, тощо.
Можу сказати, що турецька сторона налаштована на плідну, конструктивну та взаємовигідну співпрацю. Є багато спільних напрямів роботи в сфері авіабудування, виробництва бронетехніки, ракетобудування, радіоелектронної боротьби, приладобудування (оптико-електроніка) та двигунобудування. Крім того, перспективним є взаємодія у космічній сфері, зокрема створення космічних носіїв та компонентів, моніторингу космічного простору та дистанційного зондування Землі і багато іншого.
Серед підсумків цьогорічної виставки - укладання ДК "Укрспецекспорт" рамкового контракту з турецькою компанією THK Teknik A.S. щодо створення бази ремонту вертольотів Мі-17 в Туреччині, а також підписання харківським АТ "ФЕД" чергового контракту щодо проєктування та виготовлення нових компонентів для важкого турецького ударного гелікоптера ATAK-II. Наразі триває робота і за рядом інших проєктів. Переконаний, що об’єми військово-технічної співпраці між нашими країнами тільки зростатимуть.