Робота нового складу Центрвиборчкому може бути паралізована. "Опозиційний блок" планує почати збір підписів депутатів під поданням до Конституційного суду (КС) на предмет неконституційності закону про розширення складу Центральної виборчої комісії (ЦВК) з 15 до 17 осіб. Подання буде будуватися на чисельних процедурних порушеннях, і, з огляду на попередні рішення КС, там цілком можуть піти назустріч депутатам. Виникає закономірне питання: чи буде в цьому випадку заблокована робота ЦВК, що однозначно спричинить за собою політичну кризу. У ситуації розбирався "Апостроф".
Конституційно про неконституційність
Після повернення парламенту на пленарну роботу Опоблок почне збирати підписи депутатів під конституційним поданням на тему нового закону про зміну чисельності складу ЦВК. В Опоблоці впевнені, що наберуться мінімум 45 народних обранців, необхідних за законом, що підпишуть документ.
За словами народного депутата Олександра Долженкова з Опоблоку, незадоволених законом багато і в інших політичних силах, і серед позафракційних депутатів. "Грубі порушення регламенту (Верховної Ради - "Апостроф") входять в звичку, і на це вже ніхто не звертає уваги... Ми безумовно направимо це подання", - спрогнозував "Апострофу" Долженков.
На думку члена комітету з питань регламенту і організації роботи Ради, ще одного "опоблоківця" Михайла Папієва, парламент, займаючись спірним законом, порушив сім норм регламенту і Конституції. Зокрема, народні депутати не змогли скористатися правом подати альтернативні проекти до законопроекту Парубія. Зареєстрований вночі 17 вересня документ вже на наступний ранок винесли на голосування. Хоча регламент відводить на це 14 днів.
"У мене був готовий альтернативний законопроект, але його навіть не встигли зареєструвати через цей поспіх", - коментує "Апострофу" народний депутат Олена Шкрум з "Батьківщини". Також вона звернула увагу на випадки голосування чужими картками за законопроект, що також може стати вагомим аргументом для КС.
Є ще один момент, за який можуть вхопитися противники змін до законодавства щодо Центрвиборчкому. Справа в тому, що спікер Верховної Ради Андрій Парубій поставив законопроект на голосування відразу за основу і в цілому, незважаючи на наполегливі заклики незгодних спочатку обговорити зауваження до документа. Нагадаємо, підтримали проект 236 депутатів, в тому числі 116 депутатів від "Блоку Петра Порошенка", 64 - від "Народного фронту", 16 - від Радикальної партії, 16 - від групи "Відродження", 13 - від групи "Волі народу" і 11 позафракційних депутатів.
Колишній заступник глави ЦВК Андрій Магера звернув увагу на ще один важливий момент. Спікер сам же відправив законопроект для попереднього розгляду в чотири парламентських комітети. Однак в підсумку оцінку дав тільки головний за процедурою "правовий" комітет, а трьом іншим не вистачило часу. "А шкода! Тому що важливо було б отримати висновок комітету з питань бюджету, як за умови збільшення загального складу ЦВК з 15-ти до 17-ти осіб, це "не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету України" (з пояснювальної записки до законопроекту №9090). Ймовірно, за жеребом два з 17-ти членів ЦВК виконуватимуть свої службові обов'язки на громадських засадах?" - іронізує Магера на своїй сторінці в Facebook.
Він допускає, що навіть перерахованих порушень буде досить для КС, щоб визнати закон Парубія неконституційним. Підстави для цього дають попередні рішення суддів. Так, у випадку з законом "Про всеукраїнський референдум" КС побачив порушення конституційної процедури в тому, що перед голосуванням даний документ, крім іншого, не пройшов відповідний парламентський комітет. А при розгляді закону "Про основи державної мовної політики" КС побачив порушення конституційного права суб'єкта законодавчої ініціативи (тобто народного депутата) при розгляді його правок і пропозицій.
"Конституційний суд вже підтвердив, що нормативно-правовий акт є неконституційним не тільки, якщо він змістовно суперечить Конституції, але й якщо була порушена встановлена нею процедура його розгляду та прийняття. Порушення були, але Парубій їх проігнорував. Мабуть, на те була дана кимось команда", - коментує Долженков "Апострофу", не конкретизуючи кого він має на увазі.
Народний депутат Олександр Черненко з БПП, який з парламентської трибуни давав оцінку законопроекту Парубія від "правового" комітету, заявив "Апострофу", що законодавчо все пройшло "без грубих порушень". Він переконаний, що в конституційності дій парламенту сумніватися не варто.
Труднощі рахунку
Поки немає подання до КС, говорити про термін його розгляду некоректно (хоча навряд чи це станеться до президентських виборів, якщо депутати все ж подадуть скаргу). Однак вже зараз говорять про можливі наслідки позитивного рішення. Може виникнути питання про легітимність нового складу ЦВК і його правомочності - інакше кажучи, кворуму (зараз це не менше 12 членів).
"Якщо КС скаже, що склад ЦВК нелегітимно "роздутий" до 17 членів, значить, повинні залишитися тільки 15. Сьогодні призначено 16, тобто є одна зайва людина. Хто це, незрозуміло. І щоб повернутися в легітимну процедуру, на мій погляд, треба звільнити і перепризначити всіх членів комісії, повернувши в закон норму про 15 членів ЦВК", - міркує депутат Шкрум.
Екс-член Центрвиборчкому Магера також каже, що новий склад комісії опиниться в складному становищі, причому в виборчий період, який в Україні завжди непростий.
Непростий вибір належить і парламенту: або зробити вигляд, що нічого не сталося і чекати рішення КС, або ж повернутися законодавчо до старої редакції закону про Центрвиборчком і прийняти без порушень норму про 17 членів ЦВК. Є ще третій сценарій: схвалити новий закон про комісію. Інше питання, як це зробити в умовах передвиборної турбулентності.
"З того моменту, як закон про внесення змін до закону про ЦВК втратить силу, виникне прогалина, яку парламент повинен заповнити. Однак призначений склад комісії з 17 чоловік продовжить свою роботу. Рішення Конституційного суду не матиме зворотної сили. Коли їх вибирали, норма про такий кількісний склад ЦВК діяла", - наполягає експерт-конституціоналіст Юлія Кириченко з "Реанімаційному пакету реформ".
Однак депутат Шкрум впевнена, що неоднозначність ситуації може зіграти на руку Адміністрації президента.
"Не виключено, що це замаскований шлях відступу для чинного президента на майбутніх виборах. Якщо Порошенко раптом програє на виборах, він сам поспішить оскаржити конституційність прийнятих законів і голосувань за ЦВК", - стверджує Шкрум.
Депутат від БПП Черненко заперечує таке підґрунтя і посилається на незалежність КС від волі президента. "Тим більше цей склад суду вже точно не можна назвати "ручним", - резюмує нардеп.
