Свіже опитування, проведене соціологічною службою Центру Разумкова, підтвердило лідерство в президентських перегонах позасистемного кандидата, шоумена Володимира Зеленського. Серед усіх респондентів за нього готові проголосувати 17,5%, серед тих, хто збирається взяти участь у виборах - 19%. Цілком гідний результат як для коміка. Далі приблизно рівні шанси вийти в другий тур виборів мають важковаговики української політики та багаторічні політичні гравці – чинний президент Петро Порошенко (відповідно 13,1% і 16,8%) і лідер партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко (відповідно 11,5% і 13, 8%). Але лідерство в соціологічних рейтингах далеко не означає автоматичну перемогу на виборах, адже ще є величезна кількість факторів, які можуть вплинути на результати волевиявлення. Системні гравці знають ці фактори і безумовно будуть їх використовувати. А ось чи розуміє всю картину Зеленський - велике питання.
Про шанси Володимира Зеленського на виборах "Апострофу" розповів політичний експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Ігор Петренко.
Зеленський дійсно добре стартував. Своїм серіалом/фільмом "Слуга народу" він оголив больові точки сучасної політичної системи України, показавши, можливо в спрощеній і дещо гіперболізованій формі, реальний стан справ у країні. Фактично він сформулював і показав те, про що всі давно здогадувалися, але не наважувалися сказати, чи не могли підібрати необхідні слова (зокрема, пристойні). Головний принцип його виборчої кампанії дуже простий і зрозумілий - вони (політики різних мастей) "мали" нас всі ці роки, так давайте тепер "матимемо" їх. Ці слова як бальзам на душу мільйонам українців, які втомилися вічно вибирати з двох зол. Українці давно хочуть помінятися ролями з владою. Попередні дві революції, на жаль, призвели лише до зміни "маючої" особи, іноді відбувалася зміна позиції, але ось ролі по-старому зосталися колишніми, і пружна рука корупціонера-чиновника так і залишилася глибоко в тілі багатостраждального українського народу.
Володимир Зеленський зміг вловити й мобілізувати під себе хвилю суспільного невдоволення "старими" політиками та в цілому станом справ у країні. Поле в нього для цього величезне - адже всі соцопитування показують: понад 70% населення вважає, що країна рухається у неправильному напрямку, а рівень недовіри до політичних інститутів - зашкалює. Грубо кажучи, в Україні існує ціле море незадоволених людей, природа їх невдоволення може бути різною, але об'єднуючою ланкою виступає нелюбов до нинішньої так званої політичної "еліти", яку звинувачують у всьому, і, щиро кажучи, в більшості випадків цілком заслужено. Зеленському вдалося схвилювати море та створити відповідну хвилю, але ось осідлати її у нього поки не виходить. Він як серфер-початківець, раз у раз зіскакує з дошки, ризикуючи нарватися на рифи та врешті-решт потонути у вирі української політичної безодні повної кровожерливих акул.
Вже сьогодні помітно уповільнення виборчої кампанії Зеленського, що прекрасно вписується в логіку дій нинішнього гаранта, який не шкодує сил і ресурсів для "потоплення" небажаного та дуже небезпечного несистемного кандидата, з яким домовитися буде вкрай складно або практично неможливо.
Очевидно, що Зеленський недостатньо використовує свій потенціал, адже він дійсно має величезну кількість прихильників і шанувальників, які реально готові працювати на свого кандидата як волонтери. Але рано чи пізно їх запал може вичерпатися. Для підтримки інтересу до Зеленського як реального кандидата в президенти і підігрівання бажання йому всіляко допомагати, необхідно проводити системну роботу з цими людьми. І це стосується не тільки їх участі у численних флешмобах і кампаніях в мережах, але й зусиль щодо їх організації для діяльності в полях, агітаційних кампаніях на місцях, спостереженні за виборами й роботи у виборчих комісіях. А це вимагає професійного підходу, навчання активістів, постійного стимулювання і організації.
Люди повинні знати як поводитися в різних ситуаціях – у разі виявлення порушень виборчого процесу, провокації, знати права й можливості офіційних спостерігачів, як працювати в комісіях і всі хитрощі, які можуть застосовуватися опонентами під час волевиявлення, і багато іншого. І найголовніше - прихильники Зеленського повинні бути готові захистити результат, викривити який хотітимуть багато. Вже сьогодні є прецеденти самоорганізації прихильників Зеленського, наприклад, у Харкові, коли люди зібралися для обговорення спільних дій, але конкретики так і не почули. Це великий промах Володимира Зеленського, який може привести до провалу всієї гри, адже голоси будуть красти як раз на місцях.
Ще однією важливою проблемою, якою необхідно буде зайнятися Зеленському у найближчому майбутньому, є представлення виборцям своєї команди, на яку він буде спиратися на посаді президента. Йдеться щонайменше про міністра закордонних справ, міністра оборони, голову СБУ, генерального прокурора, голову служби зовнішньої розвідки та голову Національного Банку України. Якісний склад цієї команди критично важливий для Зеленського, адже саме вони можуть компенсувати його політичну недосвідченість. Безумовно, це не повинні бути люди "старої системи", люди з нальотом корупційних скандалів і партійної або олігархічної співпраці.
Сьогодні є величезна кількість перспективних людей, які бажають йти на державну службу й робити якісні зміни. Деякі з них вже мають успішні кейси та підтвердження своєї профпридатності. У нас багато представників громадянського суспільства, громадських організацій, які часто пропонують куди більш ефективні рішення насущних проблем, ніж нинішні можновладці. У нас багато успішних прикладів ефективних і чесних людей з місцевого самоврядування, які змогли в умовах обмежених ресурсів і частої протидії з центру (також обласних та районних державних адміністрацій) зробити з ввірених їм населених пунктів комфортні для людей місця проживання. Знайти таких людей не так складно, куди складніше переконати їх, що ти не фейковий кандидат, а людина слова, яка реально бореться за правду, справедливість і краще життя для всіх українців з усіх регіонів нашої великої країни.
До чого всі ці роздуми подумаєте ви? Та все дуже просто. Врятувати "солдата" Зеленського вкрай важливо для України, адже він - перший позасистемний кандидат нового покоління, який не обріс іще політичними домовленостями та понятійними угодами. Його поразка буде програшом ідеї Нової України, всіх політиків нової генерації, які бажають реальних змін, а не бутафорських реформ, які прикривають десятирічний дерибан ресурсів країни, що тануть.