Після старту своєї роботи Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) так і не порадувало суспільство результатами. Постійні збої в електронному реєстрі декларацій, конфлікти у керівництві органу і невдоволення багатьох роботою голови відомства Наталії Корчак призвели до того, що Кабінет міністрів підготував законопроект, який передбачає реорганізацію діяльності НАЗК, а також звільнення всіх діючих членів агентства, включаючи його голову. "Апостроф" розбирався, чому пропозиції Кабміну не знаходять підтримки у Верховній Раді.
Корчак лають, але не прибирають
Майже рік роботи Національного агентства із запобігання корупції не запам'ятається, мабуть, нічим, крім збоїв в роботі реєстру електронних декларацій та постійних конфліктів всередині відомства. Майже зі старту роботи НАЗК члени агентства Руслан Рябошапка та Руслан Радецький критикують роботу Наталії Корчак, стверджуючи, що вона дискредитує його роботу.
Крім того, НАЗК може "похвалитися" тим, що за місяці своєї роботи повністю перевірило всього кілька десятків електронних декларацій політиків, які наробили в свій час багато шуму в суспільстві через зазначені у них надзвичайні суми, колекції раритетного живопису та іншу розкіш.
Зате Наталія Корчак нещодавно визнала, що кілька разів виписувала премії у розмірі 200 тисяч гривень собі й іншим членам НАЗК.
Після ряду претензій до роботи агентства, а також конфлікту, що стався між Корчак і прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом, який відчитав чиновницю за нездатність організувати свою роботу та закликав піти у відставку, Кабмін і особисто прем'єр зареєстрували законопроект №6335, який передбачає зміни до закону "Про запобігання корупції" і пропонує удосконалити роботу агентства.
Документом передбачається, що НАЗК втратить статус колегіального органу і буде складатися з голови Нацагентства та чотирьох спеціальних уповноважених з питань антикорупційної політики. Також у пояснювальній записці говориться, що кожен рік в НАЗК буде проходити аудит, незадовільний висновок якого може призвести до дострокового припинення повноважень голови агентства. І головне: згідно з документом, після його ухвалення нинішній склад відомства достроково припиняє свої повноваження, а за допомогою конкурсної комісії буде відібраний і призначений Кабміном новий склад. Іншими словами, стане можливим прибрати з керівництва органу Наталію Корчак.
Після реєстрації законопроекту у квітні міністр юстиції Павло Петренко повідомив, що попросив президента позначити його як пріоритетний і першочерговий, а також висловив надію на те, що ВРУ вже найближчим часом розгляне документ. Однак реакції президента не було. З подачі спікера Ради Андрія Парубія законопроект три рази намагалися внести до порядку денного, проте необхідна кількість голосів так і не набралася. Причому найбільше тих, хто не голосував, – у пропрезидентській фракції "Блок Петра Порошенка".
Як неофіційно зізнаються нардепи, причина в тому, що Порошенко не хоче міняти Корчак (яку від початку пов'язували з президентом), а також керівника апарату НАЗК Ігоря Ткаченка. Депутат, який входить до коаліції, але побажав залишитися неназваним, сказав "Апострофу", що таким чином владі вигідно підвісити питання електронного декларування, як і питання відставки Корчак.
У той же час Гройсман, як раніше вже писав "Апостроф", заручившись підтримкою "Народного фронту", хоче призначити свого "наглядача" за НАЗК. Мотиви зрозумілі: так чи інакше всі огріхи роботи агентства позначаються на репутації прем'єра і профільного міністра Павла Петренка, впливового функціонера "Народного фронту".
Про те, що Корчак – ставленик президента, говорить і народний депутат Сергій Лещенко. "Це людина, яка виконує доручення Адміністрації президента. Це видно зі всіх справ, які були реалізовані під час її роботи на чолі цього органу. Це і справа щодо Юлії Марушевської (екс-голови Одеської митниці, - "Апостроф"), погрози на адресу Центру протидії корупції, справа щодо мене, яку вони так активно піарили, але справа фактично розвалилася в суді, так як докази, які вони залучили туди, були сфальсифіковані. Ясно одне: Корчак не відповідає цій посаді", - заявив нардеп "Апострофу". На думку Лещенка, необхідно провести повне перезавантаження органу, звільнити з посад членів НАЗК і призначити нових, при цьому піти від формули колегіальності до формули "начальник-підлеглий".
У той же час представник президентської фракції та член комітету з питань запобігання корупції Олег Барна вважає, що головна причина того, чому законопроект не включають до порядку денного, – низька фракційна дисципліна народних депутатів.
"Серед тих, хто не голосував, було багато нардепів, у тому числі фракція "Самопоміч", інші фракції. Чому не включили (до порядку денного, - "Апостроф")... це питання внутрішньої дисципліни, не знайшлося голосів, тому що дисципліна депутатів кульгає. От якщо б сиділи, поки не будуть розглянуті всі законопроекти порядку денного, тоді робота була б ефективнішою", - зазначив він у коментарі "Апострофу".
Сам Барна завагався оцінити ефективність роботи НАЗК і Корчак, оскільки, на його думку, не врегульовані внутрішні конфлікти у відомстві. "Повинні бути ієрархія, підпорядкування, але в той же час члени НАЗК повинні бути незалежними від будь-яких органів влади", - каже нардеп. Парламентарій упевнений, що не слід звинувачувати в провалах виключно голову НАЗК Корчак. "Софт електронного декларування неналежно працює, у системі не проводиться автоматична перевірка, і це проблема електронного продукту, який виробляла Miranda (фірма-розробник сайту НАЗК, - "Апостроф") за гроші західних партнерів", - вважає Барна.
У НАЗК реорганізації не хочуть
У самому НАЗК розкритикували законопроект про реорганізацію агентства. У заяві, поширеній агентством, йдеться про те, що запропоновані зміни можуть призвести до навмисного затягування обрання і призначення нових членів НАЗК. На думку заступника голови НАЗК Руслана Радецького, який в агентстві відповідає за перевірку е-декларацій, виправити проблеми процесу електронного декларування легко: достатньо прибрати з посади Наталію Корчак, а законопроект у нинішньому вигляді ухвалювати не варто.
"У чому удосконалення, яке пропонується цим законопроектом? У знищенні колегіальності? Так, у нас є проблема, але у нас проблема фактично в одній людині. Але не можна через це змінювати законодавство, тому що це буде погіршення ситуації. Закон передбачає незалежність всіх членів агентства, але ми бачимо, як ця незалежність нівелюється шляхом внесення змін до законодавства. Тому ці зміни, на мою думку, будуть втручанням у незалежність, а пані Корчак – це проблема НАЗК. І скільки б законів не ухвалювали, скільки б їх не змінювали, коли будуть такі керівники – справи не буде", - розповів чиновник в коментарі "Апострофу".
Виконавчий директор "Transparency International Україна" Ярослав Юрчишин упевнений, що ситуація навколо НАЗК – це результат консенсусу влади і опозиції. "Якщо подивитися, хто не голосував за цей законопроект, то це пропорційно як фракції більшості, так і опозиції. Це чітко показує, що наразі недієздатне НАЗК, яке не здатне проводити перевірки, в принципі задовольняє переважну більшість політиків, які не можуть пояснити свої статки. Є консенсус не змінювати існуюче становище. З одного боку, є на кого нарікати, чому не проходять перевірки, тобто є можливість пояснювати суспільству та міжнародній спільноті, а з іншого боку, ніякого ризику для політикуму, що в результаті перевірок будуть ухвалені якісь конкретні рішення і якісь справи передадуть до суду. Тому, умовно кажучи, є недіючий консенсус: ми постійно критикуємо НАЗК, але нічого не робимо, щоб його перезавантажити", - коментує Юрчишин "Апострофу".
На думку виконавчого директора українського відділення Transparency International, очікувати якихось зрушень у цій ситуації не варто до кінця поточної сесії, яка триватиме до середини липня. "Я не бачу поки бажання ні в кого з топ-політиків брати цю ситуацію під контроль і вирішувати. Насправді, не тільки заміна керівництва потрібна, а ще й, наприклад, застопорився процес обрання п'ятого члена в НАЗК. Тобто Кабмін, який організаційно відповідальний за цю процедуру, вже давно міг би доукомплектувати НАЗК і виконати положення закону про те, що в НАЗК повинно бути п'ять членів, а не чотири. І це, можливо, якби не розблокувало повністю, то хоча б частково", - упевнений експерт.
Юрчишин запевняє, що людей, здатних змінити Наталю Корчак на її посаді, в Україні достатньо. Не вистачає одного – політичної волі керівництва країни, щоб поставити таку людину на чолі НАЗК. "Не бачу в діючому складі НАЗК, хто би міг стати лідером у чинному процесі і перезапустити цей механізм. Можливо, найбільш близький до цієї ролі міг би бути Руслан Рябошапка – як людина, яка виписувала закон, яка дозволила запустити агентство, допомагала готувати закон про протидію корупції, закладала основу для створення системи електронного декларування. Але враховуючи, що зараз усі члени НАЗК увійшли у внутрішній конфлікт не лише між собою, а також з апаратом НАЗК, я сумніваюся, що хтось із нинішнього складу зможе замінити Корчак. Єдиним рішенням може бути заміна НАЗК в цілому і пошук нової людини, яка зможе якісно виконувати роботу. І насправді в Україні таких фахівців достатньо", - резюмував експерт.