Після успішного голосування за новий склад Центрвиборчкому перед владою - новий виклик: потрібно в черговий раз продовжити дію закону про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей (ОРДЛО). Співрозмовники "Апострофа" серед депутатів вважають, що навколо закону знову спалахнуть запеклі суперечки, але в кінцевому підсумку спеціальний режим для ОРДЛО продовжать.
Хто кому агент Кремля
На останньому пленарному тижні в парламенті відбулися відразу кілька зустрічей неформальної "Мінської платформи" (група депутатів на чолі з першим віце-спікером Іриною Геращенко, які займаються темою Мінських угод) з західними дипломатами щодо закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей".
У різні дні із народними обранцями захотіли зустрітися спецпредставник Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) в тристоронній контактній групі з врегулювання конфлікту на Донбасі Мартін Сайдик, а також посли Франції та Німеччини в Україні Ізабель Дюмон та Вольфганг Ернст Райхель, директор відділу зовнішньої політики політичного відділу посольства США в Україні Джон Кастнінг. Останній до того ж є радником спецпредставника США з питань України Курта Волкера. Окремо поговорив з "Мінською платформою" на ту ж тему міністр закордонних справ Павло Клімкін.
Пресу на ці зустрічі не запросили, а офіційний сайт парламенту опублікував сухі звіти. Жвавість дискусій, на думку кількох учасників з числа депутатів, вони не передають. Високопоставлені гості хотіли дізнатися настрої в депутатському корпусі і переконати незгодних з ідеєю пролонгації закону про спецстатус, яких вистачає. За словами західних дипломатів, міжнародні партнери готові далі підтримувати Україну в протистоянні з Росією, проте провал голосування буде виставлений як відмова Києва від Мінських угод. А на цій підставі Москва вимагатиме скасувати санкції, і Захід опиниться в складному становищі.
Деякі учасники побачили в таких аргументах (і в самій частоті зустрічей) політику "викручування рук". Але є й інша думка. "Я б не назвав це тиском. Вони (дипломати, - "Апостроф") просто намагалися переконати, хоча зробити це дуже складно. Пройшли ті часи, коли п'ятою нас можна було тиснути", - розповів виданню заступник глави іноземного комітету Ради Віктор Вовк (Радикальна партія), який брав участь у зустрічах.
Міністр Клімкін, втім, дав зрозуміти: для влади відмова від голосування буде підіграванням Кремлю. Це відповідає парадигмі президента Петра Порошенка, відображеній в останньому посланні до Верховної Ради. Як заявив глава держави, продовження українським парламентом дії закону про спецстатус ОРДЛО в минулому році стало для Москви "неприємною несподіванкою", через яку їй нібито довелося коригувати тактику. "Погодьтеся, це було б злочинною помилкою дати Московії шанс звинуватити Україну в невиконанні [Мінських] угод і домогтися ослаблення санкційного тиску. Я абсолютно переконаний, що це точно не український сценарій", - сказав Порошенко в програмній промові.
При цьому в Раді, за спостереженнями "Апострофа", противники голосування залишаються тими ж, що й 6 жовтня 2017 року, коли Рада вперше продовжила особливий режим для непідконтрольної частини Донбасу. "Лідер Радикальної партії Олег Ляшко заявив на зустрічі зі спецпредставником США Волкером (відбулася з лідерами фракцій позаминулого тижня, - "Апостроф"), що фракція завжди голосувала проти законів, які спрямовані на імплементацію "Мінська", і не змінить позицію", - зазначив "Апострофу" депутат Вовк.
Гостро критикувала продовження закону фракція "Батьківщини". "Фракція не збиралася з цього приводу, бо питання ще не на порядку денному. Але ми не голосували в попередній раз", - прокоментував" Апострофу" народний депутат Олексій Рябчин ("Батьківщина").
Послідовно виступає проти закону і фракція "Самопомочі". Її представників навіть немає в "Мінській платформі" (власне, самі домовленості в цій партії вважають "капітулянтськими").
Втім, співрозмовники видання в депутатському корпусі прогнозують, що, як і в минулому році, необхідні голоси дадуть не тільки провладні фракції "Блоку Петра Порошенка" і "Народного фронту" (НФ), але і їхні сателіти в парламенті – депутатські групи "Відродження" і "Воля народу", а також окремі позафракційні депутати, які орієнтуються на Адміністрацію президента. В цілому проект закону, який вносив відповідні зміни до закону про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО, підтримали 229 депутатів. Ухвалений 6 жовтня, він набув чинності 10-го, і рівно за рік закінчується термін його дії.
Час для питань
Збіг чи ні, саме зараз, коли знову йде обговорення цієї теми, пройшла інформація про провал переговорів з Міжнародним валютним фондом (МВФ) про виділення фінансової допомоги. У парламентських кулуарах заговорили про зв'язок з ситуацією навколо закону про особливий порядок на Донбасі. Член парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Віктор Романюк (НФ) заперечує: "Подібні питання місію МВФ не стосуються. Там працюють вихідці з великих аудиторських компаній, які роблять все за калькою... Вони малюють здоровий фінансовий ресурс, який потрібен для країни, щоб далі розвиватися... відповідно, дають якісь прогнози. Якщо ми не вписуємося, їм нецікаво з нами співпрацювати, тому що це буде невдалий кейс".
При цьому він згоден з прогнозом, що НФ підтримає продовження закону про спецстатус за умови домовленостей із західними партнерами.
Співрозмовник видання в оточенні прем'єр-міністра Володимира Гройсмана у коментарі "Апострофу" назвав версію про зв'язок між новими міжнародними кредитами і голосуванням "абсурдною".
З іншого боку, незрозуміло, що саме буде в тексті закону. Минулого разу прихильники жорсткої лінії в Раді – перш за все в НФ – зуміли в якості розміну за особливий режим для ОРДЛО домогтися закону про реінтеграцію Донбасу, де Москва названа "агресором", а непідконтрольні Києву території — "окупованими". Яких поступок вони доб'ються на цей раз, поки неясно.
Інший важливий момент: продовжити спецрежим хочуть знову на рік. Однак у такому разі новий строк закінчується в розпал виборчої кампанії в Раду (день голосування – 27 жовтня 2019 року), і складно уявити, як в таких умовах організовувати нове голосування.
Але відповідати на ці питання ініціатору закону про продовження особливого порядку для ОРДЛО – президенту Порошенку доведеться вже зараз.