Верховна Рада опинилася перед дилемою: голосувати за продовження дії Закону про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей (ОРДЛО) або ж дати серйозний козир Росії, яка гарантовано вимагатиме у країн Євросоюзу зняття з себе санкцій. Багато що залежить від того, в якому вигляді парламент розглядатиме даний законопроект. У підводних каменях, пов'язаних з пролонгацією закону про Донбас, розбирався "Апостроф".
І знову здрастуйте!
Вже 10 жовтня закінчується термін дії закону про особливий порядок місцевого самоврядування для ОРДЛО. 6 жовтня минулого року Верховна Рада продовжила йому "життя" на рік окремим законом, який вступив в силу через чотири дні. Це голосування проходило складно: лобісти продовження і їхні опоненти звинувачували один одного в зраді національних інтересів, влаштовували бійки і палили в сесійній залі димові шашки.
Розійшлися в думці навіть партії влади: "Блок Петра Порошенко" (БПП) і "Народний фронт" (НФ). Останні погодилися голосувати за умови, що одночасно Рада розгляне законопроект про реінтеграцію (або деокупацію) Донбасу, в якому, крім іншого, Росія була названа агресором, самі непідконтрольні території - окупованими, а самопроголошені республіки - окупаційними адміністраціями. Це в підсумку і було зроблено із застереженням в законі про продовження, що сам Закон про особливий порядок самоврядування в ОРДЛО, прийнятий ще 16 вересня 2014 року терміном на три роки, вступить в силу тільки після виведення звідти "всіх незаконних збройних формувань, їхньої військової техніки, а також бойовиків і найманців ". Закон про реінтеграцію Донбасу був ухвалений Радою 18 січня цього року.
Важливість нинішнього пленарного тижня полягає в тому, що він дає останню можливість проголосувати за продовження, вклавшись у термін. Зібрати потрібну кількість депутатів для результативного голосування, що відрізняються неоднорідністю і недовірою один до одного, на позачергове засідання буде вкрай складно.
Проте, на погоджувальній раді голів фракцій і комітетів парламенту в понеділок, 1 жовтня, це питання не піднімали. Промовчав навіть голова парламенту Андрій Парубій. Правда, кажучи про голосуваннях в четвер, він згадав якийсь закон "по лінії" комітету з питань національної безпеки і оборони, не конкретизуючи, що це за документ.
На уточнююче запитання "Апострофа" народний депутат Ірина Фриз (БПП) відповіла, що, за її інформацією, законопроект про продовження "поки не стоїть" в порядку денному роботи її комітету.
"Чи з'явиться він до засідання комітету в середу, я вам не можу зараз точно сказати... У мене немає інформації, що його будуть вносити", - повідомила Фриз, яка, за даними видання, входить до близького оточення президента Порошенка.
Наша пісня гарна й нова...
Але примітно, що до теми спецрежиму повернулася перший віце-спікер Ірина Геращенко, яка є главою неформальної "Мінської платформи" - групи депутатів, які займаються темою Мінських угод. Вона знову говорила про важливість продовження дії закону для Києва з точки зору збереження санкцій для Росії. За її словами, ця позиція узгоджена з Заходом. "По суті, це закон про санкції проти Росії", - написала Геращенко на своїй сторінці в Facebook.
Крім виступу Геращенко видимих ознак підготовки до цього голосування немає. Однак за даними "Апострофа", Адміністрація президента все-таки має намір внести відповідний законопроект, який з'явиться на порядку денному в четвер. Інформацію підтвердили "Апострофу" незалежно один від одного джерела в АП і керівництві фракції БПП. Аргументом на користь пролонгації закону вони назвали санкції, скасування яких стала б домагатися Москва в разі відмови Ради голосувати. За словами співрозмовника в АП, закон буде продовжений знову лише на рік.
І дебати очікують бути гарячими. Навіть в НФ не всі виступають за необхідність продовжувати закон. "Ми голосували за його продовження, щоб світ міг використовувати це як аргумент, що Україна залишається прихильником Мінських угод - на відміну від Росії, санкції проти якої з цієї причини потрібно зберігати. На наш погляд, сьогодні світ переконався, що Кремль взагалі не збирається виконувати "Мінськ", і, за великим рахунком, пролонгація цього закону на даному етапі не має сенсу", - запевняє співрозмовник видання в НФ не під запис.
Поки не ясно, чи це остаточна позиція. Схоже, що і самі "фронтовики" не особливо розуміють, як і куди рухатися. За словами депутатів від НФ, на засіданні фракції не було лідера партії Арсенія Яценюка і секретаря РНБО Олександра Турчинова - одного з центрів впливу в НФ, тому розмова про продовження спецстатусу пройшла побіжно.
"Говорили про нашу можливу підтримку голосування, але, мовляв, потрібно вписати в законопроект обґрунтування, чому ми голосуємо. А суть обґрунтування не обговорювалася", - повідомив "Апострофу" співрозмовник з НФ. На його думку, в четвер відбудеться ще одне засідання фракції безпосередньо з питань цього закону.
Сторона президента готова на поступки за формою законопроекту заради голосів прихильників жорсткої лінії в Раді, до яких відносять і НФ.
"Впевнена, що даний законопроект (про продовження дії закону про спецрежим, - "Апостроф") вимагає певної корекції, виходячи із законопроектів, які були прийняті після нього... Ось що міняти - це процес обговорення", - запевнила "Апостроф" Ірина Фриз.
У її колеги по фракції і комітету Івана Вінника вже є ряд пропозицій, як допомогти законопроекту про продовження в Раді. Він вважає, що в тексті нового документа потрібно прибрати "ліберальні" норми про амністію для сепаратистів, право на власні суди, прокуратуру і "народну міліцію". Замість цього, за словами нардепа, там потрібно прописати створення військово-цивільних адміністрацій до моменту відновлення дії органів місцевого самоврядування та можливість роботи в них представників ОБСЄ і ООН.
"Ми можемо створити особливий порядок місцевого самоврядування, але з іншими формулюваннями... У такому варіанті це й варто розглядати. А просто сказати, що давайте це тупо розглядати і продовжувати на рік - не бачу можливості", - заявив "Апострофу" Вінник, якого в парламентських кулуарах відносять до групи Турчинов-Пашинський.
Правда, Геращенко, коментуючи тему, наполягає: "тіло" основного закону чіпати не будуть.
Який підхід візьме гору - стане відомо вже найближчим часом. І предмет для торгів - вже є.
Політолог Петро Олещук розповів "Апострофу", що заплановані на четвер голосування за законопроекти про посилення ролі української мови, перейменування Дніпропетровської та Кіровоградської областей та введення вітання "Слава Україні!" в армії можуть розглядатися в Адміністрації президента як пропозицію свого роду розміну союзникам, щоб ті все-таки погодилися голосувати за злощасний Закон про особливий порядок самоврядування в ОРДЛО.