Російські війська і підконтрольні їм бойовики на Донбасі проводять приховані переміщення своїх сил і підсилюють обстріл українських позицій. Однак формування ударних кулаків, необхідних для організації наступу, поки не видно, пояснив "Апострофу" головний редактор сайту "Інформаційний опір" ЮРІЙ КАРІН. Таким чином дії противника є новими елементами шантажу української сторони.
- Нещодавно міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявив про формування додаткових дивізій на західному напрямку. Враховуючи численні повідомлення про будівництво російських військових баз біля кордонів з Україною, дислокуватися ці дивізії будуть саме там. Яку загрозу вони становлять для нашої країни?
- Розставляючи свої дивізії практично біля кордонів з НАТО, Росія прощається з Україною. Стане Україна членом альянсу чи ні, але після Криму і Донбасу в бік Москви вона ще не скоро повернеться. Тепер щодо баз дислокації. Наприклад, у Клинцях (Брянська область біля кордону з Україною і Білоруссю, - "Апостроф"), куди перекидаються підрозділу 28-ї бригади, є занедбане військове містечко. За даними відкритих джерел, російський спецбуд узяв на себе зобов'язання побудувати там інфраструктуру, що складається з двох офіцерських гуртожитків і 5 казармених приміщень. Скільки поверхів буде в цих будинках - не зазначено. Але навіть якщо це чотириповерхові приміщення, де на кожному з поверхів розміщуються по 150 осіб, то ми побачимо, що кожен гуртожиток розрахований людей на 600. Тобто всього в Клинцях будуть дислокуватися до 4 тисяч військовослужбовців. По суті це бригада. А ще одна база у Валуйках (Білгородська область) - це наметове містечко у полі, розраховане лише на 500 осіб. Це взагалі мотострілецький батальйон...
- Тобто, незважаючи на обіцянки Шойгу про те, що біля кордонів з Україною до кінця року будуть зосереджені до 30 тисяч осіб, їхня реальна чисельність буде меншою?
- По суті це так. Росія - це взагалі країна, в якій кожні чотири роки проводилася військова реформа. До 2009 року в них були дивізії, наприклад Таманська і Кантемирівська чисельністю 5-6 тисяч осіб. Потім від цієї ланки вони вирішили відмовитися і перейшли на бригадну систему формування. З 23-ї та 28-ї бригад збираються робити дивізії, але з того, як в Росії будуються інфраструктурні об'єкти, з усілякою корупцією і "розпилами", то я думаю, що ці військові містечка ще не скоро будуть введені в дію. Що це означає? Це означає, що контрактники туди не поїдуть, бо в тій самій Сирії чи в Україні їм платять більше. Навіщо в такому випадку потрібно їхати кудись у поле, де ще і доведеться займатися активною військовою діяльністю, зображати активність меж. Отже, туди поїдуть строковики і далеко не кращі з офіцерів. Частинами високої бойової готовності ці дивізії будуть називатися тільки на словах.
- Отже, особливої загрози для України ці військові частини представляти не будуть?
- Конкретно ці три дивізії - швидше, частина політичного тиску, в тому числі на НАТО. Вони хоч і вважаються наступальними, але це не так. По-справжньому наступальними є батальонно-тактичні групи, зосереджені в Ростовській області у так званих ДНР і ЛНР. Ось вони і є для нас реальною небезпекою, як це було доведено під час подій під Іловайськом та Дебальцеве.
- Яка чисельність російських військ біля наших кордонів?
- Всього разом з Кримом, Придністров'ям і цими трьома майбутніми дивізіями, загальна чисельність яких становитиме, я думаю, тисяч десять, росіяни будуть мати біля наших кордонів 60-70 тисяч військовослужбовців.
- Тоді не можна не запитати, а що собою представляють так звані "армії" ДНР і ЛНР, сформовані під керівництвом російської сторони. Це вже реальна військова сила?
- У них виникли проблеми з управлінням. Поділ на армійські корпуси себе не виправдав, тому введені так звані оперативні командування. Замикаються вони на 12-те територіальне управління резерву Південного військового округу Збройних сил Росії в Ростові. Тобто це просто російські окупаційні війська, у складі яких є підрозділи з українських колабораціоністів.
- А яка загальна чисельність збройних формувань бойовиків?
- Як і говорили раніше, 35-40 тисяч осіб. Приблизно третину з цієї кількості становлять військовослужбовці регулярної російської армії, третину - місцеві бойовики і третину, скажімо так, громадяни сусідньої держави: "відпускники" і найманці.
- Наскільки обґрунтованим є хвастощі ватажків бойовиків Олександра Захарченка та Дениса Пушиліна про те, що вони готові перейти в наступ, загнати українську армію в "котли", взяти Маріуполь, Київ?
- Треба ж підтримувати бойовий дух пишномовними висловлюваннями. Тим більше що, за даними нашої розвідки, росіяни активно пишуть рапорти на звільнення. Тож бойовий дух не на висоті. Ось вони себе і підбадьорюють. Усі ці заяви - для внутрішнього споживання. Знову ж, буквально днями всередині одного з підрозділів Донецького ОК була запущена інформація про те, що скоро вони підуть відбивати кордон Донецької області і для цього нібито навіть почали відселяти місцевих жителів для наступу в районі Авдіївки, щоб забезпечити оперативний простір.
- Тим не менше координатор вашої ж групи "Інформаційний опір" Костянтин Машовець нещодавно написав про приховане перекидання на передову артилерії, доукомплектування незаконних збройних формувань живою силою та інші військові приготування.
- Все це так. Йдуть приховані переміщення, але не видно формування основних ударних кулаків. Для чого вони активізувалися? Це відповідь на продовження санкцій щодо Криму і Донбасу, так і перед наступною зустріччю "нормандської четвірки" і самітом НАТО теж потрібно щось зобразити. Це розмова з позиції сили: зніміть з нас санкції, і ми, можливо, припинимо стріляти.
- А як щодо численних повідомлень тієї самої української розвідки і вашої групи про підготовку виборів в окупованих районах Донбасу?
- Уже пройшла команда перенести вибори на кінець року, тож все це теж елемент шантажу. Знову ж таки, а ким вони будуть визнані? Крім того, проведення незаконних виборів на Донбасі посилить санкції проти Росії, яка сьогодні робить вигляд, що дуже стурбована виконанням Мінських угод.