Днями відбулася закрита нарада комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони. Вона була присвячена розслідуванню причин загибелі двох бійців батальйону "Айдар". За офіційною версією, вони загинули внаслідок ворожого обстрілу, однак є інформація, що інцидент стався через розрив міни в мінометі українського виробництва "Молот". "Апостроф" спробував розібратися, де істина.
Протягом 1 і 2 листопада поточного року в результаті бойових дій" у зоні АТО загинули двоє українських військовослужбовців. Про це вдень 2 листопада заявив речник Адміністрації президента з питань АТО Андрій Лисенко. До вечора того самого дня на сторінках батальйону "Айдар" у соціальних мережах з'явилася інформація про те, що цими двома загиблими були "айдарівці" Сергій Кочетов (позивний "Кіт") і Микола Саюк ("Француз"). За словами товаришів по службі, бійці "загинули під ворожим обстрілом при виконанні бойового завдання" в ніч на 2 листопада. Церемонія прощання з ними відбулася вранці 4 листопада на Майдані Незалежності в Києві.
Того дня у Верховній Раді під час години запитань до уряду депутат від "Самопомочі" Тарас Пастух назвав іншу версію причин події: бійці загинули не від ворожого обстрілу, а від розриву міни в мінометі українського виробництва "Молот". "За офіційною версією, прилетіла ворожа міна, і хлопці загинули. Але насправді ситуація є дещо іншою. Питання моє, власне, про те, коли зупиниться бізнес на війні, на якому сьогодні заробляє "Укроборонпром"? Йдеться про сьогоднішні міномети, які є великим досягненням "Укроборонпрому" – "Молот". У нас від нашого міномета загинули наші хлопці. Ці міномети продовжують далі використовувати в Збройних силах. Виникає запитання: чому ми далі дозволяємо, щоб за наші гроші виготовлявся мотлох і потім далі гинули наші хлопці?" – запитав у прем'єр-міністра Володимира Гройсмана депутат.
Прем'єр у відповідь пообіцяв створити незалежну групу і вивчити питання. Уже наступного дня, 5 листопада, прес-служба Міністерства оборони повідомила, що начальник Генштабу Віктор Муженко створив спеціальну комісію, яка працює на місці події. І оприлюднила перші висновки, підтвердивши тим самим слова Пастуха: "За попередніми висновками фахівців, причиною трагедії, яка призвела до загибелі двох військовослужбовців Збройних сил України, стала детонація боєприпасів у каналі ствола".
"Поставили на позицію – відламалась ручка наведення..."
Міномет "Молот" калібру 120 мм виготовляється на київському заводі "Маяк". Раніше цей завод випускав однойменні магнітофони, а тепер входить до складу держконцерну "Укроборонпром". За основу був узятий старий радянський міномет 2Б11 "Сани". Розробники, за словами головного інженера "Маяка" Валерія Сініцина, користувалися взятою з інтернету літературою про 120-мм міномети.
Від початку роботи над мінометом до перших заводських випробувань минули рекордні три місяці, а ще через два місяці відбулися державні випробування, за результатами яких було ухвалене рішення про серійне виробництво.
У 2016 році Міноборони замовило 280 мінометів "Молот" вартістю трохи більше 480 тисяч гривень кожен. Що думають про цей виріб військові, "Апострофу" розповів командир одного з батальйонів ЗСУ, що знаходиться в зоні АТО:
"Прийшли до нас ці міномети. Поставили один на позицію – одразу відламалась ручка вертикальної наводки. Натиснув пальцем на ударно-спусковий механізм – він зігнувся. Я так зрозумів, він взагалі з алюмінію. Потім поставили на колеса, і поки дотягли з плацу в бокс – це 200-300 метрів – колісна тяга розсипалася. Зараз їх чистимо від іржі, щоб механізми хоча б почали рухатися. Ну, як може міномет з заводу бути іржавим?! Приціли стоять 1930-х років. Ну чому тоді їх не поставити на міномети часів Великої Вітчизняної війни? Це хороші міномети – нехай і старенькі, але хороші. На складах їх море. Ось у мене були старі радянські "Сани" . Але ми їх "Соньками" називаємо. Вони у нас усю війну пройшли, під дощем стояли і ніколи не іржавіли. Жоден не розірвався, в жодного нічого не зламалося. Правда, коли вже далекобійними зарядами лупили – сошки погнулися. Ну, який тут міномет витримає. У нього всього захист 500 пострілів був, а я за добу по 400 випускав. Десь по 20-30 тисяч вони в мене вистрілили. І то ми їх відправили в ремонтну майстерню, нам їх там випрямили і повернули. А "Молоти" по півмільйона стоять. Що мені з ними робити? Кілька мільйонів гривень валяються просто так..." – розповів комбат.
У штабі ракетних військ і артилерії (РВіА) зазначають, що експлуатація "Молота" не відрізняється від експлуатації 2Б11. Втім, там визнають, що український міномет створювався в стислі терміни, крім того, у підприємства не було досвіду з виготовлення такої продукції. "Така оперативність пояснюється тим, що ми тривалий час здійснювали активні бойові дії, де інтенсивно використовувалися міномети, які виходили з ладу. Швидкоплинна розробка та налагодження виробництва мінометів зумовили певні проблеми. У ході експлуатації були виявлені певні недоліки мінометів "Молот", сформовані рекомендації щодо їхнього удосконалення. Сподіваюся, що виробник ВАТ "Маяк" врахує всі рекомендації і міномети "Молот" будуть довго та ефективно виконувати бойові завдання в бойовому складі ракетних військ і артилерії Збройних сил України", - повідомили "Апострофу" в командуванні РВіА.
Версії слідства
У середу, 16 листопада, в парламентському комітеті з питань нацбезпеки і оборони відбулося закрите засідання, де представники Міноборони доповіли депутатам про хід розслідування інциденту з "айдарівцями". Як розповів "Апострофу" депутат Ігор Лапін, присутній на засіданні комітету, зараз розглядаються три можливі причини події: попадання ворожої міни, вибух несправного боєприпасу і подвійне заряджання (останнє можливе або через якість запобіжника міномета, або через дії самих бійців). Версію про те, що бійцям "прилетіло звідти", спочатку підтримував і сам Лапін. Але, побачивши на закритому засіданні фотографії з фрагментами ствола міномета, що розірвався, депутат змінив свою думку.
"Судячи з фрагментів стовбура, а також з висоти розриву ствола, я не виключаю, що було подвійне заряджання. Якщо це так, тоді питання в якості запобіжника. А якщо його зняли – то чому, на якому етапі повинні були одягнути і хто це контролює? Тобто в такому разі виникають запитання з приводу підготовки бійців, їхнього настрілу, навчання, запитання до офіцера підрозділу, який відповідає за бойову підготовку, і до командира відділення", – сказав він. За словами Лапіна, ще одна з версій – стрільба освітлювальними мінами. У цьому випадку, запобіжник знімають.
Про проблеми з боєприпасами в армії говорять чи не з самого початку війни (луганський патронний завод залишився на території, контрольованій бойовиками). Коли буде готовий новий вітчизняний завод з виробництва патронів та боєприпасів, досі є таємницею за сімома печатками. Всерйоз і на найвищому рівні про його будівництво заговорили ще восени 2014 року. Гендиректор "Укроборонпрому" Роман Романов повідомив, що в 2016 році на потужностях київського підприємства "Артем" планується запустити виробництво боєприпасів, у тому числі лінію з комплектації вибуховими речовинами ракет і боєприпасів.
Як повідомили "Апострофу" в "Укроборонпромі", концерн готовий розпочати будівництво заводу з виготовлення боєприпасів, однак чекає коштів з держбюджету: "Більше 10 варіантів проектної документації та кошторисів для будівництва заводу готові та направлені в Кабмін. Наразі очікується прийняття відповідного рішення, яке дозволить приступити до створення заводу з виготовлення боєприпасів".
Поки в Міноборони розслідують причину загибелі двох "айдарівців", на фронті продовжують воювати все тими самими "Молотами", використовуючи ті ж старі боєприпаси.