Народним депутатам все ще не дає спокою інформаційний ландшафт України. Цього разу парламентарі придумали насилати санкції на ті ЗМІ, які, на їхню думку, підіграють агресору. Війна концепції "обмеження свободи слова" проти концепції "боротьба з пропагандою" спалахнула з новою силою, адже правозахисники вже встигли розкритикувати депутатську ініціативу. Втім, нардепи стоять на своєму: захищати країну на інформаційному фронті актуально як ніколи. В аргументах сторін розбирався "Апостроф".
Робота над помилками
Нагадаємо, що на початку жовтня парламент звернувся до РНБО з вимогою позбавити ліцензій канали "112" і NewsOne, а на їх власників накласти санкції, мовляв, в цих ЗМІ все наскрізь просякнуто духом "русского мира", відповідно, нічого їм робити в українському медіа-просторі. Звернення нардепів наробило багато шуму, проте експерти безжалісно розкритикували його, як юридично нікчемне, адже позбавляти мовника ліцензії може тільки Нацрада з телебачення і радіомовлення, а не парламент, РНБО чи президент.
Тоді парламентарі вирішили зайти на абордаж з іншого борту і написали законопроект №9275, яким розширюється понятійний апарат "терористичної діяльності". Нардепи пропонують вважати одним із проявів тероризму інформаційну підтримку терористичної організації. Підтримка полягає в створенні або розповсюдженні інформації, яка пропагує, популяризує і позитивно висвітлює діяльність терористів і всіх, хто з ними пов'язаний. Відповідні зміни пропонується внести до закону "Про боротьбу з тероризмом".
Таким чином, якщо, наприклад, телеканал буде визнаний причетним до терористичної діяльності, до нього вже можна застосувати норми закону "Про санкції". А згідно зі статтею 4 цього закону, одним із видів санкцій є анулювання ліцензій та дозволів, "наявність яких є умовою для здійснення певного виду діяльності", заборона на користування радіочастотним ресурсом України та припинення надання телекомунікаційних послуг. Вуаля! І не потрібно ніякої Нацради.
При цьому зараз звертатися в РНБО з вимогою ввести санкції мають право СБУ, Кабмін, НБУ, ВР і президент. Але законопроектом №9275 пропонується визначити виключне право парламенту звертатися в РНБО по всіх санкціних епізодах, що стосуються ЗМІ.
Вранці арешт - ввечері честь
Законопроект уже розкритикували в медіа-спільноті, в тому числі, і в НСЖУ. По-перше, за словами виконавчого директора Інституту масової інформації Оксани Романюк, плодити нові закони сенсу немає.
"Адже в українському законодавстві вже існують норми, які визначають відповідальність за поширення інформації, яка може завдавати певної шкоди, - каже "Апострофу" Романюк. - Наприклад, передбачена відповідальність за заклики до зміни конституційного ладу, заклики до порушення територіальних кордонів країни, заклики до війни і так далі. Це все вже є в законодавстві, і правоохоронці просто повинні стежити за виконанням законів".
Однак, один із авторів законопроекту, нардеп від БПП Олександр Бригинець, запевняє, що чинних законів недостатньо.
"Взяти, приміром, зону бойових дій. Сидить в окопі людина, а навпроти сидить інша людина з автоматом. Йому кажуть, ось знаєте, не доведено, що людина з автоматом ворог. Давайте звернемося до суду, нехай він розгляне питання, винесе вирок, а потім, коли ви дізнаєтеся, що людина з автоматом дійсно ворог, будете вирішувати стріляти - в неї чи ні, - каже "Апострофу" політик. - На війні рішення повинні прийматися максимально швидко. Якщо це рішення буде помилковим, воно може бути оскаржене в суді. Якщо ЗМІ в судовому порядку скасує рішення РНБО і доведе свою правоту, його рейтинги зростуть ще більше. Але коли людина готує теракт, і про це стає відомо, адже її спочатку заарештовують, триває слідство, і, якщо людина невинна, її відпускають. Так, є ризик того, що людина незаслужено постраждає, але мова йде про інформаційну безпеку".
Правда, поки ЗМІ будуть доводити свою правоту в судах, вже і вибори пройдуть, а робота видання або телеканалу, на цей час буде припинена.
Втім, директор ГО "Детектор медіа" Галина Петренко вважає, що справа не в швидкості прийняття рішень, просто депутати вирішили написати законопроект, тому що чинні механізми для притягнення до відповідальності ЗМІ, навіть формально не працюють.
"Мені здається, що законодавці просто зайшли в глухий кут. Якщо сприймати цей закон, як продовження історії з каналами "112" і NewsOne, то сенс в тому, що проти них немає санкцій, накладених Нацрадою з телебачення і радіомовлення. Чомусь не спрацьовують ті державні норми, які вже існують. Тому частина політиків йде на ескалацію ситуації", - пояснює "Апострофу" Петренко.
То сама Нацрада з телебачення і радіомовлення з формальної точки зору не може пред'явити претензій опальним ЗМІ.
"Нацрада намагається щось робити, наприклад, Нацрада двічі зверталася до нас за експертним висновком щодо контенту в ефірі каналів "112" і NewsOne, щоб встановити, чи є там мова ворожнечі, за що реально накладають санкції за чинним законодавством. Вперше, коли ми розглядали конкретні епізоди в ефірі, я зробила для себе висновок, що на цих каналах працюють дуже розумні юристи, так як в цілому ми сприймаємо їх контент як досить небезпечний, але, коли починаєш розбирати конкретні епізоди, закон вони не порушують. Відповідно, якщо за чинним законодавством не виходить накласти санкції, починаються дивні танці з бубном", - додала Галина Петренко.
Та й законодавці своїх намірів не приховують. "Механізм припинення діяльності ЗМІ, які відверто співпрацюють з ворогом, повинен існувати", - запевнив Бригинець.
Крім того, експертів украй бентежить формулювання "інформаційна підтримка терористичної організації", під яку при бажанні можна підвести все, що завгодно.
"Ми вже жартували з колегами, що, якщо з'явиться така норма, нам доведеться побоюватися називати в ефірі ДНР і ЛНР навіть в нейтральному контексті, адже незрозуміло, як це буде потім трактуватися, і доведеться говорити про ці утворення як про такі, які не можна називати, як називають Волан-де-Морта в "Гаррі Поттері", - жартує Галина Петренко.
Але найбільш спірний момент законопроекту – виключне право ВР звертатися до РНБО з приводу введення санкцій проти ЗМІ.
"Це дуже підозріло. Мені здається, що депутати в цьому питанні, як мінімум, не компетентні, і це шлях в нікуди", - нарікає Оксана Романюк.
"Це дуже помилкова конструкція. По факту, це перетвориться в інструмент впливу політиків на ЗМІ. Це за дужками будь логіки", - обурюється Галина Петренко.
Але Олександр Бригинець запевняє, що панікувати не варто, мовляв, це, навпаки, добре, якщо подібні рішення стануть прерогативою парламенту.
"Тільки великий колективний орган, публічний, відкритий, де всі рішення приймаються зрозуміло і довго, на відміну від Кабміну і АП, може ініціювати санкції. Таким чином, буде час для медійного і публічного захисту, дискусії. Це не засідання Кабміну, де ввечері підготували документи, а вранці вже на закритому засіданні проголосували і передали рішення в РНБО. Для ЗМІ, які ніяким чином не пов'язані з антиукраїнськими діями, немає чого боятися", - підкреслює нардеп.
Тут вже законодавець суперечить сам собі, адже у випадку із "зрозумілим і довгим" прийняттям рішень, втрачається ефект негайного реагування. У такому випадку і суд цілком впорається з цією роботою.
Тоді навіщо заварювати всю цю медійну кашу? Варіанта два.
"Це може бути простий передвиборний популізм: депутати привертають до себе увагу, помахали шашками, виборці зрозуміли, що депутати щось роблять, таке гарне і патріотичне, - каже Оксана Романюк. - Або депутати готують собі майданчик на майбутнє, щоб цензурувати, визначати, що є ЗМІ, а що ні, яке гарне медіа, а яке - не дуже".