Верховна Рада 1 червня зробила крок до боротьби з забрудненням середовища пластиковими пакетами. Парламент ухвалив у другому читанні та у цілому законопроект, яким забороняється розповсюджувати пластикові пакети, крім біорозкладних, у магазинах та закладах харчування. Утім цей крок є більше піар-акцією, аніж реальною боротьбою. Чи буде ефективною ця заборона, що не так із запропонованою системою штрафів та як із забрудненням борються більш розвинені країни – в ефірі Апостроф Live на Апостроф TV розповіла голова Всеукраїнської екологічної ліги ТЕТЯНА ТЕМОЧКО.
- В Україні обмежать, а не зовсім заборонять обіг пластикових пакетів. Поки що залишаються сміттєві пакети. Це в загальному результаті буде ефективним?
- Цей законопроект є невеличким фрагментом, який не вирішує в цілому забруднення пластиком і поліетиленом. Безперечно, це крок до розв’язання проблеми, але він не дуже ефективний. І мене вкрай дивує, що депутати вирішили йти дрібними і не досить ефективними кроками.
У Верховній Раді знаходиться законопроект про управління відходами, який охоплює весь спектр відходів. Зокрема весь спектр пластику, поліетиленів. І цей базовий закон має бути ухвалений до розгляду якихось дрібніших секторальних законів. На сьогоднішній день вилучення з обігу поліетиленових пакетів з 2023 року виглядає більше не як спроба законодавчо врегулювати цю серйозну екологічну проблему, а просто як спроба зробити піар-крок назустріч суспільству, яке вже втомилося чекати на розв’язання екологічних проблем, пов’язаних з усіма відходами.
Більше того, в цьому законодавчому акті дуже складно і практично неможливо застосувати інструменти до порушників навіть того закону, який зараз ухвалений та почне діяти майже через рік.
- Ви кажете, що неможливо застосувати інструменти. Але ж є фінансові важелі впливу, можливість застосування штрафів після того як цей закон запровадять в дію. В контексті великої мережі ці штрафи є незначними?
- Прописана сума орієнтовно від 1700 до 3400 грн. Якщо протягом трьох років буде повторне порушення, то це буде 17 та 34 тисячі відповідно (у законі йдеться про те, що за безоплатне розповсюдження пакетів передбачено штраф від 1700 до 3400 грн, за повторне порушення – від 3400 до 8500 грн. Якщо ж суб'єкт порушить заборону на розповсюдження пакетів, сплатить штраф від 8500 до 17000 грн вперше, а за повторне порушення – від 17000 до 34000 грн, - "Апостроф").
Але для того, аби стягнути штраф, потрібно вжити чітких законодавчих кроків. Бо ці штрафи будуть нараховані, але що буде з тими, хто їх не буде сплачувати?! Там дуже складна процедура, яка на сьогоднішній день у практичному житті неефективна.
Саме тому ми закликаємо депутатів відмовитися від цих короткотермінових та, повторюся, неефективних заходів та почати ухвалювати системні рішення, які стосуються всього спектру відходів. Тобто нарешті ухвалити закон про відходи.
Крім того, якщо говорити про поліетилен, то тоді давайте робити законодавство, яке стосується всього переліку таких речей – тари і упаковки з поліетилену. Бо зараз у нас є законодавство, яке стосується поводження з пластиковими пакетами, потім треба буде робити законодавство в сфері поводження з пластиковим посудом або в сфері поводження з вушними паличками. Вони, до речі, не менше за поліетиленові пакети забруднюють довкілля і шкодять екосистемам. Ми закликаємо урядовців, Верховну Раду проголосувати системне рішення, яке буде відповідати європейському законодавству. Цілісному законодавству. Тоді ми зможемо вирішувати ці проблеми, пов’язані з накопиченням пластику.
- Як в інших більш розвинених державах вирішують це питання?
- Головний принцип поводження з будь-якими відходами або забруднюючими речовинами в Європі – це принцип "забруднювач платить" адекватну ціну. Ті, хто виробляють тару й упаковку, мають цю ж саму масу тари й упаковки зібрати та за кошти, які вони закладають в кожну одиницю товару, утилізувати або переробити її.
Хочу нагадати, що з 2015 року в Україні рішенням уряду всі виробники тари й упаковки звільнені від сплати екологічного податку. Вони забруднюють довкілля уже шість років, але нічого за це не платять. Це суперечить здоровому глузду та європейському досвіду. Там кожен виробник будь-якого товару – лампи денного освітлення, комп’ютери, годинники, тара-упаковка – це збирає і відповідає за законом.