РУС. | УКР.

Понеділок, 19 листопада
  • Лайм
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
27.80
Суспільство

Читайте нас у Telegram-каналі

Обіцяного три роки чекають: коли зникнуть черги до дитсадків

Прем'єр пообіцяв позбавитися від проблеми з доступом до дошкільної освіти

Прем'єр пообіцяв позбавитися від проблеми з доступом до дошкільної освіти Державних садочків в Україні на всіх не вистачає Фото: EPA/UPG

Нестача місць і черги довжиною в кілька років - саме з такими питаннями ось уже скільки часу доводиться стикатися українським батькам при відправці дитини до дитячого садочку. Проблеми дошкільної освіти накопичуються, але влада так і не змогла придумати, як їх вирішити.

Через три роки черги в дитячі садки зникнуть, заявив днями прем'єр-міністр України Володимир Гройсман. Популістські заяви, якими політики розкидаються на всі боки, вже ні для кого не новина, але "Апостроф" вирішив розібратися, які ж проблеми існують у системі дошкільної освіти та чи можливо їх ліквідувати за три роки.

Витоки проблеми

Перебудова, нестабільна економіка і погіршення якості життя негативно позначилися на народжуваності. У 80-90 роках минулого століття демографічні показники України пішли на спад. У той же час після розпаду СРСР багато садків закрилися, а будівлі, в яких вони перебували, віддали під різні потреби бізнесу і міської влади.

Але вже в середині нульових, коли народжуваність почала підвищуватися, проблема нестачі садків ставала все серйозніше і не помічати її було неможливо. Згідно з даними Державної служби статистики України, ще в 1990 році на території країни функціонувало більше 24 тис. дошкільних навчальних закладів, тоді як вже у 2003 році ця цифра впала до 15 тис.

За останніми даними на 2015 рік в Україні працює 14,8 тис. садочків, які розраховані більше ніж на 1 млн дітей. Але в тому ж році був зафіксований суттєвий дефіцит місць – 186 тис., у минулому році він склав в два рази менше – 90 тис. Так, у 2016 році дошкільні заклади Києва були переповнені майже в півтора рази.

До того ж, в липні 2010 року був ухвалений закон про обов'язковість дошкільної освіти. З тих пір всі зіткнулися з проблемою "перевантаження" садків, яка тільки продовжує посилюватися.

Здавалося б, були створені всі умови для того, щоб забезпечити дітей необхідною освітою і доступом до неї: запровадження електронної реєстрації до садочків, збільшення кількості приватних дошкільних закладів. Але це все одно не здобуло належної дії. Давайте розберемося, що ж не так з системою дошкільної освіти в Україні та як це можна виправити.

Чергові проблеми

Для того, щоб іти в ногу з часом і спростити батькам життя, в Україні була створена система електронної реєстрації в дошкільні навчальні заклади. Однак, щоб стати на чергу в дитячий сад, потрібно реєструвати дитину з самого народження, інакше місце для неї може звільнитися лише тоді, коли вона вже кілька років відучиться в школі.

Електронна черга себе не виправдала з однієї простої причини – при її створенні не були враховані пільгові категорії, які зараховуються без черги, пояснює в коментарі "Апострофу" Мар'яна Томін, експерт з проблем материнства і дитинства та радник фракції "Самопоміч" в Київраді.

"Зараз яка історія: дитсадки перевантажені, електронна черга себе не виправдала. Вона виявилася недосконалою, тому що завжди є пільгові категорії, які потрібно прийняти позачергово. Таким чином, ні про яку прозорість і рівний доступ до дитячих садків завдяки електронній черзі – взагалі мови не йде. Якщо за показниками на 2015 рік в електронній черзі було 44 тис. дітей, першочергово з них потрібно було взяти близько 25 тис. дітей. У березні цього року була введена нова автоматизована система зарахування дітей у садочки. Але наскільки вона себе виправдає, складно говорити. Тому що електронна черга як показник статистики – це одна історія, а як реальний механізм збільшення кількості місць вона зовсім не працює", - каже Мар'яна Томін.

Як це часто трапляється в українських реаліях, сайт, який відповідає за онлайн-реєстрацію, не працює з минулого року. Усі системи, які українська влада так чи інакше намагаються автоматизувати, будь то е-декларації або реєстрація на ЗНО, зрештою перестають працювати, доставляючи чимало незручностей.

Про таку ж проблему розповідає і одна з київських мам Ірина.

"Якщо стати в чергу відразу після народження дитини (як тільки зробити свідоцтво про народження), то проблем, напевно, немає. Але я стала в чергу, коли синові було майже рік, то в 3 роки за чергою ми ні в один садок не пройшли. Конкретно зараз проблема в самій черзі, так як сайт з нею ще з минулого року не працює. Зараз є тимчасовий сайт, але він теж не ідеальний. І начебто б те, що є електронна черга і добре, але з іншого боку ми ось ходили до садка, і завідуюча сказала, що місця є в садку, але взяти нас не може, тому що вона зараз нічого не вирішує, а потрібно чекати поки прийде лист-запрошення, ну, а він не може прийти (адже сайт не працює)", – описує ситуацію Ірина.

Нерозумна диверсифікація

Коли стало зрозуміло, що державних садочків на всіх не вистачить, по всій Україні почали розростатися приватні установи. Їх великий плюс – відсутність черги. Вони також пропонують обслуговування на вищому рівні, але за досить значні суми. Середня ціна такого садка щомісяця варіюється в межах 4-5 тис. грн.

Більшість батьків з задоволенням відправили своїх дітей в приватні садки, але, враховуючи доходи населення, часто їм це не по кишені.

"Є надія, що якщо платиш гроші, то догляд за дітьми краще (але переглянувши різні програми переконуюся, що не завжди так). Ну а з державними садами, напевно, як пощастить, якщо вихователі люблять свою роботу, то і діти там щасливі. Якщо б фінанси дозволяли, то віддала сина в приватний садок. Плюс в тому, що немає проблем з чергою, прийшов, записався і мало не на наступний день можна вести дітей", - розповідає Ірина, яка збирається віддавати сина в дитячий сад.

Так, наприклад, у США державних садочків немає взагалі. Є лише приватні і корпоративні (на засадах державно-приватного партнерства). В Україні повністю перейти до такої системи неможливо, але нещодавно у Верховній Раді був зареєстрований законопроект №6164, згідно з яким хочуть створювати корпоративні сади.

Як розповів "Апострофу" народний депутат і автор законопроекту Олександр Співаковський, це нововведення не зможе повністю ліквідувати проблему нестачі місць у садочках, але головна мета цього документа – створити необхідні можливості для забезпечення дітей дошкільною освітою.

Стосовно державних садочків, Співаковський впевнений, що такі установи країні необхідні, і знищувати їх не можна, тому що є верстви населення, у яких повинна бути можливість отримати державну освіту.

"Державні сади обов'язково повинні залишатися. Розумна диверсифікація – це шлях до збалансованого розвитку", - зауважив Співаковський.

Проблеми без рішень: повернути будівлі або ухвалити закони

Незважаючи на те, що кількість приватних закладів у нас в країні продовжує зростати, питання з браком місць від цього ніяк не вирішується. Неполадки з дошкільною освітою маячать на горизонті вже більше 25 років. За цей час вони встигли перерости з рідкісного, разового випадку в системну проблему, яка поглинула всю країну. Але підходити до її вирішення з такими ж системними методами влада поки не поспішають.

Через підвищену активність забудовників, які не дотримуються ніяких норм, проблема садків більше стала проблемою інфраструктури, вважає Мар'яна Томін.

"Це не питання освіти, це питання інфраструктури, забудови, врегулювання будівництва та зобов'язань забудовників зводити таку кількість дитячих садочків і шкіл, яка потрібна для нормального навантаження в умовах такої тотальної забудови. Знову-таки стикаємося з проблемою, що державні будівельні норми у нас були затверджені у 1998 році. Нові не розробляються. Тому вони порушуються, не виконуються і щорічно призводять до поглиблення цієї проблеми. Державні будівельні норми застаріли, а забудовникам дають дозволи на будівництво за новими порушеннями норм. Офіційно, Міністерство регіонального розвитку та будівництва дає ці дозволи і таким чином житло будується, а освітні установи – ні", - пояснює Мар'яна Томін.

Вирішувати цю проблему за допомогою будівництва декількох десятків садків – найбільш простий, але в той же час і найбільш неефективний спосіб.

"Навіть якщо ми заплануємо будівництво десяти додаткових садків на весь Київ, це тільки сегментно врегулює проблему, а не системно. Цього не можна покласти край за рахунок грошей держави або ж за рахунок приватного сектора", - говорить експерт.

Повернути садочкам усі ті будівлі, що були передані в користування різним структурам при розвалі союзу, не представляється можливим. Виселення всіх тих установ, які встигли там влаштуватися, і подальше переформатування колишніх судів, міліції, магазинів у дитячі садки – процес витратний і тривалий.

Стимулювання приватного сектора підніме фінансове питання. Через дорожнечу приватних закладів далеко не всі батьки можуть їх собі дозволити.

"Друга історія – це стимулювання приватного сектора, щоб створювалися дитячі садки. Але є велике питання щодо фінансової складової, тобто скільки буде коштувати утримання дитини в такому садку? Усе ж це буде комерційна нерухомість з комерційним підходом, а не комунальним", - каже Мар'яна Томін.

Брак місць у садочках породжує соціальні проблеми, через які батьки не можуть вийти з декретної відпустки на роботу з тієї простої причини, що ні з ким залишити дитину.

Для того щоб все ж врегулювати питання з дитячими садками, варто підійти до нього з чіткою стратегією. Разові вливання капіталу в той чи інший садок не зможуть вирішити проблему, яка набирала обертів 25 років. Електронні черги і розвиток приватного сектора – це лише крапля в морі, яка втрачається на тлі незбалансованої системи дошкільної освіти.

Нормалізувати ситуацію тільки на якихось муніципальних рівнях не вийде. У першу чергу має підніматися питання на державному та законодавчому рівні, де б чітко була прописана кількість необхідних дошкільних закладів і норми їх будівництва. Без системного плану і стратегії проблеми дошкільної освіти так і не зрушаться з мертвої точки.

Новости партнеров

Загрузка...

Читайте також

Один паводок спокійно змиє всю Конча-Заспу і це реальність - еколог

Эколог Алексей Василюк рассказал Апострофу, почему Конча-Заспу затопит следующий большой паводок, который будет в Киеве

Українці офіційно платять за тепло, яке викидається в космос – експерт

Директор Института города Александр Сергиенко рассказал о главных проблемах Киева

Літо в Києві: яскраві фото з висоти пташиного польоту

Лето-2018 в Киеве с высоты птичьего полета в эксклюзивных фотографиях Апострофа

Новости партнеров

Загрузка...