Александр Хуг 31 жовтня залишає посаду заступника голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні. Раніше Хуг працював у Боснії та Герцеговині й Косові. У нещодавньому інтерв’ю американському журналу Foreign Policy він заявив про відсутність прямих доказів військового втручання Росії на Донбасі. Текст інтерв’ю невдовзі змінили, прибравши скандальну цитату. Чому світові так погано видно докази російської військової присутності на Донбасі, "Апостроф" запитав у асоційованого експерта Міжнародного центру перспективних досліджень Миколи Капітоненка.
Хто не хоче помічати російських військ на українському Донбасі
Я не розумію, чому українських політиків і спостерігачів дивує той факт, що багато людей у Європі на посадах куди важливіших і впливовіших, ніж у Александра Хуга, дійсно вважають, що в Україні немає російських військ. Мовляв, максимум, що присутнє - це російська військова техніка, яку надали сепаратистам на сході України, а загалом - у державі триває внутрішній конфлікт і громадянська війна за невеликої зовнішньої участі Росії. Дуже багато хто у Європі сумніватиметься, що ця участь включає наявність регулярної російської армії.
Це ми розуміємо, що такі епізоди, як Іловайськ чи Дебальцеве не могли би відбутися без присутності регулярних військ РФ. Проте на Заході вважають по-іншому. Ми ще в 2015 році мали би зрозуміти, що це тема, яка потребує постійної роботи й доведення, бажано юридичного. Потрібно не просто показувати якісь знімки, паспорти, фрагменти зброї чи риторично запитувати європейців, як же це вони не вірять у присутність російських військ. Для багатьох у Європі - це неочевидно.
Складнощі перекладу
Я думаю, фраза про те, що Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ не побачила "прямих доказів" російського втручання на Донбасі в інтерв’ю Хуга насправді була. Проте навряд чи він мав на увазі те, що російських військ там зовсім немає. Скоріше за все, він мав на увазі те, що Україні складно буде юридично доводити, що там присутні російські війська. Усі розуміють, що вони там є, але як це довести? Це те, чим відрізняється ситуація в Криму і на окупованих територіях на сході України. Гадаю, це частина комплексної проблеми, яку має вирішити Україна: як спілкуватися на тему Донбасу із міжнародним співтовариством. Частина цього завдання - юридично довести присутність там російської регулярної армії.
Хуг говорить про зброю, конвої, перетин кордону в недозволених місцях. Питання в тому, як перетворити те, що всі бачать і розуміють, на мову юридичних фактів. У цьому складність і характерна риса сучасних конфліктів такого роду. Більшість із них – це не класичні війни між державами, як це було раніше. За різними оцінками, на планеті протікають від 30 до 50 великих збройних конфліктів. Із класичних міждержавних щороку фіксують один чи два. Решта – це збройні сутички на території певної держави, в які втручаються сусідні країни. Причому роблять це в різних формах з різною регулярністю та інтенсивністю.
Буває дуже складно довести факт втручання до юридичних наслідків. І це не проблема України, а такий етап розвитку сучасних конфліктів. Сьогодні ми називаємо терміном "гібридна війна" все, що заманеться. Проте частина гібридності полягає якраз у тому, що доводити факт агресії в міжнародних судах чи організаціях буває дуже й дуже складно.
Новий вимір гібридності
Не думаю, що ми маємо на своїй території класичний приклад проксі-війни, бо все ж не схоже, щоб на нашій території з’ясовували стосунки якісь великі держави. Конфлікт в Україні не можна інтерпретувати як конфлікт Росії і США за глобальне чи регіональне домінування. Із одного боку, все простіше, а з іншого – складніше, бо йдеться про багатовимірний конфлікт, де є втручання Москви, й створені цим втручанням відмінності в ідентичності. Українці, які живуть на окупованих територіях, стали іншими порівняно з українцями, які живуть на решті території держави. Це створює підстави для внутрішніх проблем, відмінності у світогляді, баченні, цінностях і так далі. Через це ситуація достатньо складна.
Якби ми з 2014 року юридично доводили, що тут є російські війська, все було б простіше. А так і Хуг, і ми знаємо, що вони там є, але отримати юридичні наслідки цього вже чотири роки не можемо.
Читайте також: Росії потрібно легалізувати своїх маріонеток в Україні, для цього є один спосіб - дипломат