2020 рік виявився складним і багатим на події. Людство переживало пандемію COVID-19, війни і масштабні протести. Зараз в суспільстві активно обговорюється думка, що після подій 2020 року світ змінився і ніколи вже не буде колишнім. "Апостроф" пропонує згадати найважливіші з цих подій.
Вибори президента США
Президентські вибори в США 2020 року відбулися 3 листопада. Вони супроводжувалися неймовірно брудною та жорсткою передвиборчою боротьбою. Чинний президент США, Дональд Трамп використовував всі засоби для того, аби "втопити" свого суперника Джо Байдена, починаючи від критики його зовнішньополітичних рішень, коли той був віце-президентом США в адміністрації попереднього президента - Барака Обами, і закінчуючи постійними викидами компромату щодо сина Джо Байдена - Хантера, який був пов'язаний з українською газодобувною компанією Burisma. Але все це не допомогло Трампу, і, за результатами підрахунку голосів, Джо Байден був обраний 46-м президентом США.
При цьому Трамп не визнав свою поразку, заявивши про порушення, які вплинули на процедуру підрахунку голосів, та спробував оскаржити результати виборів в судовому порядку. Експерти побоювалися, що США ризикує опинитися на порозі нової громадянської війни та двовладдя, проте, незважаючи на численні позови юристів Трампа, скасувати результати виборів не вдалося. Таким чином, незважаючи на опір Трампа, після 20 січня 2021 роки влада офіційно перейде до Байдена, який, в свою чергу, стане найстаршим президентом в історії США, оскільки на момент вступу на посаду йому буде 78 років.
Джо Байден
Отруєння Навального
Отруєння російського опозиціонера Олексія Навального сталося 20 серпня 2020 року. Навальному стало погано під час перельоту з Томська в Москву. Літак здійснив екстрену посадку в аеропорту Омська. Навальний, який вже втратив свідомість, був доставлений у відділення токсікореанімаціі омської лікарні, де його ввели в штучну кому та підключили до апарату штучної вентиляції легенів. Через два дні Навального перевезли на лікування в клініку "Шаріте" в Берліні. Через 18 днів Навального вивели зі штучної коми, і він почав реагувати на розмову, а через деякий час був відключений від апарату ШВЛ і зміг потроху вставати з ліжка. Вже 22 вересня Навальний був виписаний з "Шаріте", і зараз він проходить реабілітацію в Німеччині, після чого має намір повернутися в Росію.
Замах не призвів до завершення політичної діяльності Навального, а навпаки, спонукав опозиціонера до нових резонансних розслідувань. Так, Навальний опублікував матеріали, в яких назвав можливих організаторів отруєння, а пізніше зіграв роль пранкера та записав розмову зі співробітником ФСБ, який підтвердив, що отруєння було спланованою операцією. Влада Росії, свою чергу, заперечує звинувачення Навального, називаючи цю інформацію "легалізацією матеріалів американських спецслужб".
Олексій Навальний
Протести в Білорусі
Акції протесту в Білорусі почалися в серпні 2020 року, в зв'язку з результатами президентських виборів, які знову мали привести до влади Олександра Лукашенка, який очолює країну вже 26 років поспіль. На думку протестуючих, результати виборів були сфальсифіковані. Для протидії масовим акціям правоохоронні органи Білорусі регулярно застосовували проти протестуючих силу. Офіційні дані про кількість затриманих не називаються, але за даними правозахисників, сталося понад 30,3 тис. затримань учасників протестів, які супроводжувалися побиттям та тортурами протестуючих.
Формальним лідером протесту є Світлана Тихановська, чоловік якої також висувався кандидатом на виборах президента Білорусі, однак був затриманий по сфабрикованій справі та досі перебуває під вартою. У свою чергу, Європейський Союз та ряд інших країн ввели санкції проти офіційних осіб Білорусі, проте не дивлячись на міжнародний тиск, Олександр Лукашенко, фактично, продовжує очолювати країну.
Протести в Білорусі
Тероризм в Європі
У жовтні Європою прокотилася хвиля терористичних актів на релігійному грунті. Подією, що запустила ланцюжок терактів, стало вбивство і обезголовлення французького вчителя середньої школи Самуеля Паті в передмісті Парижа біженцем чеченського походження Абдулахом Анзоровим. Приводом стало те, що вчитель на уроках громадянського суспільства показував карикатури на ісламського пророка Мухаммеда. На похоронах Самуеля Паті був присутній президент Франції Еммануель Макрон, який засудив терористів, і назвав це замахом на цінності республіки, яка допускає будь-які карикатури через свободу слова. І якщо західні країни солідарно засудили тероризм, то деякі мусульманські держави розкритикували позицію Макрона по карикатурах. Так, найбільш активно засуджував Макрона президент Туреччини Реджеп Ердоган, назвавши французького колегу "божевільним" через його позицію щодо карикатур.
Але це був лише початок. Зокрема, у місті Ніцца, Франція, 29 жовтня, сталося вбивство трьох осіб у католицькій базиліці Нотр-Дам. Нападник був поранений поліцією, і згодом узятий під варту, а в ході розслідування було встановлено що він вважав себе мусульманином, однак представник французького ради мусульманської віри засудив цей напад.
Наступний теракт стався 2 листопада в центрі Відня, де терорист відкрив вогонь по людях, в результаті чого постраждало 23 людини, п'ять з яких загинули, двадцять два були поранені. Терорист був застрелений правоохоронцями. Розслідування встановило зв'язок нападника з Ісламською державою.
Відень, Австрія
Після низки терактів, заходи безпеки в європейських країнах посилилися. Цілком очевидно, що терористична активність продовжує бути серйозним викликом, зокрема для країн Західної Європи.
Протести Black Lives Matter в США
В кінці травня 2020 року, після загибелі афроамериканця Джорджа Флойда від рук білого поліцейського Дерека Шовіна, почалися найбільші в історії США масові протести зі слоганом Black Lives Matter (BLM), в яких брало участь близько 26 мільйонів людей. Крім мирних демонстрацій, мали місце і зіткнення з поліцією, масові грабежі, підпали автомобілів, а також вандалізм щодо історичних пам'яток. Уже в цей момент в США почалася поляризація громадянського суспільства, яка з виборами президента тільки закріпилася. Частина населення США підтримувала акції проти расизму, а інша частина вважала, що це просто привід для грабежів та заворушень, рішуче засуджуючи протестуючих. Так, через заворушення, викликаних рухом BLM, з'явився новий термін - "лутінг" (looting - англ "грабіж, погром", - Апостроф) - крадіжки з різних будівель під час заворушень. Незважаючи на це, багато американських зірок шоу-бізнесу публічно підтримали рух BLM. Попутно з цим, в мережі загострилося цькування тих, хто вказував що акції BLM все частіше носять агресивний та протизаконний характер. Ситуація доходила до абсурду, коли під тиском громадськості, деякі загони поліцейських ставали на коліна перед протестувальниками, переважно афроамериканського походження, нібито визнаючи провину за події 155-річної давності, коли в США ще існувало рабство. Зараз ситуація стабілізувалася, оскільки новообраний президент Джо Байден уклав союз з лібералами, і тепер у активістів руху BLM все менше приводів для виходу на протести.
Протести в США
Іран збив український Боїнг
8 січня 2020 року авіалайнер Boeing 737-800 авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України" (МАУ) виконував міжнародний рейс PS752 з Тегерана до Києва. Приблизно через 3 хвилини після зльоту літак був збитий двома ракетами "земля-повітря", які були випущені з зенітного ракетного комплексу "Тор", що належить КВІР (Корпус вартових ісламської революції, - "Апостроф"). На борту лайнера перебували 176 людей: 167 пасажирів та 9 членів екіпажу - всі вони загинули.
Спочатку цивільна влада Ірану заявляла, що причиною трагедії стали технічні причини, заперечуючи, що літак міг бути збитий. Але через 3 дні після катастрофи іранська влада визнала, що борт був знищений їхніми силами ППО в результаті "людської помилки", допущеної в обстановці підвищеної бойової готовності збройних сил, пов'язаної з можливою відповіддю США на ракетний удар Ірану по американських військових об'єктів в Іраку. У свою чергу, президент Володимир Зеленський заявив, що українська сторона вимагає від Ірану повного визнання своєї провини, відкритого розслідування, притягнення винних до відповідальності, повернення тіл загиблих, виплат компенсацій, і офіційних вибачень через дипломатичні канали.
Місце аварії
Війна в Нагірному Карабаху
У вересні в Нагірному Карабаху знову спалахнув конфлікт, між збройними силами Азербайджану з одного боку та збройними формуваннями невизнаної Нагірно-Карабахської Республіки (НКР) і Вірменії з іншого. Ці бойові дії стали найбільш тривалими і кровопролитними в регіоні за період після завершення Карабахської війни в 1994 році. Азербайджанські війська перейшли у наступ з масштабним застосуванням авіації, бронетехніки, артилерії, ударних БПЛА. Політичну та військову підтримку Азербайджану надавала Туреччина, яка передавала військову техніку і, як стверджує ряд ЗМІ, радників та інструкторів. В результаті бойових дій, під контроль Азербайджану перейшла більша частина території Нагірного Карабаху.
Активна фаза конфлікту завершилася 10 листопада 2020 року, після підписання між Вірменією, Азербайджаном та Росією угоди про мир в Нагірному Карабаху. Документ передбачає введення російських миротворців, вихід вірменських сил з прилеглих до Нагорного Карабаху районів і залишення під контролем Азербайджану частини території Нагірного Карабаху, в тому числі міста Шуша. Однак і після договору, вже сталося кілька порушень режиму припинення вогню, а це означає що в Карабаху ще довго не буде спокійно.
Військові Азербайджану
Brexit
Великобританія все ж покинула Європейський союз. Підставою для цього послужив результат консультативного референдуму 23 червня 2016 року, коли 51,9% з тих, хто проголосував, підтримали вихід Великобританії з Європейського союзу. Так 9 січня Палата громад прийняла закон про вихід з Євросоюзу в третьому читанні. Незважаючи на те, що 21 січня 2020 Палата лордів спробувала відхилити законопроект у другому читанні шляхом декількох поправок, а всі три законодавчих органу країн-членів Сполученого королівства повністю відхилили прийняття даного законопроекту на своєму рівні, законопроект все ж був прийнятий парламентом в цілому 22 січня . Королева Великобританії Єлизавета II підписала закон про "Брекзіте" 23 січня 2020 року, а 24 січня угоду про умови виходу країни з Євросоюзу підписав прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон. Також свої підписи під документом поставили глава Євроради Шарль Мішель і голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн. 31 січня 2020 Великобританія остаточно вийшла зі складу ЄС.
Борис Джонсон
COVID-19
Пандемія коронавируса та карантинні заходи щодо її стримування спричинили різкий та масштабний шоковий вплив на світову економіку, зануривши її в глибоку рецесію. За прогнозами Світового банку, в цьому році економіку планети чекає зменшення на 5,2%. Цей спад стане найглибшим з часів Другої світової війни, а скорочення обсягів виробництва на душу населення торкнеться найбільшої частки країн з 1870 року. Про це йдеться у доповіді Світового банку "Перспективи світової економіки" за червень 2020 року.
На тлі серйозних потрясінь, що зачепили внутрішній попит і пропозицію, торгівлю і фінанси, в країнах з розвиненою економікою в 2020 році очікується зниження економічної активності на 7%. У країнах, що розвиваються, в цьому році прогнозується спад на 2,5% - перша всеосяжна рецесія в цій групі країн, як мінімум, за шістдесят років. В економіці Європи прогнозується спад на 4,7%, рецесія торкнеться майже всі країни. Доходи на душу населення, як очікується, знизяться в 2020 році на 3,6% - і це приведе мільйони людей в крайню бідність.
Піза, Італія
